Якщо завтра війна. Про що варто подбати вже зараз?

тема №1
Якщо завтра війна. Про що варто подбати вже зараз?

«Вірогідність смерті цивільного у місті під час бойових дій від 50 до 90%»

Малюнок Юрія Шаповала «Врятовані картоплею» (facebook.com/groups/saltandpepper.art)

Чи слід пакувати тривожний чемоданчик? А навіщо ви його розбирали?

Якщо завтра війна, що робити? Це питання вже кілька місяців поспіль звучить у чергах у магазинах, соцмережах, медіа, із вуст політиків та пересічних людей.

Як писав «Главком», першими про поновлення наступу Росії в листопаді минулого року повідомила впливова американська газета The New York Times. Відтоді – цілий вал публікацій в іноземних ЗМІ про ймовірну війну. Українські високопосадовці збентежені такою активністю. «Насправді ми не бачимо на кордонах нічого аж надто особливого, чого не було раніше. Не розуміємо, чого вони раптом так збудилися – може, це пов’язано з тим, аби відвести увагу від ситуації з Китаєм та Тайванем. Росіяни, здається, самі від цього в шоці», – запевняв «Главком» наприкінці минулого року один із впливових урядовців.

Проте з початком нового року напруга лише посилилися. Чергові новини – знову-таки від The New York Times – про те, що російських дипломатів із сім’ями начебто вивозять із України, а іноземні компанії готують своїх співробітників до евакуації. У соцмережах знайшлися й ті, хто з іронією сприйняв ці чутки, проте влада тепер змушена реагувати на небувале нагнітання і паніку.

19 січня президент Володимир Зеленський записав відеозвернення, аби заспокоїти громадян. «А в чому, власне, новина? Хіба це не є реальністю вже вісім років? Хіба вторгнення розпочалося не в 2014 році? Хіба загроза війни з’явилася тільки зараз?» – нагадав Зеленський. Глава держави зауважує, що «єдиний привід для паніки – якщо після восьми років війни ми будемо досі піддаватися паніці». Він закликав не скуповувати гречку і сірники, не знімати гроші з рахунків, а видихнути і заспокоїтися.

Щоправда, частина громадян після такого спічу запанікували ще сильніше. І цьому є пояснення…

Після промови Зеленського соцмережі вибухнули фотожабамиПісля промови Зеленського соцмережі вибухнули фотожабами

Меседж мав бути: «ситуація складна, але ми з партнерами докладаємо всіх зусиль, і ми безумовно знайдемо дипломатичний шлях приборкати агресора». А вийшло: «проблем немає, загроза перебільшена, все файно, гуляймо, шашлики…» Меседж буде прочитано як знак недовіри до всього демократичного світу, який нарешті мобілізувався заради відвернення катастрофи і допомоги Україні. Мовляв, ви нагнітаєте, а в нас насправді усе добре», – пояснює політолог Олександр Сушко.

«Коли влада без жодної конкретики, без жодних пояснень(!!!), але при цьому кілька разів звинувативши світ у том, що він нічого не робить та не допомагає, вимагає у народу «не скуповувати валюту і гречку», то цей сигнал зчитується однозначно: «Блін, щось відбувається, треба скуповувати валюту і гречку», – пояснює наслідки такої комунікації з народом журналіст Сергій Сидоренко.

На думку соціального і військового психолога Олега Покальчука в Україні, де вже вісім років триває війна, державна політика у галузі інформаційної безпеки дуже слабка і здебільшого демонстративна: починати слід було б з заміни серіалу «Свати» в ефірних сітках на серіал про звільнення окупованих територій. «Це було б військове фентезі, яке могло б стати суспільним мотиватором. У силі впливу серіалів на суспільство ми вже пересвідчилися – це трагікомічно, але це факт», – зазначив психолог у коментарі «Главкому».

То що ж робити, якщо завтра війна? Оскільки ключова порада Зеленського «не панікувати» викликає у наших людей зворотній поклик, «Главком» зібрав докупи всі рекомендації на випадок, якщо прогнози про наступ справдяться. Але почнемо із вже знайомого…

1. Заспокоїтися

Банально. Зеленського саме за таку пораду гостро критикують, але, якщо її не виконати, можна накоїти багато помилок. І це підтверджують фахівці.

«Паніка виключає здоровий глузд, поведінка у цьому стані є алогічною та хаотичною, – підкреслює у коментарі «Главкому» Олег Покальчук. – Людей, які здатні діяти в умовах підвищеної тривожності, небагато».

Військовий психолог погоджується із аргументами президента: по суті, в Україні війна триває давно. «І зараз, коли у мене питають, чи слід пакувати тривожний чемоданчик, я відповідаю: «А навіщо ви його розбирали?», – зазначає Покальчук.

2. Скласти план евакуації

Боєць Української добровольчої армії Олена Білозерська рекомендує перед тим, як розпочати щось робити, визначитися із ключовим: чи намагатиметесь ви залишити свій населений пункт в разі, якщо до нього наблизяться бойові дії. Це рішення залежить від багатьох факторів.

«Перше – ступінь вашої участі в українському патріотичному русі і обізнаності про це ворогів. Візьміть до уваги, що в разі тимчасової окупації вашого міста чи села російські спецслужби не ловитимуть кожного, хто колись запостив у Facebook синьо-жовтий прапор чи скидав гроші волонтерам на потреби фронту. Але ваш сусід, якщо захоче, приміром, за щось вам помститися чи щось у вас віджати – донесе. І тоді у вас можливі проблеми», – пояснює логіку відступу Білозерська.

Ще один важливий чинник. «Наявність чи відсутність у вас родичів/друзів у безпечному місці, які згодні вас прийняти і допомогти. Якщо такі люди є, домовтеся з ними завчасно, бо іноді трапляються форс-мажори», – попереджає військова.

«Третя ключова обставина – це ваша мобільність. Це залежить від вашого віку і стану здоров'я, фізичної підготовки членів сім'ї, наявності власного автотранспорту тощо», – додає вона.

Білозерська також зазначає: «Що треба зробити вже зараз – знайти надійних людей з кола родичів, друзів і сусідів, які прийняли таке саме рішення, як ви, – виїхати чи залишитись, і домовитись про спільні дії. Бо якщо стане неспокійно, як на біженців, так і на тих, хто залишиться, можуть нападати грабіжники. Можливі й інші проблеми, які самотужки не вирішити. Подумайте і домовтесь, як зробити так, щоб у критичний момент не залишитися без зв'язку зі своїми».

3. Підготовка. Що можна робити вже зараз?


Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (при Міністерстві культури та інформаційної політики України) ще влітку минулого року презентував брошуру «У разі надзвичайної ситуації або війни». Ключові практичні в ній рекомендації такі:

  • дізнатися, де знаходяться найближчі укриття, перевірити стан підвального приміщення у вашому будинку;
  • зробити запаси питної та технічної води, продуктів тривалого зберігання;
  • підготувати засоби пожежогасіння;
  • придбати альтернативні засоби освітлення приміщення на випадок відключення енергопостачання (ліхтарики і батарейки до них, свічки, сірники);
  • підготувати засоби для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
  • подбати про справний стан приватного транспорту і запас палива на випадок евакуації з небезпечного району;
  • у холодну пору подумати альтернативний обігрів оселі на випадок відключення централізованого опалення;
  • подбати про зручний одяг та взуття;
  • скласти тривожну валізу.

4. Що класти у тривожна валізу?


Сама валіза має бути місткою і зручною – це не рюкзачок. Туди треба покласти:

  • паспорт і копії всіх необхідних документів (свідоцтво про народження, військовий квиток, документ про освіту, трудову книжку або пенсійне посвідчення, документи на власність);
  • гроші (готівку і банківські картки);
  • зарядні пристрої для мобільних телефонів;
  • радіоприймач, ліхтарик, сигнальні пристрої, компас, годинник, компактний набір інструментів (мультитул), ніж, пакети для сміття,
  • блокнот, олівець, нитки, голки, сірники, запальнички;
  • теплий одяг (якщо є термоковдра), нижню білизну, надійне зручне взуття;
  • гігієнічні засоби;
  • аптечку, включно з медичними препаратами, які вживаєте щодня, а також рецепти на медикаменти;
  • посуд, в якому зможете приготувати, розігріти і зберігати їжу;
  • воду і на три доби продукти харчування, які довго зберігаються і не потребують додаткового приготування.

5. Підготовка для чоловіків

Блогер Мирослав Гай наголошує: якщо почнуться бойові дії, чоловіки, швидше за все, будуть мобілізовані, навіть ті, у яких «білий» квиток. «Це добре, бо чоловікові на війні, як не дивно, легше вижити у складі бойового підрозділу», – вважає він.

«Дізнайтеся, де знаходиться ваш військкомат, якщо ви живете не за місцем реєстрації. Але не варто туди одразу бігти. Чекайте пару днів, поки спаде ажіотаж. На вас не буде часу в хаосі перших днів війни. Не поспішайте», – радить Гай.

За словами блогера, не варто розраховувати на те, що армія забезпечить усім необхідним, тому зберіть такі речі:

  • засоби гігієни, вологі серветки, індивідуальні ліки та засіб від комарів;
  • дві пари трусів, шкарпеток, футболок, одна пара штанів, один спортивний костюм або шорти, гумові капці, кросівки, головний убір обов'язково;
  • каремат, спальний мішок, кухоль, ложка, миска, ніж, маленький рюкзачок («в лазню речі взяти», – пояснює Гай).
  • невеликий запас їжі з розрахунку одна консерва та пляшка води на день;
  • паспорт, копії документів, гроші скласти у гаманець і завжди носити на грудях під одягом;
  • зарядний пристрій, повний пауербанк, запасний дешевий телефон, що довго тримає заряд;
  • блокнот та олівець.

«Решту можна докупити в армійському магазині або родичі надішлють через військкомат. Моя порада: купуйте форму заздалегідь. Можна не статутну. Дешеву британку чи бундес. Для полів. Купіть або скачайте бойовий статут та вивчіть», – радить блогер.

Миростав Гай також рекомендує домовитися про місце зустрічі з родиною у випадку, якщо вона залишить місто. «Відправте дружину чи близьких на курси з надання долікарської допомоги. Заведіть цивільну зброю та навчіть рідних стріляти. Навчіть рідних водити машину», – додає він.

6. Бойові дії насуваються. План дій


Коли фронт наступає на ваше місто, головна порада – швидше забиратися з міста, говорить ветеран АТО Юрій Черкашин та інструктор із фізичної безпеки Олексій Павлійчук.

«Вірогідність смерті цивільного у місті під час бойових дій від 50 до 90%», – зазначає Павлійчук і додає, що у 21-му столітті інформація поширюється оперативно, тому часу для евакуації має вистачити.

Як зрозуміти, що час покидати місто? Павлійчук визнає: цю грань кожен повинен визначати для себе. Усе залежить від інтенсивності бойових дій, швидкості руху ворожих військ. «Якщо на вас ще нічого не летить, значить, можна рухатися», – пояснює він.

«Столиця – випадок особливий, жителі Києва матимуть найбільше часу для зборів, оскільки місто ніхто просто не здасть. Але проблема в тому, що це величезний мегаполіс, буде транспортний колапс у всіх напрямках. Влітку можна розглядати альтернативи авто, ті ж велосипеди, але на них ти далеко не заїдеш і багато не повезеш. Найкраще розраховувати на авто та вибиратися з міста не головними магістралями, а малими, локальними дорогами, на яких менший шанс затору, хоч за такої ситуації проблеми будуть у всіх напрямках. Якщо автомобіля немає, слід кооперуватися зі знайомими», – радить Юрій Черкашин.

Покинути місто часом можливо тільки пішки. При евакуації ветеран АТО радить: «Будьте рішучими, розумійте, що, можливо, вам доведеться все кинути, яким би це майно дорогим не було, пам’ятайте, що ваше життя й життя близьких набагато дорожчі».

7. Якщо почали стріляти


Якщо так сталося, що ви опинилися у зоні бойових дій або бачите озброєних людей, згідно з рекомендаціями Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, слід:

  • не сповіщати про свої майбутні дії малознайомим людям;
  • завжди носити з собою документ, що посвідчує особу. Гроші і документи тримати в різних місцях ― так матимете більше шансів їх вберегти;
  • тримати біля себе записи про групу крові (свою та близьких родичів) та інформацію про можливі проблеми зі здоров’ям (наприклад, алергію на медичні препарати, хронічні захворювання);
  • знати, де розташовані сховища та укриття, найближчі до вашої оселі, роботи та місць, які ви часто відвідуєте;
  • не перебувати поза житлом і місцем роботи, уникати місць скупчення людей;
  • при виході із приміщень дотримуватися правила правої руки і пропускати вперед тих, хто потребує допомоги, ― це допоможе уникнути тисняви;
  • не лізти у суперечки з незнайомими людьми ― це допоможе уникнути провокацій;
  • у разі надходження інформації з офіційних каналів державних органів влади про можливу небезпеку передати її іншим людям;
  • не носити армійську форму або камуфльований одяг ― краще вдягати одяг темних кольорів, що не привертає уваги, уникати будь-яких символів, адже вони можуть викликати непередбачувану реакцію.

У разі потрапляння у район обстрілу сховайтеся у найближчому сховищі, укритті, не виходьте ще деякий час після закінчення обстрілу. Якщо таких сховищ немає, використовуйте нерівності рельєфу – канави, окопи, вирви від вибухів. У разі раптового обстрілу та відсутності сховищ ― ляжте на землю головою в бік, протилежний до вибухів, і прикрийте голову руками або речами.

Крім того, якщо почуєте постріли, не можна наближатися до вікон, та й взагалі спостерігати за ходом бойових дій, стояти чи перебігати під обстрілом; сперечатися з озброєними людьми, фотографувати їх, демонструвати їм зброю. Не слід також торкатися вибухонебезпечних та підозрілих предметів – слід негайно повідомити про них територіальним органам ДСНС та Національній поліції за телефоном «101» та «102».

Дії у разі надзвичайної ситуації або війни

(для ознайомлення натисніть на зображення)

Щиро сподіваємось, що читачі «Главкома» сприймуть всі ці поради без паніки. Адже завжди краще бути готовим до гіршого, але сподіватися на краще.

Наталія Сокирчук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів