З днем історичного безпам'ятства, Росіє

Святковим днем у новітній Росії 4 листопада стало порівняно недавно, з 2005 року. День народної єдності – така його офіційна назва. Запроваджувалося свято вочевидь з подвійною метою.

На початку другої каденції Путіна режим почав дистанціюватися від попередніх ідеологічних настанов і шукати опертя в імперській спадщині. Відповідно знайшли листопадову дату на заміну дню більшовицького перевороту, який досі на пострадянському просторі відзначається лише в Республіці Білорусь, що не викликає гучних протестів тамтешньої опозиції. А ще на тимчасово окупованих Росією територіях України (Крим, ДНР, ЛНР) і маріонетковими режимами Південної Осетії та Придністров'я.

Про мету колись відверто сказав відомий ідеолог «русского міра» Владислав Сурков: «Що таке «русскій мір»? Ця ідея, я її колись увів у структуру державної політики, коли ми змінювали ідеологічні дати: скасували день святкування соціалістичної революції й запровадили день народної єдності. Адже в Росії не було жодного свята, пов'язаного з подіями до революції. Цей день став днем російського націоналізму по своїй суті. Була така задача: як сказати про Імперію, про наше бажання розширюватися, але при цьому не образити слух світового співтовариства».

Зверніть увагу: «бажання розширюватися» у Суркова датовано 2004 роком.

По-друге, тоді ж режим «раннього» Путіна (який ще міг літати з журавлями й гарцювати на прирученому ведмеді) почав загравати з неонацистськими угрупованнями, які, мов гриби після дощу, почали плодитися під наглядом ФСБ. Апофеоз свята з 2005 року – так звані «Російські марші», що проходять у різних містах.

Цікаво, що росіяни та їхні лідери не тільки в чужій, зокрема, українській історії плутаються, але й власної до пуття не знають. 4 листопада як день воїнської слави Росії (з вочевидь антизахідним підтекстом) встановлено в пам'ять про вигнання з Москви гарнізону Речі Посполитої. Дата, однак, була вибрана помилково: того дня (25 жовтня за старим стилем) нічого не відбулося. Капітуляцію гарнізон підписав на день, а здався на два дні пізніше.

Цікаво й те, що ініціатори свята «забули», що двома роками раніше, 1610, московські бояри самі обрали царем королевича, майбутнього короля Польського і Великого князя Литовського, майбутнього переможця московитів у війні 1632 – 1634 років Владислава ІV Вазу.

Та ще цікавіше інше. Польща теж могла б відзначати 4 листопада як день воїнської слави. Саме цього дня в 1660 році під Чудновим на Житомирщині військо Речі Посполитої завдало поразки московському війську під началом боярина та воєводи Васілія Шереметєва.

З Днем історичного безпам'ятства, Росіє!