Воював з 18 років. Згадаймо Героя України Івана Щоголева

Воював з 18 років. Згадаймо Героя України Івана Щоголева
Іван загинув унаслідок артилерійського обстрілу, коли повертався зі спостережного пункту
фото з відкритих джерел

Боєць заснував та очолив розвідгрупу «Бешкетники Сірка»

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Івана Щоголева.

Молодший сержант Іван Щоголев, позивний Щегол, загинув 25 березня 2023 року під час виконання бойового завдання біля села Берестове на Харківщині. Життя воїна обірвав ворожий артилерійський обстріл. Захиснику було 24 роки.

Іван був харків’янином. Закінчив Харківський професійний ліцей машинобудування, здобув фах токаря-фрезерувальника широкого профілю. Обожнював футбол і домашніх тварин. Був уболівальником ФК «Металіст» (Харків). З 2016 року брав участь у російсько-українській війні.

«Як більшість хлопців, які виросли у звичайних дворах, містах, завжди грали у футбол, у нас була мрія дитинства. Але ми не вибираємо свій шлях. У країну прийшла війна 2014 року – тоді, коли ми нам ще було по 16 років. Ми тоді з ним домовились, коли нам буде по 18 років – поїдемо на фронт. Так і вийшло», – зауважив найкращий друг Івана.

Іван воював у складі ДУК «Правий Сектор». Боєць протистояв окупантам він під командуванням Да Вінчі, першого добровольця України Дмитра Коцюбайла, котрий також став першим Героєм України за життя. Згодом Іван підписав контракт із ЗСУ.

«Він був справжньою людиною й справжнім солдатом, патріотом своєї країни. Жив війною. Це був його вибір. Він служив і хотів служити й далі», – поділився спогадами батько Івана. За його словами, цього року хлопець планував одружитися.

Щегол служив у 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Обіймав посаду головного сержанта розвідувального взводу. Заснував та очолив розвідгрупу «Бешкетники Сірка». Разом із побратимами успішно боровся та нищив окупантів на Донбасі. А під час повномасштабної війни продовжував це робити на Харківщині.

«Бешкетники Сірка» – розвідувальний підрозділ, який належить 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Як зазначали у ГУР, «бешкетниками» вони себе назвали задовго до повномасштабного вторгнення. «Бешкетуванням» бійці підрозділу іронічно називали роботу зі знищення окупантів.

За час служби Щегол неодноразово був відзначений командуванням нагородами. Зокрема, у квітні 2022-го отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня. У липні цього року президент України нагородив Івана Щоголева званням Героя України.

Воював з 18 років. Згадаймо Героя України Івана Щоголева фото 1
фото: 92 ОМБр

«Він прожив дуже гарне життя. Завжди посміхався на бойових виходах. Завжди нас підтримував. Думав за кожного побратима, та й взагалі не тільки за побратимів. Він завжди був на крок попереду», – зазначив друг та побратим.

«Він був найкращим серед нас. Був нашим командиром. Який завжди вів у бій, був безпосередньо з нами. Завдяки йому більшість хлопців, які зараз тут, живі», – додав товариш.

«Він був найкращий з тих, хто боронить країну. Справжній військовий, хоробрий і відданий своїй справі», – розповів командир загиблого.

«Дуже розумний, дуже ініціативний. Його ініціатива завжди рятувала багато бійців. Він казав, що буде боротися до тих пір, поки не буде його дівчина спати спокійно. Казав, що у майбутньому його діти мають жити спокійно», –  зауважив командир.

«Один із засновників нашої родини, найголовніший «бешкетник» Щегол загинув. Він був одним із тих, хто йшов перший у бій, завжди вів за собою людей, ніколи посмішка не сходила з його обличчя! Щегол, твоя справа завжди буде жити, твої дії будуть жити вічно! Твоя родина, твої близькі будуть завжди пам’ятати тебе з посмішкою і з вогнем в очах! Помстимося за всіх полеглих побратимів! P.s Ти був самим матьорим воїном з усіх, хто був у строю! Вічна слава!» – написали побратими на сторінці «Бешкетників».

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Читайте також: Загинув під час оборони Маріуполя. Згадаймо «азовця» Олександра Дерев’янка

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Початок повномасштабної війни Олександр зустрів у Маріуполі, де на той момент жив вже два роки
Загинув під час оборони Маріуполя. Згадаймо «азовця» Олександра Дерев’янка
Василеві було 28 років
Кожну вільну від боїв хвилину вчився та читав. Згадаймо Василя Дорошенка
Війна для Віталія почалася ще після Майдану, коли воїну було лише 19 років
Утік з університету на другому курсі й пішов на фронт. Згадаймо захисника Маріуполя Віталія Трухана
Денис був кулеметником штурмової роти спеціального призначення «Азов»
Повернувся з-за кордону, щоб боронити Батьківщину. Згадаймо Героя України Дениса Лабунського
Дворф мріяв одружитися та жити мирним життям
Замовив обручку, проте не встиг освідчитися нареченій. Згадаймо Олександра Барсукова
Максим був у квартирі сам, коли окупанти вдарили ракетою по житловому будинку
Ворожа ракета знищила багатоповерхівку. Згадаймо Максима Богуцького з Дніпра
Дмитро був веселим, добрим та товариським
У квартиру влучили ворожі снаряди. Згадаймо 8-річного Дмитра Кос’янова
Славко родом з Краматорська на Донеччині
Хотів попередити літніх сусідів про тривогу. Згадаймо 14-річного В'ячеслава Ялишева
Безпосередньої участі в бойових діях майор Проказін не брав, адже не встиг відновити льотні навички, необхідні для польотів на МІГ-29
24 роки життя присвятив авіації. Згадаймо Сергія Проказіна, який загинув у катастрофі на Житомирщині
Дата публікації новини: