Розведення військ. Ситуація у Золотому очима очевидця

Розведення військ. Ситуація у Золотому очима очевидця

Ексзаступниця голови місцевої військово-цивільної адміністрації Любов Зубок про настрої жителів та гуманітарку, яка посіяла розбрат

У Золотому сьогодні опівдні, 29 жовтня розпочалося розведення військ, яке влада анонсувала кілька останніх тижнів. Торкнеться перший етап розведення кількох населених пунктів: Хутора Вільного, села Катеринівки і безпосередньо Золотого. Золоте складається з п’яти населених пунктів, а розведення торкнеться найбільш наближеного до лінії розмежування Золотого-4. Розведення загалом зачепить близько 30 населених пунктів. Внаслідок цього у сірій зоні, яку в повній мірі не контролюватимуть ані Україна, ані проросійські бойовики, опиняться десятки тисяч людей.

Місцеві мешканці не зовсім розуміють, що означатиме таке розмежування і які наслідки від нього можуть бути. Про слабку обізнаність жителів Золотого свідчать лідери кампанії «Ні капітуляції!» і добровольці, які поїхали до Золотого протестувати проти розведення військ. За їхніми даними, нібито і військові, і місцеві мешканці просять їх не виїжджати, оскільки це оголить захист цих територій і дозволить бойовикам влаштовувати диверсії, провокувати українську владу. Таке вже траплялось нещодавно у Станиці Луганській, коли лідери бойовиків безперешкодно зайшли на територію, що не так давно контролювала Україна.

Нині у Золотому і селі Катеринівка діє військово-цивільна адміністрація, але керівника вона поки немає. Виконує обов’язки Інна Деміденко, якій громадські активісти закидають російське громадянство.

Донедавна посаду заступника голови цієї військово-цивільної адміністрації обіймала Любов Зубок, яка пройшла із Золотим найскладніші 2014-2015 роки, коли за місто йшли бої. Остаточно Україна встановила контроль за усіма п’ятьма населеними пунктами Золоте і найближчими до нього селами лише у 2018 році.

В інтерв’ю «Главкому» Любов Зубок розповіла, чого мешканці чекають від розведення сил, визнала, що і сама не дуже розуміє останні події, а також пояснила, чим продиктоване несприйняття місцевими добровольців, які виступають проти розведення сил.

Любов Зубок, ексзаступник голови військово-цивільної адміністрації м. Золоте і села КатеринівкаЛюбов Зубок, ексзаступник голови військово-цивільної адміністрації м. Золоте і села Катеринівка

Влада повідомляє про початок розведення сил у Золотому. Наскільки це помітно звичайним оком? Що відбувається на вулицях?

Щоби ви розуміли, це не всім видно. За цим процесом можуть спостерігати лише жителі таких населених пунктів як Золоте-4 та села Катеринівка. Все розпочалося сьогодні із Катеринівки, ніяких ексцесів немає, все іде за планом. Можливо, якби не було цього загострення, то місцеві мешканці і не помітили б розведення. Кругом військові тут, усе контролюється. Якщо результат цього (розведення) вплине на ситуацію в Україні, то може, і добре, що нарешті прийде спокій на цю землю.

Процес розведення сил та засобів на Донбасі розпочався о 12 годині 29 жовтня 2019 рокуПроцес розведення сил та засобів на Донбасі розпочався о 12 годині 29 жовтня 2019 року

«Більшість – за розведення»

Якщо розведення відбувається, значить, за останні сім днів не було жодного пострілу?

З моменту приїзду президента, із останньої п’ятниці 25 жовтня узагалі тихо. Може, десь в далечині, як то кажуть, і чутно. Але практично тихо. У неділю була повна тиша.

З відео, розповсюдженого Офісом президента, випливає, що ледь не всі місцеві мешканці Золотого виступають за розведення. Чи це так?

Думаю, що так. Дуже багато постів (у соцмережах), чого я тільки не передивилася з цього приводу. Знаючи ситуацію зсередини, дуже неприємно було бачити заяви про «підставних осіб» (на зустрічі з президентом). Які можуть бути підставні особи, якщо до Золотого-4 пропускають лише «за пропискою»? Звичайно, всюди майорять їхні (місцевих жителів) обличчя, бо їх небагато, і вони завжди виходять, якщо хтось до них приїздить. Чула заяви, що ніби школа не працює. Але це взагалі абсурд! Школа працювала усі роки, в часи усіх бойових дій. Діти ходили під обстрілами до школи.

Чи розуміють мешканці, що таке розведення військ?

Думаю, що не всі розуміють. Якщо чесно, я і сама не зовсім розумію. Але бачу, що нічого негативного у цьому немає. Якщо це буде першим кроком до припинення збройного конфлікту, то всі повинні бути задоволені.

Чи є острах опинитися у «сірій зоні», яка стане більшою після розведення?

Знаєте, що я вам скажу. Якби не було цього «Нацкорпусу», «Останнього блокпоста», якби не була проведена робота впродовж останніх двох тижнів, для людей би нічого такого і не було (небезпечного). В загальну ауру вони (добровольці-протестувальники) внесли якийсь розбрат і більше нічого. Люди, місцеві мешканці просто втомилися від війни, тому сподіваються на мир. Люди хочуть, щоби усе контролювалося.

Добровольці, які протестують у Золотому проти розведення військ назвали свою акцію «Останній блокпост»Добровольці, які протестують у Золотому проти розведення військ назвали свою акцію «Останній блокпост»

Але як воно контролюватиметься, якщо військові мають відійти звідси на певну відстань?

Наскільки людям пояснюють, будуть задіяні підрозділи поліції. Війська ж зовсім не відходять. Просто відводиться певна техніка на певну відстань. А війська, як я розумію, залишаються на своїх постах, ніхто позиції не залишає, усе контролюватиметься.

Чи достатньо буде поліцейських патрулів для збереження спокою?

Якщо ми говоримо про порядок, то поліції буде достатньо. А якщо буде обстріл, то, звичайно, буде недостатньо. Я – цивільна особа – не знаю, що вариться у головах військових. Скажу, що більшість – за розведення.

Днями новий глава Луганщини Сергій Гайдай написав, що в разі розведення вищезгадана школа №7 у Золотому опиниться прямо на лінії розмежування. В разі потреби хто нею опікуватиметься: українська поліція чи так звана «міліція ЛНР»?

Та думаю, що з того боку ніхто не прийде сюди, ніяка «міліція». Просто тому, що все одно усе контролюватиметься військовими. Окрім того, працюватиме СБУ. Знаєте, під час всієї війни я працювала тут державним службовцем, місяць тому як звільнилася. Ми такі складні часи пережили, і поранені у нас були і загиблі серед мирних мешканців, то я не розумію, чому саме зараз до нас така увага? Де були усі останні п’ять років? Хоча ми не відсиджувалися, виїжджали завжди на обстріли, фіксували. Ніколи такої уваги, такого резонансу, як зараз, не було.

Чому?

Думаю, через зміну керівництва держави. Але я повністю підтримую Зеленського. Показують ролики, як приїжджав Порошенко до Катеринівки. Але ж там не було «Нацкорпусу» і нікого не підпускали (до президента). Не було такого, щоби кожен мешканець міг підійти і поговорити з президентом.

«Люди у Золотому-4 «охірєлі» від гуманітарок»

Ви ж працювали на посаді заступника глави військово-цивільної адміністрації за часів президента Порошенка. Але не чутно було, щоби ви протестували проти Порошенка тоді. Чому?

Якщо чесно, ми і не знали, що він приїхав до Катеринівки. Сиділи в офісі військово-цивільної адміністрації і нічого не знали, що приїхав президент. Дізнавалися потім.

Ви кажете, що працюватиме СБУ. Але Служба не завадила зовсім нещодавно вчинити провокацію так званим ватажкам бойовиків Копцевій і Дейнезі, які безперешкодно зайшли до Станиці Луганської на територію, яку нещодавно контролювали українські військові. Де гарантія, що подібне не відбуватиметься і у вас?

Зайшли «високопосадовці» з тієї сторони, якщо можна так сказати. Розумієте, то вже питання до СБУ, де вони були в цей час? Є ж якийсь певний порядок дій на випадок певних ситуацій. Я не військова людина, цих нюансів не знаю.

В інтерв’ю «Главкому» лідер «Національних дружин» Ігор Михайленко розповідав про проблеми з постачанням елементарних речей: води, медикаментів, хліба, продуктів першої необхідності. Чи дійсно є ця проблема і наскільки гостро вона стоїть?

Це все брехня, усе придумано. Весь час, 5,5 років ми займалися вирішенням питань. Щодо хліба, то взагалі такої проблеми не існує. Щодо води – то у них (мешканців Золотого-4) водопровідна вода так само надходить як, наприклад, у місті Гірське (Попаснянський район Луганщини), в інших населених пунктах області. Вода такої самої якості, як і в інших, проходить через Західну фільтрувальну станцію. Те, що вони починають придумувати, говорячи, що вона не питна, то вона ніде не питна, яка з крану біжить.

То чого бракує в Золотому?

Сказати чесно? Люди там (у Золотому-4) «охірєлі» від гуманітарок. Всі отримують зарплати, усі регулярно отримують пенсії. Є такі, що виїжджають і там отримують (мова про гуманітарну допомогу, яку як у Золотому-4 деякі отримують, так і в інших населених пунктах Золотого).

Чи є ревнощі з цього приводу, конфлікти?

Звичайно, що є. Зарає бачимо невиплату зарплату шахтарям. Є дуже багато молодих сімей, які живуть узагалі не в Золотому-4, а в Золотому-1, 2, 3. То вони, чи ті, кому нема звідки очікувати допомоги, сидять узагалі без засобів до існування. А тим уся увага (до тих, хто проживає у Золотому-4), все пруть і пруть. Я там заходила в майже кожен дім і бачила ящики гуманітарки від підлоги до стелі.

Знаєте, коли були бойові дії, ми у 2015 році відкрили фельдшерсько-акушерський пункт. Подивилися б ви яке гарне оснащення там. Так, це сталося завдяки міжнародним організаціям: Міжнародному комітету Червоного Хреста, «Лікарям без кордонів». Туди дуже багато медикаментів завозиться. Стоматологія також туди заїжджала, апарати УЗД. Сама я родом з-під Києва, то можу сказати, що навіть там усього цього немає у порівнянні із Золотим-4. Живуть люди у селах на Київщині, як у тундрі. Хіба що тут війна. Одна з польських організацій відкрила Центр соціальної допомоги, який працює. Тобто я не сказала би, що мешканці Золотого-4 відрізані від усього, як дехто каже.

Але якщо цим людям так добре, навіщо вони погоджуються на зміни, тобто на розведення, за яким невідомо що послідує?

А люди що, погоджувалися на цю війну, коли вона почалася? Ніхто не погоджувався.

Які настрої серед мешканців?

Абсолютно різні. Тут дуже важкий народ. Свого часу сюди засилали і турків-татар, і українців, і росіян. Дуже багато різного народу намішано. Багато хороших людей, але є і такі, в кого багато ненависті, заздрощів. Гуманітарка розбрат внесла, оскільки «тобі дають – мені не дають». Було б добре, щоб її припинити надсилати, а допомагати проєктами. Нехай люди пишуть проєкти, отримують гранти на них, реалізовують, займаються чимось! А не так, що приходить людина до військово-цивільної адміністрації і каже: у мене дах тече.

 Чи ти працюєш?

– Ні.

– А працювала?

– Ні.

–Трудова книжка є?

–Ні.

– Ти податки сплачуєш?

–Ні.

–Так чого ти вимагаєш?

Таких мешканців багато?

Основна маса.

«Ви не думайте, що війна і у Золотому немає нічого. Все працює, усе розвивається»

А де гарантія, що після розведення сил донори захочуть вкладати гроші у проєкти і «сірій зоні», не розуміючи, яка влада на цій території?

Чому ж, у програми розвитку ООН дуже багато проєктів є. Нічого страшного, що «сіра зона», там же продовжуватимуть жити люди. Біля військово-цивільної адміністрації нині реалізовується шикарний інфраструктурний проєкт щодо громадської безпеки, соціальної згуртованості. Мова про зведення комунікаційного скверу «Сонячний». Там і WiFi зона, відеокамери встановленні, лавки, є освітлення. До кінця цього листопада проєкт має бути реалізований… Ви не думайте, що якщо війна, у Золотому немає нічого. Все працює, усе розвивається.

Проросійських настроїв більше?

Сьогодні зайшла у Facebook і бачу, що хтось вчергове скинув українські прапори. Є такі випадки як, власне, кругом (в регіоні). І в тому, і в цьому році до Дня Незалежності ми вішали на опорах зовнішнього освітлення сині і жовті прапорці. Це ж нагорі опор. Добиралися і туди, знімали.

Михайло Глуховський, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: