Обличчя – символи України. 20 культових жінок вітчизняного кіно

Напередодні 30-ї річниці Незалежності України «Главком» присвятив матеріал українським кіноактрисам, які стали символами, образним втіленням самої України на сцені та кадрі, в різні епохи, у певних художніх та суспільних ракурсах.

Ідея рейтингу виникла у той момент, коли президент Володимир Зеленський заговорив про нову державну відзнаку – «Національна легенда України».

Зрозуміло, що для всіх гідних мисткинь не вистачить президентських нагород в період святкування 30-річчя Незалежності. Проте сьогодні варто пригадати рясне сузір'я талановитих вітчизняних кіноакторок різних часів, що дійсно стали уособленням України – і в кінематографічному, і в суспільному контекстах.

При відборі українських легенд «Главком» враховував: а) вагомість творчого внеску, б) упізнаваність, резонансність, в) фактор статусності в українській культурі...

Попри все, такий рейтинг є виключно авторською версією.

Ніна Антонова

• Заслужена артистка України
• Фільми: «Варчина земля», «Головна роль»

Шалена популярність супроводжувала цю актрису у 60-70-ті, коли вона активно знімалася у фільмах Анатолія Буковського (свого чоловіка). Коли на ТБ на початку 70-х демонстрували їхню «Варчину землю», порожніми ставали вулиці: народ чекав, чим завершиться історія Варки Кравець – дівчини суспільно свідомої та шалено закоханої.

У теперішній період, коли красиве обличчя актриси, ніби ріллю, розорав зморшками підступний час, вона активно знімається в кіноепізодах в численних українських кінопроєктах. А Головну роль вона нещодавно отримала в однойменному документальному фільмі свого сина режисера Сергія Буковського. Цей фільм – уклін матері і актрисі.

Галина Демчук

• Кіноакторка. З 1993 року живе в Канаді
• Фільми: «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір»

В екранізації автобіографічної прози Михайла Стельмаха – «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір» (середина 70-х) – Галина Костянтинівна так щиро і проникливо зіграла Матір маленького героя Михайлика, що миттєво врізалася в пам'ять цілому поколінню своїм тонким акторським ліризмом, глибинною національною духовністю.

Кінокар'єра актриси в Україні могла би складатися цікаво і наповнено. Але на початку 90-х Галина Демчук переїхала до Торонто, де працює на місцевому українському радіо. Тим часом, материнське світло її кінообразів залишається у серцях багатьох українців на батьківщині кіноактриси.

Ірма Вітовська-Ванца

• Заслужена артистка України
• Фільми: «Брама», «Мої думки тихі»

Від давнього суперпопулярного українського телесеріалу «Леся+Рома» і до фільму «Мої думки тихі» режисера Антоніо Лукіча ця популярна акторка здійснила просто героїчний художній кар'єрний політ. Ірма Вітовська ствердила сьогодні свій статус однієї з головних і найвпливовіших українських актрис сучасності. Здається, кінонагороди наввипередки наздоганяють Вітовську – на різних форумах та в різних номінаціях.

У «Брамі» та в «Думках…» Вітовська втілює два яскраві архетипові образи України – України язичницької, прадавньої, міфічної (баба Пріся), Україна сучасної, модерної, химерної (її мама Галина Ротт у «Думках тихих»).

Наразі Вітовська є ексклюзивним акторським обличчям України, яке запросили на головну кінороль у амбітний європейський комерційний кінопроєкт (фільм «Коза Ностра» виробництва Італії).

А якщо пригадувати всі громадянські ініціативи актриси, то лідерські місця і в таких рейтингах гарантоване.

Зінаїда Дехтярьова

• Народна артистка України (1927-2004)
• Фільми: «Злочин з багатьма невідомими», «Між високими хлібами»

Зінаїда Миколаївна Дехтярьова 1996-го була увінчана Шевченківською премією за бездоганне художнє (кінематографічне) втілення образу головної героїні твору Івана Франка – гордої аристократки-галичанки пані Олімпії Торської («Злочин з багатьма невідомими» режисера Олега Бійми). Це було справді суворе розумне аристократичне обличчя Галичини періоду Франкових розвідок на кримінальні теми.

Дехтярьова була такою ж переконливою і в ролях українських селянок, солдаток, робітниць. Жаль, мало знімалася.

Людмила Єфіменко

• Народна артистка України
• Фільми: «Лісова пісня. Мавка», «Молитва за гетьмана Мазепу», «Легенда про княгиню Ольгу»

Дружина і муза кінорежисера та кінооператора Юрія Герасимовича Іллєнка. Героїні Єфіменко у стрічках Юрія Іллєнка передбачають прихований шлейф містичності і демонізму. Обличчя актриси у картинах Іллєнка завжди виразне і фатально вродливе, ніби малюнки на скіфських вазах. Людмила Єфіменко випробувала себе і в кінорежисурі – фільм «Аве Марія».

Римма Зюбіна

• Акторка театру і кіно
• Фільми: «Гніздо горлиці», «Межа»

Роль Дарини зіграна Риммою Зюбіною у фільмі «Гніздо горлиці» (режисер Тарас Ткаченко) з надзвичайною психологічною напругою, принесла і стрічці, і актрисі низку престижних кінонагород на українських і міжнародних кінофорумах.

Актриса завжди гучно і потужно заявляє і про свою громадянську позицію, як патріотка, волонтерка, небайдужа до подій, які розпинають країну.

Однією з перших відмовилася від зйомок у російському кіно.

Лариса Кадочникова

• Народна артистка України
• Фільми: «Тіні забутих предків», «Криниця для спраглих», «Білий птах з чорною ознакою»

Лариса Кадочникова актриса, мабуть, найближче серед інших до максимального образного, символічного втілення на кіноекрані образу України. Її Дана у фільмі «Білий птах...» – то і є сама Україна: у її символічному сприйнятті. А її Марічка у «Тінях» – символ вільної гуцульської душі та палкого кохання.

Нещодавно «Довженко-Центр» формував рейтинг головних українських фільмів усіх часів. В результаті виявилося, що всі згадані вище три головні фільми з Кадочниковою увійшли в топ-список найкращого українського кіно.

Не відомо, чи подарує Зеленський цьогоріч видатній українській актрисі відзнаку «Національної легенди України», але вона і без відзнаки такою легендою є.

Нонна Копержинська

• Народна артистка України (1920-1999)
• Фільми: «За двома зайцями», «Королева бензоколонки», «Доля Марини»

Нонна Кронидівна Копержинська максимально відповідає за український народний характер, який вона завжди переконливо розкривала і на сцені, і на екрані.

Ця актриса завжди творила на екрані непафосну гомінку Україну, з її гострим словом, соковитою лайкою, народною норовливістю. Тому і фільми, і обличчя актриси народ пам'ятає навіть сьогодні – крізь часи.

Антоніна Лефтій

• Кіноактриса
• Фільми: «Хто повернеться – долюбить», «Захар Беркут», «Камінний хрест», «Тривожний місяць вересень»

Одна з найвродливіших українських кіноактрис, муза видатного кінорежисера Леоніда Осики. У фільмах Осики героїні Лефтій – стильні символічні феміни в примхливому мереживі авторських кіноісторій.

1978-го актриса зіграла Марусю Чурай у фільмі-виставі «Ой не ходи, Грицю, та й на вечерниці». І фольклорний образ з п'єси Михайла Старицького довершив справу ствердження українського символізму у творчості актриси. Зараз вона мешкає у Австралії, але душею і серцем з Україною.

Таїсія Литвиненко

• Народна артистка України
• Фільми: «Назар Стодоля», «За двома зайцями», «Вавілон 20»

Глибока різнопланова українська актриса, легенда мистецького Львова.

Кар'єра в кіно розпочалася з ролі красуні Галі у фільмі «Назар Стодоля», екранізація п'єси Тараса Шевченка (1955). Згодом актриса зіграла чорнороту скандалістку-покоївку Химку у фільмі «За двома зайцями» (1961), це роль-хіт.

А на початку 80-х Литвиненко працювала з Іваном Миколайчуком над фільмами «Вавілон 20» , «Така пізня, така тепла осінь»: геніальний актор і режисер відчував у актрисі рідне українське народне єство.

Сьогодні, на жаль, український кінематограф чомусь не в змозі оцінити красу і мудрість вечірнього творчого періоду прекрасної актриси. В театрі теж не всі це цінують.

Вікторія Малекторович

• Акторка театру і кіно
• Фільми: «Царівна», «Острів любові»

Тендітна квітка українського кіно, що ідеально вписується в естетику екранізацій української класики – твори Ольги Кобилянської, Олександра Олеся. Обставини особистого життя склалися так, що з 2000 року одна з найвродливіших українських кіноактрис живе і працює у Європі.

А був період, коли Вікторія грала на сцені столичного театру імені Івана Франка, багато знімалася на телебаченні і в кіно.

Ольга Матешко

• Заслужена артистка України
• Фільми: «У бій ідуть одні старики»

Роль Зої у легендарному фільмі Леоніда Бикова принесла актрисі колосальну популярність, яка не згасає, завдяки постійним повторам на ТБ фільму «У бій ідуть одні старики».

Пік кінокар'єри актриси – 70-80-ті. На початку 90-х Матешко різко змінила своє життя – переїхала до США, де зайнялася педагогічною і телевізійною роботою. В той же час, коли є цікаві пропозиції з Батьківщини, актриса відгукується залюбки – і знімається в Україні.

Раїса Недашківська

• Народна артистка України
• Фільми: «Лісова пісня», «Голос трави», «Роксолана»

За тривалий період творчої роботи ця актриса навіть поза екраном створила для спільноти щирий і яскравий образ «берегині українського кіно» , озираючись на зіграні образи Мавки Лісової, Катерини Білокур, матері Насті Лісовської (Роксолани).

Наталія Наум

• Народна артистка України (1933-2004)
• Фільми: «Сон», «Олекса Довбуш», «За двома зайцями»

Наталія Михайлівна Наум – трепетна, лірична, завжди емоційно наповнена українська актриса, кращі ролі якої ніби прошиває фольклорне мереживо. Знімалася, переважно, у фільмах режисера Володимира Денисенка, свого чоловіка. Її дуже цінував і кінорежисер Віктор Іванов, запрошуючи у свої картини («Олекса Довбуш», «За двома зайцями»). Наталія Наум виховала двох чудових синів, які пов'язали своє життя з українським мистецтвом – Олександра і Тараса Денисенків.

Наталія Половинка

• Народна артистка України
• Фільми: «Брати. Остання сповідь», «Мати Апостолів»

Унікальна національна актриса, яка у кожній ролі подає другий і третій плани, ніби гаптує свої ролі українським фольклорним мереживом: сама глибоко вивчає український фольклор і створює вистави на основі українських пісень. І хоч великий кінематограф дещо запізно її відкрив, але ж який результат. Дві ролі у фільмах, «Брати. Остання сповідь», «Мати Апостолів» – зразки високого акторського пілотажу і великої внутрішньої духовної роботи самої актриси. В «Апостолах» образ, створений Половинкою, метафорично і сакральне уособлення України, що прагне пригорнути до себе синів-захисників.

Ада Роговцева

• Народна артистка України
• Фільми: «Лісова пісня», «Камінний Господар», «Салют, Маріє!»

Ада Миколаївна для Украіни вже давно більше, ніж популярна актриса, кінозірка. Вона – символ України, з усіма її радостями, тривогами, трагедіями, драмами, надіями. Кінокритик Сергій Тримбач каже, що Роговцева у сприйнятті мільйонів українців дійсно є образом нашої країни – «за сукупністю усіх її образів: у якомусь сенсі цей символ синтезований нині у документальному фільмі «Вітер зі Сходу» (режисерка Катя Степанкова)» . Той, хто знає театральний доробок актриси, підкаже, що українська лінія в її творчості тісно переплетені з Лесею Українкою, творчість якої актриса обожнює. Ада і грала Лесю у виставі «Сподіватися» за п'єсою Юрія Щербака. Грала актриса і Лесину донну Анну у фільмі-виставі «Камінний Господар». Вона грала вільну красиву жінку, яка прагне вирватися з камінного мороку своєї неволі.

Галина Сулима

• Акторка кіно
• Фільми: «Голод-33», «Така пізня, така тепла осінь»

Хто бачив обличчя цієї українські актриси у фільмі «Голод-33»,той ніколи його не забуде. Це обличчя, власне, творить атмосферу фільму про страшну трагедію українського народу. І якщо вам скажуть, що у нас сьогодні нема актрис з трагічним нутром і трагедійним потенціалом, то ви заперечуйте, бо у нас, в Одесі, одна така є – Галина Сулима.

Не обійдіть увагою також сильні ролі актриси в українських фільмах «Фучжоу», «Вінчання зі смертю», «Останній бункер», «Козаки йдуть».

У фільмі Івана Миколайчука про прощання-зустрічі з Україною – «Така пізня, така тепла осінь» (1981) – актриса поетично зіграла Орисю Руснак.

Наталія Сумська

• Народна артистка України
• Фільми: «Наталка-Полтавка», «Дударики», «Слуга народу»

Улюблениця глядачів, совість нації, прима Національного театру імені Івана Франка. Актриса, що постійно дивує і чарує своїми сценічним і екранними перевтіленнями. Наталія Сумська – це канонічне виконання ролі Наталки-Полтавки, однієї з найголовніших ролей українського репертуару.

І у великих ролях (таких як «Наталка-Полтавка»), і в ролях другого плану (таких як Євка Подгайна у «Злочині з багатьма невідомими») актриса Наталія Сумська завжди здатна виявляти різноманітні відтінки українського характеру.

Ольга Сумська

• Народна артистка України
• Фільми: «Роксолана», «Тіні незабутих предків», «Кріпосна»

Роль Роксолани зробила свою чесну і важливу справу: Ольга В'ячеславівна миттєво стала культовою медійною феміною для українського соціуму. Взявши за гриву популярність ще з часів Роксолани, актриса впевнено тримає її, залишаючись серед найпопулярніших постатей українського кіно, театру, шоу-бізнесу.

В той же час не «Роксоланою» єдиною... Ольга Сумська дарувала і інші кінообрази, пронизані мотивами щирого українства. Таку Сумську можна побачити у фільмах «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Голос трави», «Карпатське золото», «Тигролови», «Пастка».

Наталія Ужвій

• Народна артистка України (1898-1986)
• Фільми: «Райдуга», «Земля», «Украдене щастя»

Майже пів століття Наталію Михайлівну Ужвій за радянських часів офіційно позиціонували, як «першу актрису України». Так про неї дослівно у 70-ті сказав сам Володимир Щербицький.

Ідеологічне аранжування визначало чимало фільмів та вистав, у яких була задіяна видатна драматична актриса, учениця Леся Курбаса і Гната Юри.

В той же час, поза всяким ідеологічним начинням, сприймаються знамениті ролі актриси в екранізаціях української класики: «Украдене щастя» Івана Франка, «Земля» Ольги Кобилянської...

Олег Вергеліс, для «Главкома»