Загинула під завалами будинку в Маріуполі. Згадаймо 11-річну гімнастку Катерину Дяченко

Загинула під завалами будинку в Маріуполі. Згадаймо 11-річну гімнастку Катерину Дяченко
Юна спортсменка мріяла тренувати та виростити олімпійських чемпіонок
фото з відкритих джерел

Батько дівчинки загинув, а мама та брат потрапили до лікарні, яку згодом також було знищено ворожим авіаударом – ніхто не вижив

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Катерину Дяченко.

По будинку в Маріуполі на Донеччині, де жила 11-річна Катерина Дяченко, російська армія 12 березня 2022 року випустила снаряд. На очах у матері на Катю впала стіна. Вона загинула під завалами, а разом із нею – батько Олександр. 

Катерина Дяченко з Маріуполя
Катерина Дяченко з Маріуполя
фото з відкритих джерел

Дівчинка займалася гімнастикою. Їй було 11 років. Вона вже встигла здобути перемоги на масштабних змаганнях у своїй віковій категорії. За словами тренерки дівчини, Анастасії Мещаненкової, юна спортсменка теж мріяла тренувати та виростити олімпійських чемпіонок.

Катерина загинула від ворожого обстрілу
Катерина загинула від ворожого обстрілу
фото з відкритих джеред

«На останньому тренуванні ми поставили нову програму з обручем – готувалися до «Кубку Дерюгіної». Катя сказала: «Дякую за тренування». Ми мали наступного дня побачитися, однак це були її останні слова для мене. Я просто не вірю, що це сталося. За що? За що загинула моя Катюша? Дитина, у якої попереду мало бути життя! А його відібрали! Катерино, моя зірко, (так я завжди називала свою пташку) пам'ять про тебе буде жити, доки живі ми. Я так сильно люблю тебе, моя дівчинко», – сказала тренерка Анастасія Мещаненкова.

Катерина Дяченко зі своєю наставницею
Катерина Дяченко зі своєю наставницею
фото з відкритих джерел

«Наш Олімпійський Ангел. Ти завжди будеш в наших серцях. Це біль, який неможливо прийняти. Величезна втрата для світу художньої гімнастики… Як я чекала зустрічі з тобою на твоєму першому «Кубку Дерюгіної», – написала директорка школи Дерюгіних, віцепрезидентка української гімнастичної федерації Ірина Блохіна.

«Моя донька займалась з Катрусею художньою гімнастикою, ми потоваришували сім’ями. Катя навчалася у шостому класі школи №27. Була відмінницею. Три роки віддала спорту, – розповіла подруга загиблої сім’ї Олена Романова. – Їй пророкували велике майбутнє, адже вона постійно посідала на змаганнях призові  місця. Одна з вагомих перемог – напередодні війни на міжнародних змаганнях у Львові. Катерина виступала з булавами, у ново­му такому гарному комбінезоні... Ви б знали, наскільки щирою була ця дівчинка. Її любили всі друзі. Харизматична, комунікабельна, ми ніколи не бачили її сумною».

За словами української судді Лідії Виноградної, матір та брат тоді потрапили до лікарні, яку згодом також було знищено авіаударом. Ніхто з них не вижив.

Зауважимо, згідно з останніми даними ООН, російські терористи за час повномасштабного вторгнення вбили щонайменше 9701 і поранили 17748 мирних українців. Серед загиблих – 555 дітей, поранених неповнолітніх – 1186. При цьому в організації зазначають, що реальна кількість жертв значно вища, оскільки отримання інформації в умовах війни ускладнене.

За останніми даними Офісу генпрокурора, в Україні через російську агресію загинуло щонайменше 504 дитини. Ще понад 1125 постраждали. Ці цифри також не остаточні. Триває робота щодо їх встановлення у місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Читайте також: У квартиру влучили ворожі снаряди. Згадаймо 8-річного Дмитра Кос’янова

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Віталій був мінометником
Загинув напередодні Дня народження. Хвилина мовчання: згадаймо Віталія Потарася
Микита місяць не дожив до свого першого ювілею
Спав у ліжечку, коли ворожа ракета влучила в будинок. Згадаймо 9-річного Микиту Левченка
Ніколь та Денис – немовлята, яких вбила Росія
Від бомб загинуло три покоління. Згадаймо однорічних малюків Дайнеко з сімʼєю
Сімонова довела, що справжніми українцями не народжуються, а стають
Зреклася громадянства Росії й стала на захист України. Згадаймо Ольгу Сімонову
З березня 2019 року Ольга служила у Збройних Силах України
Загинула від опіків унаслідок ворожого обстрілу. Згадаймо військову психологиню Ольгу Тимошенко
Коли почалось повномасштабне вторгнення, Дмитро був на заробітках за кордоном, але повернувся в Україну й вирушив на фронт
Повернувся з Польщі та загинув у свій день народження під Бахмутом. Згадаймо Дмитра Білоконя
Євген загинув над Житомирською областю під час бойового чергування – його піднімали за тривогою, щоб збивати ракети над містами
Відвів літак і ціною життя врятував село. Згадаймо Героя – льотчика Євгена Лисенка
Коли Володимир укотре прямував на порятунок мирних херсонців, його легкомоторний човен зіткнувся з некерованою баржею, яку несло стрімким потоком
Загинув, рятуючи мешканців затопленої Херсонщини. Згадаймо Володимира Кавуліча
Коли Інні виповнилось 18, вона підписала контракт зі Збройними силами України
Загинула через два дні після свого 20-річчя. Згадаймо Інну Нявкевич
Дата публікації новини: