Не біатлоном єдиним. Україні варто почати гідно фінансувати і інші зимові види спорту

Може, пора нарешті перестати носитися, мов дурень з писаною торбою, з Бринзаком і почати адекватно фінансувати інші види спорту?

То ж Бринзак зі своїми дружками Коржем і Томенком ліплять нам уже друге десятиліття мантру, що Україна - незимова країна і розвивати всі види й одразу тут не варто. Зосередитися треба на профільних. На біатлоні, звісно ж.

Власне, так воно й є. Біатлон ось уже десятиліття має найліпше поміж решти видів спорту (включаючи літні) фінансування. Вони привозять сюди російських спортсменів, тренерів і навіть сервісменів, дурять державу, перемагаючи на чемпіонатах Європи, де не виступає жоден сильний біатлоніст із сильної держави, провалюються на Олімпіадах, але при цьому претендують на якусь обраність.

Тим часом фристайл, скелетон чи сноуборд тримається на плечах кількох ентузіастів. Види ледве жевріють, але люди примудряються встановлювати історичні досягнення, як торішнє олімпійське золото Абраменка, чи цьогорічні Олександра та Аннимарі Данчі медалі чемпіонату світу. Окремо взятого скелетоніста Влада Гераскевича, можливо, фінансують добре, але він - радше виняток, точно не показник, що розвивається вид спорту, а не окремо взятий спортсмен.

Певен, що схему фінасування зимового спорту, яка вигідна лише Бринзаку, треба припиняти. Бо що означає пріоритетність?

Колись у нас були найсильніші в світі фігуристи, а зараз немає жодного навіть посереднього.

Колись у нас були топові санкарки Якушенко і Лудан, нині - пустка.

Колись шорт-трекіст Григор'єв з Києва вигравав олімпійське золото за Росію. Він поїхав зокрема й тому, що банально не мав умов для тренувань.

Колись ми мали елітних лижниць світу Тараненко-Терелю і Валентину Шевченко, а зараз бігаємо на рівні з країнами, у яких снігу не може бути за визначенням.

Дайте усім цим видам бодай частково фінансування таке як Бринзаку і ще подивимося, де будуть вищі результати.