Залишив бізнес та пішов добровольцем на фронт. Згадаймо розвідника та пасічника Андрія Павлюка
«Чи було страшно? Було, а не за себе! За всіх близьких людей, родичів, друзів, працівників, навіть за бджіл було страшно»
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Андрія Павлюка.
У мирному житті 28-річний Андрій Павлюк займався бджолярством та був власником крамнички Bee Strong в Івано-Франківську. З перших днів війни пішов захищати рідну землю.
За три тижні від початку служби Андрій написав у соцмережах пост-маніфест, у якому виклав власні роздуми щодо того, що саме спонукало його полишити мирне життя, батьків, друзів, свою справу.
«…це було моє свідоме чітке рішення, два дні роздумів після оголошення, переформатація бізнесу, передача в управління помічникам і партнерам-працівникам. Чи було страшно? Було, а не за себе! За всіх близьких людей, родичів, друзів, працівників, навіть за бджіл було страшно. Головне у цій справі – холодний розум та чітка стратегія. Можна було піти у тероборону і залишитися у місті, але я прийняв рішення, що час! І так усі ці роки я згасав, потроху, що навіть не спробував, боявся, боявся, що не вернуся, бо я такий – люблю йти до кінця…
Зараз помудрішав та порозумнішав, це не 2014 рік, коли ще був студентом і війна тільки на Сході була, де населення було проти України. Це зараз ми стоїмо за Незалежність нашої держави. І кого би не спитав, ніхто відступати не збирається, як би не було страшно… Якби не пішов, напевно би, собі не пробачив, хоч все пізнається у порівнянні, і це ще один щабель у моєму житті, який ми пройдемо разом із гордо піднятою головою! Ми переможемо, я впевнений у цьому!» – написав Андрій 19 березня 2022 року.
Андрій Павлюк народився в селі Палашівці, нині Білобожницької громади Чортківського району Тернопільської области. Хлопець виріс у родині пасічників. Він і сам ним стане (уже у третьому поколінні), а трохи згодом буде наймолодшим на Чортківщині бджолярем.
Закінчив Чортківський навчально-науковий інститут підприємництва і бізнесу ТНЕУ, Тернопільський національний економічний університет, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
З 2016 року жив в Івано-Франківську, де мав магазин продуктів з меду «Bee Strong». Був головою громадської організації «Об'єднання пасічників Чортківщини» і учасником «Спілки пасічників України».
«Він народився в селі Палашівка Білобожницької громади, там ходив до школи, потім сім’я переїхала в Білобожницю. Андрій в сусідньому селі Калинівщина мав пасіку велику. Останніми роками він жив в Івано-Франківську, там купив квартиру, там і відкрив магазин. Був дуже активним. Всі знають, він був веселий хлопець. Ми на сесії виділили кошти, щоб оплатити ремонти в автомобілях в тій частині, де він служив, бо він звернувся, щоб допомогли», – зауважив голова Білобожницької сільської ради Віктор Шепета.
Ще до війни продукцію Андрія Павлюка знало пів Івано-Франківська. Хлопець їздив по Україні на галузеві виставки, очолив об’єднання пасічників Чортківщини, брав активну участь у роботі об’єднання пасічників Тернопільщини.
Усі дотичні до галузі знають, скільки українські бджолярі доклали зусиль, щоб український мед завоював гідну позицію на полицях магазинів по усьому світу – Україна кілька років входить до п’ятірки найбільших експортерів солодкого продукту.
У хлопця було багато мрій і ще більше амбітних планів. Він жартома називав себе мільйонером, адже мав 9 мільйонів бджіл. Проте всі плани зруйнувала війна.
З початком російського повномасштабного вторгнення в Україну Андрій Павлюк добровільно вступив у лави 45-ї окремої артилерійської бригади. Був начальником розвідки 64-го окремого артилерійського дивізіону. Загинув 22 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання в розвідці, підірвавшись на міні.
Похований в селі Білобожниці Чортківського району поруч зі своїм вчителем Олегом Барною.
У наступні дні після звістки про загибель Андрія двері до його крамнички Bee Strong в Івано-Франківську, у якій продаються мед та супутні товари, відчинялися майже без упину. Десятки людей, які знали власника особисто, і які були всього лише постійними покупцями його меду з власної пасіки, йшли, аби залишити слова подяки. За найсмачніший карпатський мед, за щирість, з якою він любив Україну, за мужність та звитягу, які покликали його до лав Збройних сил.
«Андрій – це один з тих людей, який дуже любив свою справу і дуже любив мед. Завжди не здавався, навіть, коли працював у великий мінус. Спілкуючись із ним, можна було відчути його енергію та впевненість у всьому, що він робить. Можна багато ще гарних слів казати про нашого Андрія, але в першу чергу хочемо подякувати кожному за співчуття та теплі слова, адже ми розуміємо, що дуже багато людей вірили та гарно відносилися до нього», – написала команда загиблого.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0