Домашня «клітка» для Медведчука. Версія захисту

У вівторок спливав термін подачі апеляції захистом лідера «Опозиційної платформи «За життя», а за сумісництвом кума Володимира Путіна Віктора Медведчука. Влада Зеленського вирішила взятися за нього серйозно, а сам президент навіть оголосив процес щодо Медведчука початком деолігархізації.

Після введення санкцій проти Медведчука, його дружини Оксани Марченко, соратника по фракції Тараса Козака та закриття трьох телеканалів, що їм належали, пішли більш радикальні дії. Печерський суд обрав для нардепа запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та на нього надягли електронний браслет. Хоча попередньо Генпрокуратура для виходу з-під варти вимагала заставу у понад 300 млн грн.

Путінського кума звинувачують у державній зраді та розграбуванні ресурсів в окупованому Криму. Нібито компанія «Новые проекты», яку пов’язують з Медведчуком та Козаком, передала окупаційній владі всю матеріально і документальну базу родовища «Глибоке» у Чорному морі. Другий епізод стосується передачі Медведчуком Козаку, коли той перебував в Росії, секретних даних про прихований підрозділ збройних сил України. Третій – про створення організації «Промінь», яка, за версією слідства, мала опікуватись українцями, які виїжджатимуть до Росії на роботу чи навчання, та через них впливати на внутрішню українську політику та поширювати пропаганду.

Процесу передував «злив» плівок, на яких Медведчук обговорює різні делікатні речі із російськими можновладцями. Але вони поки до справи не долучені, як і попередні звинувачення Медведчука та Козака у фінансуванні тероризму. В ОПЗЖ, звісно, називають справу політичним переслідуванням і незгодні з запобіжним заходом. Адвокат Медведчука Богдан Коваль в розмові з «Главкомом» пояснює, що саме, на думку захисту, не так з цією справою.

Адвокат Богдан Коваль вважає, що справа проти лідера ОПЗЖ не має жодного юридичного обгрунтування

Рішення суду щодо запобіжного заходу виглядає достатньо м’яким у порівнянні з тим, чого вимагала Генпрокуратура. Але навряд чи ваша сторона ним задоволена…

Рішення абсолютно не має під собою обґрунтування. Будь-які докази, які подавалися, є неналежними, тому що зібрані неуповноваженим органом після початку досудового розслідування. Бо всі процесуальні рішення та дії мало приймати та проводити Державне бюро розслідувань. Так, з народних депутатів знята недоторканість, але вони досі залишаються спецсуб'єктами. Факт внесення відомостей щодо перевірки можливих неправомірних дій народних депутатів може проводитися виключно генеральним прокурором. Процесуальне керівництво в особі Офісу генпрокурора (таке рішення прийнято керівником підрозділу ДБР) прийняло рішення, що досудове розслідування може проводити міжвідомча слідча група, хоча це суперечить в принципі законам формальної логіки, які визначені в КПК. Там сказано, що відносно певних суб’єктів та певних складів злочину підслідність визначається за слідчими певного органу, а не органом. Тому не може бути взагалі ніякої міжвідомчої слідчої групи. Але хтось з Офісу генпрокурора (чи ДБР) вирішив, що це можливо.

Ми слухали клопотання в кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР саме Службою безпеки – бо воно починається з цифри 2. Поясню, чому це важливо.

Є певний порядок нумерації кримінальних проваджень. Якщо починається з цифри номер 1– це зареєстроване Національною поліцією, якщо з 2 – органами безпеки, якщо з 3 – органами, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, 4 – органи прокуратури, номер 5 – НАБУ, і 6 – ДБР. Ми слухали клопотання у кримінальному провадженні, яке починається з двійки – відповідно воно внесене уповноваденими особами органів безпеки. Але повернуся до того, що вже казав: для перевірки неправомірності дій народного депутата кримінальне провадження має реєструватися виключно генеральним прокурором особисто. Прокурори ж не надали нам відомостей про те, що провадження, яке внесене СБУ, зареєстроване генпрокурором. Оскільки в такому разі воно мало б починатися з четвірки.

Ситуація зараз така – Медведчук під домашнім арештом, на нього надягли електронний браслет. Які ваші подальші дії?

Ви ж розумієте, що захист не згоден з таким запобіжним заходом. Наша позиція є максимально простою. Віктор Володимирович є головою політичної ради великої опозиційної партії. Тобто фактично орган досудового розслідування, ґрунтуючи свою процесуальну позицію на підставі незаконно зібраних доказів, позбавляє опозицію одного голосу. Притому, що влада і так має монобільшість.

Ну, ви ж розумієте, що його відсутність в парламенті нічого кардинально не змінить.

Але це означає, що судова гілка влади визначає, як буде працювати законодавча. Це суперечить здоровому глузду, принципу стримувань і противаг гілок влади, принципу верховенства права. Не буду розкривати всі наші плани, але ми будемо боротися з такими незаконними рішеннями і діями органів досудового розслідування і органів правосуддя в особі Офісу генпрокурора. Бо саме Офіс генпрокурора є двигуном та центром координації всіх неправомірних дій у даному випадку. Саме прокурори є процесуальними керівниками в будь-якому кримінальному провадженні, незалежно від того, хто є органом досудового розслідування.

Однією з підстав кримінального переслідування в клопотанні про обрання запобіжного заходу взагалі було те, що Віктор Володимирович не згоден з основним політичним курсом діючої державної влади. І я наголошував в судовому засіданні на тому, що стаття 15 Конституції України вказує, що суспільне життя ґрунтується на засадах політичної та ідеологічної багатоманітності. Тобто ніхто не заважає пропагувати у Верховній Раді будь-які напрямки політичного життя і політичної діяльності. В чому тут полягає тяжкий злочин?

Медведчука ж не в політичній діяльності звинувачують – там цілий букет. Держзрада, порушення законів війни, газова свердловина, яку він оформив на себе в Криму після окупації, передачу інформації про військові бази до Росії...

Почну з найцікавішого – із секретної бази. Сторона обвинувачення не надала жодного доказу по цьому факту. Взагалі. Вони сказали, що такий факт є, але ми вам нічого про це більше не скажемо. Чим вони підтверджують цей факт, чим це обґрунтовується? Тобто нам просто сказали, що був такий злочин, але доказів ми вам не дамо, бо це державна таємниця.

Але ж під арешт його не тільки за це посадили.

Так, були ще два інші епізоди. Один з них – це допомога у створенні чи то чи організації, чи то структури під назвою «Промінь». Сторона обвинувачення стверджує, що вони в ході досудового розслідування проводили негласні слідчі розшукові дії, під час яких отримали відомості про те, що Віктор Володимирович пересилав Тарасу Козаку документи зі своїми рукописними правками. При цьому у них немає оригіналів цих документів, а є тільки ті документи, які вони нібито отримали законно під час негласних слідчих дій. І от на підставі цих копій вони провели почеркознавчу експертизу.

Але будь-який експерт-почеркознавець скаже вам, що є такі технології, за допомогою яких можна скопіювати будь-який почерк. І тільки по оригіналу, залежно від особливостей натискання на папір письмовим приладдям, можна з’ясувати, аутентичний почерк чи ні. Тому експерти-почеркознавці ніколи вам не дадуть конкретного висновку по копії, плюс вони не зможуть дати інформацію, чи здійснювався фотомонтаж. У висновках експертизи, що були надані по «Променю», експертами вказано, що, ймовірно, ці написи були виконані Медведчуком, але стаття 62 Конституції прямо каже, що ймовірність не може враховуватися під час досудового розслідування, оскільки жодні докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Основне звинувачення – по свердловині.

Ані Марченко Оксана Михайлівна, ані Медведчук Віктор Володимирович відповідно до реєстрів та офіційних документів не є засновниками чи власниками компанії «Новые проекты», яка згадується по цих свердловинах. Вони просто не мають до неї стосунку. При цьому це підтверджувалось і тими документами, які надала сторона обвинувачення: вони надавали витяги з російської бази на кшталт нашої ЄДРПОУ, де вказуються всі відомості про юридичну особу. Прийшла відповідь і від самих «Новых проектов», підписана директором, де було вказано, що ні Медведчук, ні Марченко не мають будь-якого відношення до цієї юридичної особи. Видобуток на цій свердловині не здійснювався, і навіть розробка не починалася. Ніяких збитків, в принципі, не могло бути нанесено.

І другий момент – сторона обвинувачення посилається на те, що 438 стаття КПК є «бланкетною», тобто її зміст розкривається за рахунок інших нормативно-правових актів. Вони посилаються на Женевську конвенцію, і вказують, що відповідно до неї, окупаційна влада не може здійснювати видобуток корисних копалин на території, яку окупувала. Але сторона обвинувачення замовчує той факт, що в Женевській конвенції є частина 3 статті 6, де написано, що окупаційна влада через рік після початку окупації зобов’язана виконувати тільки певні статті цієї Женевської конвенції. І там немає тієї статті, на яку посилається сторона обвинувачення. Тобто будь-яка окупаційна влада через рік після початку окупації може здійснювати видобуток будь-яких корисних копалин, тож тут немає не тільки складу злочину, а навіть події злочину.

Більш того, сама підозра була вручена незаконно. Є порядок вручення документів, він визначається статтею 136 КПК. Так от – особа вважається такою, що отримала документ з моменту, коли вона розписалася про вручення, або якщо є поштове повідомлення, яке підтверджує факт вручення такого повідомлення цій особі. А нам вручили примірник підозри. Ми кажемо: «Нащо нам примірник підозри?». А вони: «Ми вам підозру поштою відправили». Я їм відкриваю 136 статтю: «Дайте мені, будь ласка, поштове повідомлення, де вказано, що Медведчук отримав і ознайомився зі змістом підозри». Звісно, вони не могли нічого відповісти, бо на той час ці підозри ще перебували в розподільчому центрі на «Укрпошті».

Де саме Медведчук відбуватиме домашній арешт? Бо він дуже заможна людина, у нього, напевно, не одне помешкання. На вулиці Монтажників, де його не було, коли проводився обшук?

За постійним місцем його проживання, він вказував це під час судового засідання.

Скільки це може тривати?

60 діб з дня винесення ухвали. До того моменту, або доки апеляційний суд не скасує ухвалу, або не змінить запобіжний захід. Або як варіант – доки прокурор не закриє кримінальне провадження. Але ви ж розумієте, що це дуже малоймовірний варіант. Наразі Віктор Володимирович сумлінно виконує всі покладені процесуальні обов'язки.

Перед цими звинуваченнями в ЗМІ викидались розмови Медведчука з російськими можновладцями – тим же соратником Путіна Владиславом Сурковим, де вони обговорювали, зокрема, й комерційні питання. При цьому Медведчук підтвердив, що вони спілкувались із Сурковим. Ці плівки мають якийсь вплив на цей процес?

Він казав, що спілкувався, але ж він не казав, що оприлюднена розмова була їхньою. Стороні захисту, коли вручалося клопотання, ці плівки не надавались. Це такий елемент медійного піару, і в юридичному процесі на цьому не наголошувалося.

Санкції, що були введені проти Медведчука та Козака за фінансування тероризму після рішення РНБО, формально не мають стосунку до цих звинувачень. Чи є якісь сигнали про те, що ще ті звинувачення дійдуть до суду?

Там юридично є дві підстави для введення санкцій. По-перше, фінансування тероризму – це кримінальний злочин, тобто особа може бути визнана у вчиненні злочину винною тільки після вироку суду, який набув законної сили. Це презумпція невинуватості.

По-друге, в Конституції передбачено, що конституційні права особи, зокрема, право власності, можуть тимчасово обмежуватись тільки у випадку, якщо країна в умовах воєнного або надзвичайного стану. А такі стани не були запроваджені, у нас вибори проводились. Зараз у Верховному суді з різних причин затягується момент винесення законного кінцевого рішення.

Сторона захисту Медведчука і він сам стверджують, що його переслідування є виключно політичним. Чи ви допускаєте, що питання вдасться вирішити саме в юридичній площині?

Складно сказати. Якби це можна було вирішити юридично, це вже було б вирішено. Незважаючи на те, як ви cтавитеся до Медведчука з політичної точки зору, це об’єктивно є переслідуванням.

Павло Вуєць, «Главком»