Вагони для жінок. Що не так з цією ініціативою

Окей. Про потяги.

Я, гад такий, не без пам'яті. Я пригадую окремі нашумілі випадки згвалтувань на залізниці.

Ще я пам'ятаю там рядок «зайшов до неї в купе».

Також я трішечки знаю, як мислить п'яне бидло. Я на Куренівці зростав. Тонке знання цього аспекту життя мені підказує, що за наявності поблизу «жіночого простору», де точно нема хлопів, п'яне бидло ломитися туди вважає за доблесть та єдиний можливий шлях самурая.

А отут питаннячко: а хто зупинить? Провідник тітка Шура, 90-60-90 (вага, вік, зріст)? Двері купе, що пальцем пробиваються? Чи на вході в спеціальний жіночий простір будуть бронедвері, що відчиняються тільки по пред'явленню жіночих статевих ознак?

Що ж робити, спитаєте ви?

На мій хлопський розум, це питання вирішується:

• постійною наявністю в потязі кількох правоохоронців,
• камерами в коридорах,
• тривожними кнопками в купе.

За дивним збігом так само вирішується і питання крадіжок, п'яних бійок, паління в купе та тамбурах та незаконної торгівлі.

А ерзац-ідея «давайте помістимо вразливу категорію в окремий загончик, що охороняється табличкою» – мені здається, щось може піти не так.