Військовий союз, якого немає: що не так із заявами Мерца

Товариш Мерц зробив заяву, яку багато хто в Україні сприйняв так: давайте сьогодні ми видалимо вам нирку, а коли-небудь потім, можливо, подаруємо гарні намистинки, але це не точно.

Товариш Мерц, безумовно, один із тих небагатьох людей, яких треба слухати. Тому що Німеччина є стрижнем ЄС, а на найближчі два роки це наша основна зовнішня опора в плані виживання.

На 2026 і 2027 загальна рамка більш-менш визначена. А ось що потім – неясно. Вичерпних відповідей з цього приводу не буде. Проте є речі, які точно відбудуться. І є логіка, яка є критерієм для перевірки миттєвих висловлювань.

• 1 •

Що німці кажуть не нам, а собі? Вони кажуть (і навіть пишуть на папері):

• Через рік (або раніше) після припинення вогню в Україні Росія буде готова до масштабних агресивних дій проти Європи / НАТО;
• Нам вигідно, щоб Україна воювала до 2029/2030 року, сточуючи і сковуючи російську міць, не даючи їй відновлюватися.

Де в цій логіці перемир’я у 2026/2027 році? У 2028? Ніде. Його немає.

• 2 •

Спеціально підготовлені німці кажуть: нам вигідно, щоб Україна стала гарантом безпеки в контексті загроз з боку Росії.

Це означає: коли російські війська почнуть рух у бік Таллінна / Вільнюса / Варшави… з фокусом на Берлін, повинні автоматично (!) злетіти українські безпілотники та ракети, щоб перетворити на лахміття половину Москви.

Після чого українські наземні війська повинні створити таку загрозу росіянам, щоб вони різко передумали турбувати німців. Це називається – військовий союз. Якого немає.

Де тут ЄС? Ніде. Не існує (поки що) настільки глибоких взаємних (!) оборонних зобов’язань у рамках Україна – ЄС. А що є? Є логіка «утримання України в бою, поки Європа готується».

Вже очевидно, що Європа не підготується. Тому що вона готується не до того, до чого треба. І без України це завдання не вирішується.

• 3 •

Яка процедура вступу до ЄС? Якщо пропустити етап переговорів і боротьбу за «відповідність критеріям», фіналізація відбувається шляхом підписання договору з країною-кандидатом, схвалення на рівні європейських інституцій (Єврорада, Європарламент, ЄК) та ратифікації на рівні всіх країн-членів. Наприклад, між подачею заявки Хорватією та вступом минуло 10 років, з яких 1,5 року зайняв процес ратифікації.

З усією повагою, жоден Мерц не може гарантувати ратифікацію в уявній Польщі чи Іспанії. Більше того. Товариш Мерц не може особливо гарантувати ратифікацію в самій Німеччині в уявному 2028 році. Адже на початку 2029 року в Німеччині – планові вибори до Бундестагу.

Тема потенційного прийому України до ЄС напевно буде предметом дебатів і з імовірністю 99% її перекинуть новому складу парламенту. Особливо – якщо структура чинного парламенту не відповідатиме суспільним настроям у передвиборчий рік (читай: рейтинг АдГ буде вищим). Питання: а яка позиція АдГ щодо України в ЄС і хто з ними розмовляє на цю тему?

Також ми точно знаємо, що наступного року у Франції не буде Макрона. Що думає не-Макрон щодо України в ЄС? І хто з ним розмовляє? А в ряді країн взагалі потрібен референдум. Підсумок.

• 4 •

Припинення вогню в короткі терміни суперечить публічно заявленій (!!!) оборонній логіці ФРН (ЄС).

Процес вступу до ЄС точно триває роками (як мінімум – через ратифікацію) і в принципі виключає будь-які гарантії. Особливо – у період турбулентності. Інтеграція в ЄС не передбачає автоматичного перетворення на військовий союз, хоча й стимулює співпрацю.

Гіпотетична «відмова від територій» і вступ до ЄС пов’язані приблизно ніяк. Це м’яке і тепле. Товариш Мерц точно це розуміє.

Коли звучить слово «перемир'я» у зв'язку з ЄС, має бути відповідь: як оформлюється і в чому полягає військовий союз? Які взаємні оборонні зобов'язання?

Зараз очевидний навмисний розрив між політико-економічною та оборонною траєкторією, немає переходу. Цей вакуум має бути заповнений.