Військові знецінюють страждання цивільних? На це є вагома причина

Народе мій розлючений, нестримний!

Вже не вперше бачу в стрічці претензії до окремих військових, що-де вони хами, не мають достатньо емпатії, знецінюють проблеми цивільних та взагалі гидко на них таких дивитися.

Це правда.

Але на це є причина.

Люди мають обмежений психічний ресурс. Так сталося. Тому коли нерви перевантажені, наприклад, таким фактом, як смерті побратимів, або постійні прильоти, або навіть систематичний недосип (про контузії мовчу) – людей плавить. Це означає, що в них дуже скорочується дистанція від «я з вами не погоджуюсь» до «пішов на**й, уй***ще». Інколи до нуля.

Це не означає, що вони прям праві. Це просто означає, що їхня поведінка є насправді адекватною – не в сенсі «адекватною соціальним нормам», а в сенсі «адекватною їхнім життєвим обставинам». Так, людина може перетворитися на злу особу через послідовні та благородні причини.

І тут така дихотомія: вони могли б залишатися милішими, якби не пошли захищати країну. Але тоді у вас були б інші проблеми. З ще менш милими людьми.

Тож хоч і розумію, що ніхто з нас не любить, коли з ним сваряться, закликаю до певної толерантності. Пам'ятайте, що це не просто так, бо людина такою народилася, а тому, що людина зносилася в процесі дуже корисних справ. Падати в ніженьки та дякувати, як і терпіти будь-що, втім, не закликаю.

Але пам'ятайте.