«Дружба» ціною 90 мільярдів: як політика ЄС грає на руку Кремлю

Україна отримає 90 мільярдів євро від Євросоюзу. Це факт, і це добре. Але є інший факт, про який говорять значно менше – і він мені не подобається.

Орбан і Фіцо заблокували цей кредит. Формальна причина – Київ недостатньо зацікавлений у ремонті нафтопроводу Дружба. Тобто два проросійські прем’єри прямим текстом сказали: спочатку полагодьте маршрут для російської нафти, потім отримаєте гроші. І Київ погодився. І Брюссель погодився. І гроші розблокували.

Ось що відбулося насправді: Росія розбомбила «Дружбу», Угорщина і Словаччина використали це як важіль, Україну примусили відремонтувати російський транзитний маршрут – і тільки після цього їй дали кредит на боротьбу з Росією. Красива схема, нічого не скажеш.

І зверніть увагу – угорський прем’єр, який за кілька тижнів залишить посаду, навіть не пред’явив претензій Москві за те, що та розбомбила маршрут постачання його власної нафти. Жодного слова. Бо питання не в нафті – питання в тому, щоб Україна залишалася транзитером.

Трамп, до речі, підтримував Орбана в цьому питанні, стверджуючи що альтернативних маршрутів для Угорщини просто немає. Це неправда – є маршрут через Хорватію. Але коли це зупиняло Трампа від зручних тез?

Тепер головне питання – а що далі?

Ми потрапляємо в зачароване коло. Наш транзитний статус забезпечує нам гроші від Заходу – бо Захід змушений компенсувати те, що Угорщина і Словаччина купують російську нафту і тим самим продовжують війну. Але ці ж гроші, які ми отримуємо, частково нівелюються тим, що Росія заробляє на транзиті через нашу територію і продовжує воювати. Тобто Захід фінансує і нашу оборону, і частину путінської військової машини одночасно. І так буде 2026-го, і 2027-го, і 2028-го – поки ця конструкція не зміниться.

Чи може Україна відмовитися від транзиту? Може. Але для цього від російської нафти мають відмовитися і Угорщина, і Словаччина. А вони не збираються. Принаймні найближчим часом точно.

Є ще один сценарій. Якщо енергетична криза у світі поглибиться – а вона поглибиться, якщо ситуація на Близькому Сході не заспокоїться – значення Росії як експортера нафти зростатиме з кожним місяцем. І тоді Україні будуть пропонувати збільшити транзитні можливості в обмін на нові кредити. І ми знову опинимось перед тим самим вибором. І знову разом із Заходом будемо, як білка, крутитися в тому самому колесі.