День Бабака: як пухнаста тваринка віщує погоду
В цей день визначають, якою буде весна
2 лютого в Україні та світі відзначають День бабака. В цей день люди намагаються за поведінкою бабаків визначити: якою буде весна та коли вона прийде. Вважається, що якщо бабак виліз з нори та не побачив свою тінь – слід чекати на теплу та ранню весну.
Історія свята
Ритуал пробудження бабака прийшов до нас з Америки. Вважається, що туди його ще у 18 столітті привезли переселенці з Німеччини. У 1886 році відбулося перше святкування Дня бабака у США. У містечці Панксатон вранці 2 лютого люди дістали з нори бабака, на ім'я Філ. Згодом Панксатон назвали Всесвітнім центром погоди.
Наразі у світі найвідомішим бабаком є Великий Філ. Він живе в американському штаті Пенсильванія на Індичій гірці. Тваринка має шалену популярність та власну вебсторінку, попри те, що більшість її передбачень виявилися помилковими.
Вже 137 років поспіль, з початку заснування Дня бабака, бабак прокидається цього дня від сплячки та люди спостерігають за його поведінкою:
- якщо день похмурий і тваринка не бачить свою тінь, то весна настане скоро і буде тепла;
- якщо бабак бачить свою тінь, лякається і ховається, то холоди затягнуться ще на шість тижнів.
День Бабака та Стрітення
За припущеннями істориків, у Європі дослухалися до прогнозів тварин ще з часів Римської імперії. Ймовірно, римську традицію згодом перейняли християни, адже 2 лютого за григоріанським та новоюліанським календарем церква святкує Стрітення Господнє. Католики цього дня завжди освячують свічки, які мають захистити дім від зими.
В українців на Стрітення також є народна прикмета пов'язана з погодою, бо на «Стрітення зима з весною зустрічаються». Якщо на свято погода ясна і сонячна, такою і весна буде. Коли на свято падає сніг та морозно, значить зима «перемогла» і до кінця лютого не відступить.
Тобто прогнозувати погоду 2 лютого було розповсюдженим явищем у наших пращурів з давніх часів.
Українські пухнасті «синоптики»
В Україні винуватцями свята також є бабаки. Вони живуть в різних регіонах. У Харкові – бабак Тимко, у Львові – Мишко та Маруся, а в Києві – Вікентій.
Харківський бабак Тимко знаходиться під опікою лабораторії ХНУ ім. Каразіна. Свято на Харківщині започаткували у 2004 році на біостанції в Гайдарах під Змієвом. Відтоді змінилося вже 3 покоління звіряток-«синоптиків». Через повномасштабне вторгнення РФ, бабак Тимко III потрапив під окупацію в селі Нестерівка. Восени 2022 населений пункт звільнили, тваринка не постраждала, та знов виконує своє важливе завдання на свято.
У Львові бабаків завжди будять на свято Стрітення Господнього. Вони мешкають в Дитячому еколого-натуралістичному центрі.
Домівка столичного бабака Вікентія знаходиться в зоопарку «12 місяців». До речі цього року, він прокинувся ще в січні. За словами співробітників зоопарку, тварина може прокинутися раніше, якщо середньодобова температура перевищує нуль градусів і йде на підвищення. Однак цілком ймовірно, що бабак може повернутися у сплячку, якщо похолодає.
Вікентій живе у зоопарку майже дев'ять років, за цей час його лише один раз будили до Дня бабака 2 лютого, утім співробітники «12 місяців» проти того, щоб спеціально будити гризунів.
Традиції та мета свята
Цього дня люди збираються разом та йдуть на гірку, де живе бабак. О 7:25 вони дістають тварину з нори. Далі уважно стежать за поведінкою бабака, що має вказати, яка погода очікується протягом наступних тижнів.
Професійні синоптики кажуть, що поважають свято і воно важливе для привернення уваги до збереження природи, але не для наукових прогнозів. Торік у День бабака в Українському гідрометцентрі розповіли, що думають з приводу віщувань чотирилапих та опублікували жартівливе фото бабака з підписом «Я гризун, а не метеоролог».
Зауважимо, що в Україні степовий бабак у 2021 році був занесений до Червоної книги як вид, що зникає. Тому головним сенсом свята є привернення уваги до захисту гризунів.
Існування бабака пов'язане з цілинами та перелогами, тому збереження його як виду треба здійснювати в заповідниках і припинити браконьєрське винищення, провадити інформаційну роботу серед мисливців, роз'яснили спеціалісти.
Коментарі — 0