Борислав Береза: Союзники України в ПАРЄ чекають заяви Зеленського
«У мене є припущення: президент не розуміє, чим займається ПАРЄ»
26 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення, яким зняла обмеження прав делегації Росії попри порушення цієї країною принципів Ради Європи. «За» проголосували 116 депутатів, 52 – «проти», 15 утрималися. У знак протесту сім країн, що утворили антипутінську коаліцію, вчинили демарш. Україна, Грузія, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Словаччина оприлюднили заяву, у якій підкреслили, що відновлення прав російської делегації без виконання Росією будь-яких численних вимог Асамблеї, «суперечить основним цінностям Ради Європи та її Статуту». Делегації повернулися додому, щоб консультуватися зі своїми парламентами і урядами про спільні дії в Асамблеї на наступних сесіях.
Народний депутат, заступник члена Постійної делегації в ПАРЄ Борислав Береза переконаний: Україні вкрай необхідно використовувати цей міжнародний майданчик. «Резолюції ПАРЄ є обов’язковими для країн-членів Ради Європи. Це (ПАРЄ) – місце, де формується європейська політика, вона формується на рівні делегацій, депутатів, спілкування в кулуарах. Наприклад, коли Данія не дала дозвіл на будівництво газогону Росією, це стало результатом роботи на двох рівнях: в ПАРЄ та ОБСЄ. Дуже часто кулуарне спілкування дає можливість Україні просувати свій порядок денний», - пояснює депутат. І додає, що країни антипутінської коаліції в ПАРЄ чекають на заяви шостого президента України про те, що курс української делегації буде незмінним.
Пацієнт – ПАРЄ – швидше живий чи мертвий?
Те, що зараз відбувається в ПАРЄ матиме наслідки. Або ПАРЄ буде вщент зруйнована і її моральний авторитет не відновиться, або найближчим часом ми побачимо рухи, які будуть свідчити про те, що процеси можуть бути здоровими. Більше того, я спілкувався з представниками Естонії, Грузії, які чекають заяв від президента України про те, що майбутня українська делегація в ПАРЄ буде йти тим же шляхом, яким йде зараз. Тоді ті країни, які підтримали нас і пішли геть із сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, нас будуть підтримувати і далі. І ми будемо розуміти, як нам рухатися у майбутньому. Тому що зараз наші партнери кажуть: «Замість вас ми не будемо робити вашу роботу. Але готові підтримати вас у ваших процесах».
Ми координуємо всі наші дії з колегами по цій антипутінській коаліції. Окрім того, до нас готові доєднатися інші країни. Але єдине, що їх зупиняє – відсутність заяви президента України. Вони кажуть: якщо ми вас підтримаємо, а ви повернетеся в ПАРЄ, то як ми будемо виглядати?
Чи зустрівся президент з українською делегацією?
Ситуація дуже дивна. Перший раз ми просили про зустріч, потім були заяви від Володимира Ар’єва (голова української делегації у ПАРЄ, - «Главком») про зустріч, але нічого не було. Хоча ми хотіли запропонувати президенту скоординувати дії, щоб отримати позитивний результат. Ми розуміли, який саме інструментарій він може залучати. На жаль, зустрічі не відбулось. Сьогодні (1 липня 2019 – «Главком») на погоджувальній раді я виступав від комітету протидії корупції і звернувся до пана Стефанчука (Руслан Стефанчук – представник президента в парламенті – «Главком») з тим, що президент уже зробив одного разу помилку, коли не зустрівся з українською делегацією до сесії в ПАРЄ. Тому не хотілося б, щоб він зробив ще одну помилку і не зустрівся уже після сесії. Бо обмінятися інформацією потрібно і йому, і нам. На жаль, зустрічі поки що не було.
Чим можна пояснити небажання президента зустрічатися з депутатами, які представляють Україну в ПАРЄ?
Про це треба запитувати в Офісу президента. У мене є припущення: він не розуміє, чим займається ПАРЄ. Або він не розуміє, що спілкування між гілками влади – це нормальна практика.
Що таке антипутінська коаліція в ПАРЄ: зі скількох країн і людей вона складається?
Кількість людей не можна порахувати, тому що хтось був на сесії, а хтось ні. Із сесії ПАРЄ пішли Естонія, Латвія, Литва, Польща, Грузія, Словаччина, Україна. Окрім того всі ці рухи підтримує британська делегація, а саме консерватори.
Але якщо зараз не пролунає підтримка української делегації від керівництва держави, якщо не прозвучить заява про те, що майбутня делегація буде робити теж саме – відстоюватиме Україну і не повертатиметься до того моменту, поки не побачить підтримки з боку ПАРЄ і дій у напрямку накладання санкцій на російську делегацію, то тоді можна і не сподіватися, що наші партнери нас підтримуватимуть. Повторюся: вони відверто кажуть, що без нас вони не робитимуть нашу справу.
21 липня буде обрано нову Верховну Раду. Навряд чи обрання нової делегації в ПАРЄ буде першочерговим завданням для нового парламенту. Чи не трапиться так, що на чергову сесію до Страсбурга не буде кому їхати?
Таке може бути. Загроза є. Я не дуже вірю, що перше засідання нового складу парламенту відбудеться до 21 серпня. Вважаю, що це трапиться десь на початку вересня. І тут треба буде дуже швидко формувати цю делегацію. Важливо, щоб вона була пропорційна партіям, які пройдуть до парламенту. Якщо будуть порушення, то можуть бути санкції щодо України. І тоді матимемо ще одну проблему. На цьому теж треба зосереджуватися і говорити з президентом. Але поки що ми не маємо зустрічей і не можемо озвучити це питання.
Російська делегація уже повернулася. Як вона себе поводить?
Нахабно. Депутат Держдуми Слуцький публічно сказав, що Чечні на всіх вистачить. Делегація поводить себе нахабно. Але вони отримали підтримку Німеччини і Франції. Більше того, росіяни заявили, що Росія нікому нічого не винна. Вони не хочуть платити борги Раді Європи, кажучи, що в той час Росія не працювала. І сказати, що європейці в шоці – не сказати нічого. Я спілкувався з представниками апарату. Вони кажуть: ну, як так, ми ж про все домовилися?!
Чи можна тепер знову запустити якусь санкційну процедуру проти країни-агресора?
Тепер дуже цікава ситуація, адже 1 липня завершився строк погашення заборгованості Росією перед Радою Європи. Саме сьогодні Рада Європи буде мати право виключити Росію з її лав, якщо вона не погасить заборгованість. А накладання санкцій – інше питання. Рада Європи має механізми, але ми бачимо як вона, порушуючи свої регламент, норми, постанови та резолюцію, повертає Росію. Як фактично Кабінет міністрів Ради Європи підтримав це? Ми все це бачили і тому я не впевнений, що вони зараз будуть намагатися запровадити механізм виключення Росії з Ради Європи попри те, що Росія не платить. Справа в тому що і Німеччина, і Франція залучили дуже багато зусиль для того, щоб Росія зараз з’явилася в ПАРЄ. Тому зараз не бачу можливості накладання якихось санкцій.
І виключення так само не буде?
А ось це ми подивимося, бо є прописані правила. Якщо вони порушать і цей документ, то я буду здивований. Тоді про що нам розповідає Європа? Про які норми та стандарти?
Петро Симоненко, лідер політичної партії, яка заборонена в Україні постійно буває у Страсбурзі як колишній член ПАРЄ. Він має такі повноваження?
Так, він має такі повноваження. Виключно з однією і тією ж делегацію він проводить там весь свій час. Це російська делегація. Завжди.
Тільки з російською?
Він агітує. Це відвертий пропагандист Росії і він працює на неї.
Там же не тільки Симоненко «тусується», а й ще багато хто?
Велика кількість людей там займаються лобізмом або пропагують ті чи інші ідеї. Єдине питання: чи не Росія забезпечує фінансову підтримку і майданчики для виступу пану Симоненку? Якщо Україна буде забезпечувати можливості українським колишнім делегатам працювати в ПАРЄ разом з нами, то вони зможуть допомагати. Більше того, і я , і Леонід Ємець, інші депутати, які зараз працюють у делегації, вже наголошували: ми готові передавати вже зараз досвід, знання і контакти для комунікації з іншими делегатами ПАРЄ. Тому що це потрібно Україні. Тут не стоїть питання персональної симпатії чи антипатії, тут питання захисту інтересів країни.
Чи є реакція п’ятого президента України на події в ПАРЄ?
Зараз пан Зеленський відсторонився від питань ПАРЄ, але і пан Порошенко відсторонився. Я звертався публічно до нього, просив, щоб він, маючи контакти, досвід, підключився. Але він теж відсторонився і я розумію чому він це зробив. Тож ми залишилися без допомоги і колишнього, і діючого президентів. Делегація буквально була кинута напризволяще. Мабуть, хтось не думав, що ми битимемося до кінця, але ми билися. Більше того, ми дійсно робили все можливе і неможливе.
То чому, на ваш погляд, Порошенко мовчить?
Вважаю, йому вигідно показати, що цей президент не може досягти чогось, а потім сказати: «от бачите, був би я, то щось зробив би, але мене немає…». Це така моя точка зору.
Ви згадали Німеччину і Францію як ініціаторів повернення Росії до ПАРЄ. У чому їх інтерес?
У Парижа та Берліна є кілька причин. Перша: у Росії дуже брудна і токсична репутація. Її треба відбілювати. І вони будуть казати: дивіться, тепер ми можемо працювати з ними, вибудовувати якісь відносини. Адже тепер Росію повернули в ПАРЄ і на Заході це аргумент. Другий момент – Європа дійсно намагається у будь- який спосіб вирішити для себе питання війни Росії з Україною. Вони хочуть розбудовувати якісь майданчики. І третє, ви будете здивовані, - вони дійсно вірять: якщо йти на якісь поступки Росії, то та змінить свою позицію. Коли я чув це від депутатів, які щиро в це вірять, я намагався їм пояснити те, як вони неправі. Я у відповідь чув, що ми маємо використати всі можливі методи.
Окрім того, для них таки важливо відкрити Росію як потенційного торговельного партнера. Зараз це робити дуже важко. Зараз вони казатимуть: ви ж бачите, рух пішов, вони налаштовані до співпраці, для цього вони і повернулися в ПАРЄ. На жаль, це цинічний аргумент.
У новітній історії тієї ж Російської Федерації були випадки, коли Захід сподівався на демократизацію, але не вдалося. Тобто знову танцюють на граблях?
Так, але це танцюємо не ми, а це танцюють європейці. До того ж цей танок у них виходить непогано.
Вони виключали Росію з Ради Європи через війну в Чечні.
Так, але скільки це протрималося? Недовго. На жаль, Європа залежна від ресурсів та сировини, які є в РФ: газ, нафта, ліс. Саме тому вони готові співпрацювати. Це дуже схоже на те, що було в радянські часи, коли західна Європа казала «ми не визнаємо Естонію, Литву, Латвію частиною Радянського Союзу, ми визнаємо їх окупованими, але ми торгуємо, обмінюємося культурними цінностями і співпрацюємо». Це щось на кшталт того, що Європа зараз практикує у випадку конфлікту України та Росії.
Подвійні стандарти?
100%.
1 липня парламентський комітет рекомендував Раді таки призупинити роботу нашої делегації у ПАРЄ. Чи не думаєте ви, що Росія тепер користуватиметься майданчиком ПАРЄ, а ми мовчатимемо при цьому?
По-перше, ПАРЄ не зможе ігнорувати ситуацію, коли сім країн ігнорують роботу Парламентської Асамблеї. На це буде звертати увагу вся європейська преса і сама Парламентська Асамблея. Якщо це тільки Україна не буде працювати, то, скоріше за все, цього ніхто не помітить. Кажу відверто, може це неприємна інформація для українців, але це правда.
Проте, якщо буде консолідована позиція європейських країн, то це буде зовсім інше. Після всіх заяв, після того, як Україну в цьому питанні підтримали ще й США, можна казати що у нас вдасться зробити не тільки коаліцію, а й потужний рух з питання відновлення ПАРЄ як європейської інституції, а не як структури, яка виконує забаганки росіян чи ще когось.
Якщо ви не дочекаєтеся реакції від Зеленського, якими будуть ваші кроки?
На жаль, у нас залишилося дуже мало часу для того, щоб робити будь-які кроки. Після того, як буде обраний новий парламент і він отримає повноваження, повноваження української делегації в ПАРЄ будуть припинені. Тому зараз питання до президента і до майбутніх депутатів. Ми робимо все зі свого боку, що можемо: координуємо дії, виробляємо спільну позицію і дещо, що я не можу озвучувати, теж робимо. Єдине питання: якою буде майбутня делегація і чи вбереже вона нинішній курс?
Чи можна було цій ситуації – поверненню Росії до ПАРЄ – зарадити? Зеленський заявляв, що все це було невідворотним.
Це не було невідворотно. Те ж саме заявляли в квітні, але нам вдалося завадити. Саме завдяки зусиллям всіх структур і людей, які долучилися. Немає нічого невідворотного, всі були впевненні що пана Слуцького призначать віце-президентом ПАРЄ. Двічі було голосування, але він не обійняв цю посаду. Це сталося завдяки тому, що хтось дуже ретельно інформував всіх делегатів про те, що Слуцький замішаний у скандалі з сексуальними домаганнями. Це було підтверджено статтями в The Guardian, ВВС і Deutsche Welle. Там були виявлені факти, які були підкріплені аудіозаписом, який був у журналістки ВВС, до якої домагалися. Після того велика кількість депутатів для себе вирішили, що неможливо голосувати за людину, яка обґрунтовано звинувачувалася.
Мені соромно, що мої європейські колеги вважають, що країна, яка вбиває тисячі українців, яка анексувала Крим, окупувала Донбас, збила Боїнг зараз може повернутися. А от питання сексуальних домагань для них важливіше. Хочу нагадати, що два депутати з Нідерландів голосували за повернення Росії. Це ті два делегати, чия країна втратила своїх громадян через збиття літака…
Наталія Малиновська, «Главком»,
Євген Магда, директор Інституту світової політики
Коментарі — 0