Про користь McDonald's. Післямова до мовного скандалу

мова
Про користь McDonald's. Післямова до мовного скандалу

Виявилось, що «разница» таки є

Мережа ресторанів McDonald's несподівано опинилася в епіцентрі мовного скандалу. Проросійськи налаштована частина користувачів соцмереж вибухнула хейтом щодо компанії. Приводом для невдоволення став той факт, що в електронному меню популярної мережі ресторанів швидкого харчування доступними є лише дві мови: державна українська та англійська.

Варто зазначити, що серед головних критиків McDonald's – одіозні медіаперсони та люди з чітким проросійським шлейфом. Їх дописи вельми одноманітні. Той самий зверхній текст часто поширюється з різних аккаунтів.

Можна припустити, що цей випадок – чергова спроба підбурити суспільство до мовного розколу. До того ж, спроба безпідставна, адже мовне питання для українців не є болючим. Про це говорить низка соцопитувань останні років. Як правило, про мову починають говорити тоді, коли потрібно відвернути увагу від якихось інших нагальних проблем. Нині ж ситуація у країні непроста: пандемія б’є рекорди, тривають акції протесту через «справу Стерненка», «справу Шеремета», стрілянина у Броварах, зґвалтування і побиття дівчини правоохоронцями у Кагарлику тощо.

«Какая разніца»?

Власне ситуація з McDonald's є унікальною, адже зазвичай саме україномовні українці в Україні стикаються із дискримінацією. Вони вимушені боротися за своє право на обслуговування рідною, державною мовою. І прикладів чимало. Гучний скандалу грудні 2017 року. Тоді письменниці Ларисі Ніцой просто відмовили в обслуговуванні у супермаркеті. Скарги на схожі випадки повторюються щодня. Під роздачу попадали   «Укрзалізниця», торговельний центр «Караван», ресторан «Угорський дім», «1-а соціальна аптека», кав’ярня «Шоколадница» тощо.

Резонансною стала також публікація «Главкому» про те, що іспанський бренд Zara на сайті компанії zarahome.com не передбачив можливість робити покупки з території Україні державною мовою. Тоді мережа відповіла покупцеві, який підняв питання, що на території України спілкується з українцями виключно російською та англійською мовами. Ба більше: на запит, спрямований у компанію з України, відповідь була відправлена з електронної пошти info.RUS@..., що, швидше за все, свідчить, що українськими клієнтами компанія опікується з регіонального офісу у Москві.

Щоправда, після публікації «Главкома» та хвилі протестів, які провели активісти, Zara виправилась і добавила на сайт опцію використання української мови.

В усіх випадках, коли україномовні громадяни переймаються тим, що їх обслуговують мовою країни-агресора, проросійськи налаштовані громадяни обурюються: мовляв, «какая разніца», адже у країні «двуязичіє» і без перекладу всі один одного зрозуміють.

Але ситуація з McDonald's перевернула все з ніг на голову. Російськомовні вперше відчули себе у шкурі україномовних українців. І вже тут «какая разница» не спрацювала. Хоча, здавалося б, невже важко зрозуміти, що написано у меню?

Одіозний блогер Анатолій Шарій побачив у мовній політиці ресторану швидкого харчування нехтування правами російськомовнихОдіозний блогер Анатолій Шарій побачив у мовній політиці ресторану швидкого харчування нехтування правами російськомовних

Користувачі соцмереж обурені подвійними стандартами, якими керуються проросійська аудиторіяКористувачі соцмереж обурені подвійними стандартами, якими керуються проросійська аудиторія

«Дякуємо за українську!»

Представники компанії вже прокоментували обурення клієнтів відсутністю російської мови. Відповідь була однозначною:  «У компанії McDonald's в Україні основною мовою комунікації є українська мова. Зокрема, українською мовою наведена інформація в куточку споживача, на сайті, здійснюються рекламна комунікація, спілкування в соціальних мережах».

Частина користувачів Facebook захоплені такою політикою McDonald's і підтримали заклад у прагненні поширювати державну мову. У соцмережі з’явився хештег #дякую за мову, чимало коментаторів подякували за позицію McDonald's просто у коментарі до останнього допису у соцмережах (який, до слова, стосувався оновлення меню, а не мовної теми).

Деякі користувачі люб’язно поширили «перекладач меню» для тих, хто не може зорієнтуватися в українських назвах страв ресторану. Інші пообіцяли фінансову підтримку компанії.

Цікаво, що у вересні 2018 року один зі столичних McDonald's потрапив у мовний скандал – тоді касир та адміністратор одного зі столичних ресторанів відмовилися обслуговувати клієнта державною мовою. Коли журналісти взялися розбиратися у цьому інциденті, компанія пообіцяла: більше таке не повториться. Очевидно, дотримала слова.

Насправді ж, зауважує журналіст Сергій Іванов, мережа ресторанів не робить подвигу, а лише… дотримується закону. «Річ у тім, що «Макдоналдс» скоює безпрецедентну, з точки зору інших закладів харчування витівку, – виконує закон. І це настільки нечувана для нашої країни подія, що пройти повз неї насправді важко. Всесвітня мережа, статус та репутація якої дозволяють не зважати на гавкіт кремлівських шавок та їхніх місцевих бліх, демонструє всім іншим, як має поводитись серйозний та відповідальний бізнес, і це викликає повагу», - зазначив Іванов.

Зауважимо, зокрема, йдеться про ст. 10 Конституції («Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України») та Рішення Київської міськради (від 5 жовтня 2017 року N 166/3173) щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві.

Наслідки примусової русифікації

Масштабна підтримка користувачами соцмереж проукраїнської позиції McDonald's частково стала наслідком згортання проукраїнської мовної та культурної політики, яку останній рік провадить Офіс президента Зеленського та уряд. Як відомо, ще під час передвиборчої кампанії Зеленський ділився планами щодо перегляду мовних квот на радіо та телебаченні у бік посилення позицій російської, цю ж тезу він повторив під час підсумкової пресконференції, приуроченої до року від дня його інавгурації. «Не ми вводили квоти, квотування було ще до нас. Я думаю, що логіка є, але якісь деталі, дуже важливі, втрачені. А за ці деталі ми бачимо, що є якась несправедливість до неукраїномовних людей в Україні. Несправедливості бути не може», – зокрема зазначив він.

Однак проблема не лише у квотах. Деукраїнізація під час правління Зеленського набула значних масштабів. Під час роботи Всеукраїнської школи онлайн, яка працювала під час карантинних обмежень та яку відкривала перша леді Олена Зеленська, російська мова неодмінно звучала з телевізора на уроках. Гості програми – зірки шоу-бізнесу, які позиціонувалися як «учні», нехтували державною мовою. До прикладу, український комік Ігор Ласточкін, тренер «Ліги сміху», ведучий «Розсміши коміка», розмовляв російською, учитель не попросив його перейти на державну, як це мало відбуватися в будь-якій українській середній школі. Невдовзі стало зрозуміло, що випадок з Ласточкіним не був прикрою випадковістю. Наступний зірковий гість Дмитро Коляденко, який завітав на урок англійської до 8 класу, також не спілкувався державною.

Далі – більше. «Слуги народу» готові переглядати мовне законодавство. Представники провладної фракції зареєстрували у Верховній Раді два скандальні законопроєкти. Перший – №2362 авторства одіозного Максима Бужанського: документ передбачає зміни в закони про мову і про освіту, щоб скасувати перехід з 1 вересня 2020 року на навчання українською мовою тих учнів 5-11 класів, які досі навчалися російською. Другий – №2693 про медіа, який фактично знищує механізми протидії російській інформаційній агресії: зокрема, анулюється перелік осіб, що створюють загрозу національній безпеці, а також скасовується чинний перелік 150 осіб, фільми, програми, концерти за участю яких не мають права демонструватися в Україні.

Українські громадські і культурні діячі, журналісти та політики звернулись  із відкритим листом до народних депутатів з вимогою зняти з розгляду ці проєкти законів.

Під зверненням підписались близько сотні відомих осіб, серед яких колишній політв'язень Йосип Зісельс, акторка Ірма Вітовська, релігієзнавець та колишній політв’язень Ігор Козловський,  колишня в.о міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, кінорежисер Ахтем Сеітаблаєв, письменниця Ірен Роздобудько.

Наталія Сокирчук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: