рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Польський науковець про «антибандерівський закон»: почнеться полюванням на відьом

    • Розсилка
    Польський науковець про «антибандерівський закон»: почнеться полюванням на відьом

    Неоднозначні тлумачення польського закону «Про Інститут національної пам’яті» є потенційною небезпекою для інтелігенції Польщі

    Наслідком «антибандерівських правок» до польського закону «Про Інститут національної пам’яті» стане у певному сенсі «полювання на відьом». Таку думку в коментарі «Главкому» висловила доктор гуманітарних наук, професор Варшавського університету і Києво-Могилянської академії Оля Гнатюк.

    «Це буде полювання на відьом. Є таке політичне замовлення. Я не буду першою на черзі, але припускаю, що можу стати однією з жертв. Якщо закон не має зворотної сили, то з дня його запровадження будь-які висловлювання з приводу українського національного руху, переслідування українців на території Речі Посполитої, на території окупованих нацистами земель, переслідування з боку не тільки нацистів, але також польських військових і паравійськових формацій, буде вважатися «запереченням злочинів українських націоналістів»», — пояснює Гнатюк.

    На думку науковиці, якщо після запровадження закону вона даватиме коментарі такого змісту, як наразі «Главкому», це буде причиною порушити справу проти неї. Гнатюк нагадує: в законі прописано, що за наукові та художні виступи не будуть переслідувати, натомість за публічні — можуть. «Як провести лінію між публіцистикою і наукою і хто це буде вирішувати? Це залишається незрозумілим», — говорить доктор наук.



    Нагадаємо, що близько сотні представників польської інтелігенції 1 лютого написали звернення до Сейму, у якому розкритикували щойно ухвалений закон про заборону «бандерівської ідеології». Натомість 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда таки поставив підпис під цим документом. На той момент скандальний закон вже спричинив дипломатичну кризу між Польщею й Ізраїлем, Польщею і Україною. Дуда лише пообіцяв звернутися до Конституційного суду країни з проханням дати оцінку документу. У своїйспеціальній заяві президент Польщі намагався пояснити ті зміни у законі, які розлютили Ізраїль, і зовсім не говорив про спірні питання з Україною. Того ж дня українські парламентарі ухвалили звернення до Польщі, у якому засудити ухвалення «антибандерівського» закону.

    Згідно з заявами польського МЗС, закон стосується нібито тільки тих, хто публічно і всупереч фактам заперечує «злочини, вчинені українськими націоналістами».

    Проте на думку експертів, документ дає лише певне уявлення того, за що можуть притягнути до відповідальності, проте аж ніяк не дає чітких критеріїв, за якими можна визначити особу, яка висловлюється про протистояння між поляками та українцями на Західній Україні у першій половині ХХ сторіччя. Побоювання викликає надто вільна інтерпретація закону.

    Зрозуміти, що закон можна вивернути у будь-яку сторону, можна з висловлювань одного з його авторів, депутата польського Сейма від партії Kukiz’15 Томаша Жимковського. Наприклад, в інтерв’ю виданню «Страна» депутат допускає, що до відповідальності можуть притягнути і за використання символіки українських націоналістів.

    Читайте також матеріали «Главкома»:

    Польський закон «про бандеризацію»: кого і за що посадять?

    «Бандера наш». Як розвиватимуться далі події між Варшавою і Києвом

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ