Війна стала для Росії формою зовнішньої і внутрішньої політики

Ти диви. Путін учора на онлайн-засіданні Великої двадцятки назвав війну в Україні «трагедією, яку треба зупинити».

Так, ніби, це якісь невідомі створіння розвʼязали цю війну, призвівши до трагедії.

Тобто, таке підштовхування до навʼязування перемовин з фіксацією статуса окупованих територій. Ну і заодно звинуватив Захід у подвійних стандартах у війні ХАМАСу та Ізраїлю (те ж саме сказав і на засіданні БРІКС).

З позицією Росії все зрозуміло. Але виникають запитання до бачення та розуміння Заходом того, що таке мир та перемога/поразка уже для самого Заходу.

Ну а щодо України, то вчергове повторю: треба думати не лише про фронт, а й про тил. Про зміцнення зсередини і розуміння результату щодо внутрішніх трансформації. Особливо під час довгої війни, коли вона може при/зупинитись без перемовин і підписання будь-чого.

Володін, той, який колись сформулював внутрішньоросійський постулат «Є Путін – є Росія», прямо похвалився рекордним збільшенням витрат на оборону у федеральному бюджеті.

Яке «досягнення», розмах СВО і вставання з колін – витрати на оборону в бюджеті перевищать будь-які витрати на соціальні потреби вперше в РФ. Володін може вдосконалити свою формулу: Є війна – є чинний політичний режим Путіна і його холуїв.

Ну а якщо серйозно, то це ще один доказ того, що війна стала для Росії формою зовнішньої і внутрішньої політики.

Експерт RUSI в Лондоні Річард Коноллі, якого цитує The Washington Post, сказав, що «цей бюджет концентрується на війні в Україні та на готовності до військової конфронтації із Заходом; ситуація виглядає як повномасштабна мілітаризація російського суспільства». Так і є.