Зовнішня політика Трампа: що може чекати на світ

Радник Трампа з питань нацбезпеки Роберт ОʼБрайан написав величезну програмну статтю для Foreign Affairs. Спойлер: там не все погано, але є багато питань до реалістичності та цілісності. Мої оцінки виділені окремо і переважно зібрано у кінці тексту.

Дисклеймер. Текст – не канонічна правда і не план дій. Це передвиборчий текст, який відповідає на страхи та сподівання еліт і виборців. В першу чергу орієнтований на тих, хто сумнівається і розмірковує, кого підтримати.

Головна загроза для США і світу – вісь «Пекін – Тегеран – Москва». Зараз Китай все ще диктатура, але має потужну економіку і військову складову. У Китаю тепер є відданні та корисні молодші партнер у Москві і Тегерані. Усі три диктатури стали більш сміливими через нерішучість адміністрації Байдена.

В статті взагалі дуже багато блискавок спрямовано на політику Обами та Байдена. Обаму автор звинувачує у підриві американської військової сили, а Байдена – у слабкій політиці, яка дозволила Москві напасти на Україну, а також призвела до «кризи на кордоні» і нової дестабілізації на Близькому Сході.

Китай

Трамп приборкає Китай силою, бо режим КПК не розуміє мови дипломатії та «гілок миру». Політика Китаю потребує жорсткої відсічі. ОʼБраян прямо пише, що Китай заслуговує те саме ставлення, що було до СРСР в часи Холодної війни.

Близький Схід

Головна ціль має бути дуже чіткою – протидіяти режиму в Ірані, який є головною загрозою. Трамп збирається повернутися до близької співпраці з КСА, ОАЕ і Єгиптом. США мають підтримувати Ізраїль і допомогти знищити ХАМАС у секторі Газа, Вашингтон не має тиснути на Ізраїль у питанні довгострокових перемовин з палестинцями.

Європа і Україна

Втеча з Афганістану спонукала Путіна до нападу. Зараз у Байдена немає плану. Трамп хоче миру, але через тиск і силу. Летальна допомога Україні буде продовжуватися коштом Європи (як?), тиск на Росію буде посилюватися певною непередбачуваною політикою, а НАТО має розмістити більше сил у Європі. ЄС має негайно прийняти Україну до Союзу. Це продемонструє Путіну, що Захід не поступиться Україною і дасть українцям надію на краще майбутнє.

Трамп ніколи не виступав проти НАТО (виступав, – ред.) і ніколи не відкладав жодного розгортання сил НАТО. А його тиск на уряди НАТО, щоб змусити витрачати на оборону більше, тільки зробило альянс сильнішим.

США мають знову стати прикладом для світу. Обрання Трампа, як обрання Рейгана 1980 року, дасть можливість США відновити мир у світі через власну силу.

Від автора

Майже кожен американський президент асоціюється з певною зовнішньополітичною доктриною. Доктрина Буша, Рейгана, Ейзенхауера, Обами тощо. Трамп, як бачимо, так не думає. Про що ОʼБраян пише як про перевагу. Але скоріше прикриває непередбачуваність свого шефа.

Більша частина критики Байдена й Обами дуже гіперболізована й ігнорує контекст. А більшість успіхів Трампа або сприймається некритично, або взагалі йому не належить. Наприклад, посилення НАТО. Клята путінська Росія зробила НАТО сильнішим.

Розділ про Китай викликає найменше питань. Політика щодо Китаю – це одна з тем, де Трамп був послідовним (що для нього не властиво) і де максимальний тиск відповідає довгостроковим інтересам України.

У розділі про Близький Схід ОʼБраян суперечить сам собі: одночасно підтримує жорстку лінію Ізраїлю і виступає за активну співпрацю з Єгиптом і КСА, які виступають проти цього.

Розділ про Україну та Європу доволі чітко вписується в логіку «у Європи достатньо грошей, щоб захищати себе, тому ми маємо примусити їх це робити». Щодо практичних кроків допомоги Україні – суміш реалістичного й уявного. Чи має ця стаття розвіювати побоювання щодо Трампа? Ні.

З позитиву: чітка декларація того, що вісь «Китай – Росія – Іран» є головною загрозою для США і в голові Трампа Китай чітко повʼязаний з Іраном і Росією. Першопричина усіх проблем – комуністичний Китай – визначена правильно.