Голоси ОПЗЖ не варті крові українців

Всі ми пам'ятаємо, на що спиралося у своїй суті масове російське вторгнення 24 лютого 2022 року. На колаборантів. Окупаційні війська розраховували на те, що їх зустрічатимуть із квітами та «візьмуть Київ за три дні», бо їх у цьому переконували Віктор Медведчук та його банда ОПЗЖ – Юрій Бойко, Ілля Ківа, Сергій Льовочкін, Вадим Рабінович, Нестор Шуфрич, Олександр Качний та інші, менш помітні зрадники. Вони ж і мали очолити маріонетковий уряд України. Механізм використання зрадників був відпрацьований росії навіть не на самому початку російсько-української війни в 2014 році в українських Криму, Донецьку та Луганську, а ще раніше - в 2004 році на сєверодонецькому з'їзді сепаратистів.

Коли російські війська вже стояли під Києвом, 26 лютого 2022 року Бойко виступав в ефірі російського пропагандиста Володимира Соловйова і розповідав, що Україні треба змиритися і піти на поступки росії, у тому числі і територіальні. Звісно, ​​під благою метою «встановлення миру» – «руського міру». З урахуванням того, що відео цього виступу росіяни оперативно зачистили, прощатися зі своєю агентурою в росії поки не мають наміру. Тільки приховати та вивести з-під іміджевого удару до потрібного моменту. Адже мета у вигляді знищення державності України нікуди не відкинута. Але на щастя для нас «рукописи не горять» і скринів цього виступу Бойка ще достатньо у мережі.

Дивує інше, чому всі ці зрадники та колаборанти, незважаючи на офіційну заборону партії «Опозиційна платформа – За життя», досі засідають у Верховній Раді та місцевих радах, мають доступ до держтаємниці та з'являються в ефірах «Національного телемарафону». Якщо СБУ не справляється зі своїми прямими обов'язками ловити зрадників, їх хоча б треба позбавити депутатських мандатів. За 8 місяців повномасштабного вторгнення росії в парламенті зареєстровано вже кілька постанов про позбавлення членів ОПЗЖ депутатського статусу. Мною, зокрема. Жодне з них не дійшло навіть до розгляду у сесійній залі.

Парадоксальна ситуація: цирк поїхав, а клоуни лишилися. Партію ОПЗЖ ми заборонили, а депутати з фракцій ОПЗЖ, що перефарбувалися, по всій країні продовжують займатися шкідництвом і чекають на прихід російських «визволителів». А до цього, на окупованих територіях, у повній відповідності до закликів керівництва ОПЗЖ, відкривали міста загарбникам. За цей час депутатських мандатів втратили лише Ківа, який сам склав із себе повноваження. Рабіновича позбавив депутатського мандату президент Володимир Зеленський разом із українським громадянством. Керівництво ж Верховної Ради завзято «заплющує очі» на цю проблему.

Для того щоб позбавити депутатського статусу «російських агентів» Бойка, Шуфрича, Льовочкіна, Качного, крім Андрія Деркача та Олександра Дубинського, санкцій США з яких за допомогу росії ніхто не знімав, потрібна виключно політична воля. Спікер Руслан Стефанчук або його заступник Олександр Корнієнко можуть внести це питання до порядку денного, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія може вимагати це на погоджувальній раді. Насправді, жодних рухів у цьому напрямі не відбувається. Лише мляві бюрократичні відмовки про неможливість ухвалення такого рішення.

Політична недалекоглядність і пасивне пособництво зрадникам, наразі, навіть гірше колабораціонізму. У той час, як ЗСУ кришать ворога на фронті, а президент Зеленський шукає всі можливості для відсічі російським окупантам, керівництво парламенту вперто зберігає в сесійній залі можливості для ворога здійснити переворот і захоплення влади. Голоси, які гіпотетично можуть дати депутати ОПЗЖ, не варті навіть краплі крові українців, життів українських солдатів та жертв Бучі, Бахмута та Маріуполя.

Фюрер фашистської росії володимир путін не залишає надій покінчити з Україною і завоювати Київ. А в цей час у парламенті дбайливо зберігається весь «цирк шапіто», який він хоче поставити на чолі свого ручного українського уряду: Бойка, Льовочкіна, Шуфрича, Качного та інших колаборантів. Фактично, керівництво Верховної Ради та Регламентного комітету своєю злочинною бездіяльністю заохочує та сприяє реалізації цілей путіна в Україні.

Доходить до маразму. Зберігаючи «вищих» зрадників у стінах парламенту, керівництво Верховної Ради блокує та вигнання «нижчих» членів ОПЗЖ та інших заборонених партій із місцевих рад. Комітет з містобудування та державного устрою через дії голови ніяк не може розглянути кабмінівський законопроект №7476, поданий прем'єром Денисом Шмигалем, яким позбавляються мандатів депутати місцевих рад від заборонених партій. У результаті в місцевих радах зберігаються команди, які підтримають у критичний момент проросійський маріонетковий уряд.

А Стефанчук, Корнієнко чи Давид Арахамія продовжують ігнорувати реальні настрої у парламентській залі та українському суспільстві. Чим це може закінчитися, ми знаємо. Історія та народний фольклор перенасичені такими прикладами. Колеги, не переграйте у «трьох товстунів».

І насамкінець хочу у них запитати: Ви на чиєму боці в цій війні за Незалежність України? Чому президент Зеленський, незважаючи на свою зайнятість, знаходить час для вигнання зрадника Рабіновича зі стін вищого законодавчого органу країни, а ви намагаєтесь їх усіляко зберегти для майбутнього? Чим вам так дорога ОПЗЖ, що відпрацьовує цілі путіна? Тому що нам, українцям, вона обходиться вже занадто дорого. Ми за це платимо кров'ю.