Чи визнаєш Голодомор геноцидом?

Чомусь згадала <...>, – як у 2012 р. «спалились» ФЕМЕН - коли так само хтиво-радісно спиляли громадського хреста по розстріляних, що стояв перед Жовтневим палацом. (Приголомшена публіка тоді вперше заговорила про те, що ФЕМЕН - фсбшний проект, і їх швиденько прибрали з України, щоб очей не муляли.)

Страшна штука – влада злочину. Ніколи кат не простить жертві свого злочину. Ніколи, і не сподівайтесь. В 3-му, 4-му, 7-му коліні – буде старатися стерти жертву з лиця землі. Це як комп'ютерна програма. Ламається – тільки покаянням.

А по Голодомору я знаю лиш один покаянний документ – спогади Льва Копєлєва, який у 1932-му їздив на села «тридцятитисячником» із загонами НКВД. І все життя потім спокутував - за німецьким зразком. Потрясаючі спогади. Тільки ніхто в нас про них не згадує, не видає, і навіть професійні борці «за украинскую русскоязычную литературу» (хоч їм-то, здавалось би, й книги в руки!) про Копєлєва чомусь мовчать, як у рот води...

А тимчасом, тут найпростіша відповідь на наївне питання «Чого хоче Путін?» – він хоче ПОМСТИТИСЬ українцям за те, що їх недобив Сталін. І кожен, у кого «дедыубивали» і хто не розірвав «закляте коло» - не пройшов через горнило копєлєвської самоочистки, - завжди підсвідомо хотітиме того самого. <...>

Тому тестовим питанням у цій війні має бути не «Чий Крим?» – а таки глибше: «Чи визнаєш Голодомор геноцидом?» Не гілки треба рубати - а корінь.