Росія – країна деградації, що перемогла

Нічого дивного в тому, що широко розрекламоване «нове підкорення Місяця» закінчилося ганебним фіаско. Можу сказати, що спостерігаючи останні півтора роки за влученням «надточної» зброї куди не треба і за успішним збитттям того, що «збити неможливо», я нічого іншого не очікував.

РФ намагається косплеїти далеко не найвдалішу модель – Радянський Союз. Але навіть на це нинішній недоімперії не вистачає ні талантів, ні сил.

СРСР міг грати з Америкою у космос. Міг і грав. Можливо, навіть десь перегравав, бо готовий був витратити будь-які гроші за те, щоб хоч на півголови вирватися вперед у цій гонці.

Нинішня Росія може грати лише в комп'ютерні ігри з х*ровою графікою та викраденими сюжетами. Причому, сюжети іноді краде навіть у СРСР, який спочив у бозі.

Країна деградації, що перемогла, на піку інженерної думки збирає іранські дрони, переклеює шильдики на китайських машинах, щоб «відродити» марку «Москвич», так і не спромоглася сконструювати і зібрати щось своє. З знаряддями вбивств хоч щось вийшло, а от на щось нове, мирне, потрібне цивілізації – ні розуму, ні вміння не вистачило.

І тут союзники із Північної Кореї чи еритрейські космічні сили не допоможуть.

Навіть сьогодні, через 32 роки після падіння СРСР, вся ця компанія-братія паразитує на радянській технологічній спадщині, примудряючись погіршувати навіть її.

Нічого свого в країні, керованої злодіями та шахраєм з ГБістським минулим, створювати не виходить.

Для того, щоб створювати, щоб плисти в загальному перебігу прогресу та еволюції, потрібно не пиляти гроші, а вкладати їх у майбутнє.

Не у війну за хворі фантазії вождя, що вижив з розуму, а в освіту, технології, науку.

Із цим не задалося.

«Луна-25» з розмаху вдарилася в байдужу до понтів місячну поверхню.

Як і очікувалось.