Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Паспорти від Путіна. Чому це дуже добре

    • Остап Дроздов

      Журналіст

    • Розсилка
    Паспорти від Путіна. Чому це дуже добре

    Паспортизація деенеровсько-леенеровських собратьєв – це дуже добре.

    Може, когось ця думка образить, проте я вважаю, що за 5 безвихідних останніх років паспортизація сєпарської вати – це перший крок і, можливо, найбільш переломний крок у напрямку кінця. 

    Щиро сподіваюся, що не лише москвороті бабульки й дідульки, а й їхні ватні внучата, що під звуки совєтських вальсів пішли до наварасійських шкіл, так само хутко побіжать за російським паспортом - і нарешті Україна отримає вагому підставу всіх мешканців «ДНР-ЛНР» вивести поза правове поле. 

    Я з нетерпінням очікую того дня, коли мої співвітчизники впритул побачать мільйонну (а може, й більшу) гвардію рускіх граждан у себе під носом за лінією розмежування. 

    Я вірю в те, що вся та безпринципна (у кращому випадку) й українофобна (у своїй більшості) братія наших колишніх співгромадян оберуть Росію як свій геополітичний центр – і так само вірю в те, що українці нарешті збагнуть, що це і є той бажаний кінець. 



    Немає сенсу воювати і кров проливати за паспортизоване триколірне населення Данєцка-Луганска. Повертати їх у лоно України – це вже буде не тільки махровий мазохізм, а й верховне глупство. 

    Подвійні пенсії, подвійні бюджетні виплати – все, стоп, до побачення. Хочу чимскоріш побачити неспростовні докази того, що населення окупованих територій є не лише пропащим, але й ворожо-небезпечним для модерної України. 

    Тому я не зовсім розумію рейваху, який зчинився довкола паспортизації данбасьців. Тіштеся, шановні! Нарешті зникає двознаність. Нарешті увиразнився план ворога. Нарешті ми маємо чудову нагоду розмежувати питання територій і питання населення. Відтепер: якщо навіть і варто боротися - то лише за територію. Але без паспортизованої пятої колони. Без населення «ДНР-ЛНР». Депортація, автоматичне позбавлення громадянства та всіх вихідних громадянських прав, заборона на проживання, закон про колаборацію – і чемодан, вокзал, якутія. 

    Я би радив нарешті зістрибнути з голки мазохізму і припинити вірити в казочку про «ми з ними - браття й сестри». Усе, досить. З моменту видачі першого російського паспорта ця казочка померла. Тамтешнє населення, неспроможне на будь-який, бодай якийсь рух опору, нам не потрібне апріорі. Тому що абіжений рускій гражданін – це законна підстава для Кремля діяти в цілях захисту свого соплєменніка. Звідси й чітка позиція: боронь Боже коли-небудь у тіло України вернути абіжених рускїх граждан з окупованих територій. Хай котяться під три чорти і три кольори (якщо їм там ментально комфортніше). А нам – своє робить.

    Це, можливо, комусь неприємно визнати, чи навіть боляче – але це принаймні прояснює багато що. Імовірна реінтеграція паспортизованого населення – це троянський кінь, це план путіна. Відтепер усе різко міняється. Відтепер кожен, хто розпинається за повернення паспортизованого Донбасу - той агент путіна.

    Джерело: блог Остапа Дроздова

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Олексій Голобуцький
    Олексій Голобуцький

    Заступник директора Агентства моделювання ситуацій

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Віктор Небоженко
    Віктор Небоженко

    Директор соціологічної служби «Український барометр»

    Ірина Фріз
    Ірина Фріз

    Міністр у справах ветеранів

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ