Росія перетворюється з гравця на того, ким грають

Китайці вирішили підняти ставки. За останні  дні вони не сказали нічого нового, але тон явно став різкішим. Міністр закордонних справ Цінь Ган прямо провів паралель між військовою допомогою нам і підтримкою США Тайваню. Це і так було зрозуміло, але прямим текстом раніше китайці це не казали.

Більше того, китайський лідер тепер говорить про бажання Заходу на чолі зі США стримувати Китай, а Цінь Ган звинувачує американців в бажанні створити ще одне «НАТО» в Азії. Висновок очевидний – Китай відчув момент, коли суперництво зі США вже не просто не може бути прихованим – воно стає визначальною рисою світу. Все, що буде відбуватися або не відбуватися у світі буде розглядатися через призму цього суперництва. В тому числі і наша війна з Росією. Причому пов'язування Китаєм військової допомоги нам і Тайваню – це тільки верхівка айсбергу.

На наших очах і доволі швидко відбуватиметься розмежування «Заходу» і «Сходу», а Євразії – на «Європу» та «Азію». Росія може швидко рухатися в китайську сферу впливу: там все більше китайських машин, іде «юанізація» економіки і навіть депозити вже в юанях пропонують.

Китай спробує «застовбити» за собою Росію та Казахстан як ресурсну базу у всіх сенсах, а Білорусь – як майданчик впливу – такий собі шматочок Азії в Європі. Про наслідки можна говорити довго, але для нас це створює чимало викликів і ризиків.

Китаю потрібна слабка Росія, але «здати» її аж ніяк не вигідно. Чимало європейських країн дуже залежать від експорту в Китай, і підняття ним ставок може створити виклик для солідарності Заходу, особливо на фоні президентської кампанії в США, де тема Китаю буде однією з основних. Путін це, до речі, теж добре розуміє. Для нього президент на кшталт Трампа – єдиний порятунок від китайської кабали, хоча це може бути і запізно і Китай з'їсть його «живцем». Що звісно не створить простір на схід від нас більш дружнім.

Росія перетворюється з гравця на того, ким грають, а ми будемо частиною цієї гри, головне, щоб це була своя гра.