У «Голосі» розповіли про корупційні ризики освітньої реформи

Наталя Піпа, народна депутатка з партії «Голос» в інтерв’ю «Главкому» стверджує, що парламентарі поки не досліджували питання корупційних ризиків освітньої реформи.

«Розумієте, люди, які звикли працювати доброчесно, не завжди бачать можливість корупційної складової. В комітеті ми її не проговорювали. Ми запропонуємо механізм, час ще є», - запевнила депутатка.

Водночас Піпа навела приклад одного з варіантів уникнення корупції – це влаштувати відбір до нових класів за єдиними правилами – на кшталт ЗНО.

Депутатка зазначила, що не бачить протиріч між запровадженим територіальним принципом (дитина зараховується в одну зі шкіл, яка знаходиться найближче до місця проживання) і скороченням старших класів у школах.

«У великих містах це не буде проблемою, бо школа, яка стала ліцеєм, все ж буде близько від місця проживання. Після гімназії усі переходитимуть у ліцеї, в інші приміщення», - пояснила Піпа.

Що ж до сільських шкіл, то, на думку депутатки, ще треба шукати варіанти. «Це точно краще, ніж сидіти у холодних сільських школах, де учитель трудового навчання викладає фізику. Краще доїхати нормальним автобусом до райцентру за нормальною освітою», - говорить депутатка, зауваживши, що забезпечити такі автобуси – це теж виклик для держави.

Також Піпа запевнила, що підлітки з неблагополучних родин після 9 класу не залишаться на вулиці. «Після 9-го класу екзамен здаватимуть усі – це як ЗНО. Відповідно, вступатимуть або на академічну освіту (10-12 класи), або на професійну. Ми будемо думати про практичне застосування набутих вмінь у ПТУ», - наголосила парламентарка.

Нагадаємо, 16 січня Верховна Рада ухвалила закон «Про повну загальну середню освіту», що став продовженням освітньої реформи «Нова українська школа». Освітня реформа передбачає, зокрема, переформатування шкіл: вони будуть поділені на три групи. Перша – початкова, де діти навчатимуться чотири роки. Друга – базова середня, яка називатиметься гімназією, ще п’ять років навчання. І профільна середня школа, яка матиме статус ліцею академічного та професійного спрямування. Там навчання триватиме три роки. Фактично трансформація української школи запланована за західним зразком. Планується, що імплементація закону відбудеться до 2024 року.