Ціною власного життя врятував десятки інших. Згадаймо поліцейського Сергія Близнюка
Чоловік загинув під час евакуації мирного населення: у його авто потрапив ворожий снаряд, правоохоронець згорів живцем
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Сергія Близнюка.
Капітан поліції, дільничний офіцер сектору превенції відділу поліції №2 у місті Ірпінь Бучанського районного управління поліції ГУНП України в Київській області Сергій Близнюк загинув 5 березня 2022 року під час евакуації мирних жителів з Ірпеня. Йому було 33 роки.
Сергій народився 3 жовтня 1988 року в Тольятті (РФ), рано втратив батьків і виховувався в інтернаті у Бучі. Він не вагався із вибором професії та відразу після школи вступив до Київського національного університету внутрішніх справ. Після закінчення вишу молодик став інспектором сектору громадської безпеки, потім працював у різних місцях – в Ірпінському відділі поліції, у Бучанському райуправлінні Головного управління Нацполіції в Київській області тощо. Після початку повномасштабної війни з Росією чоловік цілодобово був на роботі та ніс службу разом із колегами.
«Близнюк був чудовим колегою. Він і інші поліцейські допомагали людям укритися від обстрілів у підвальному приміщенні поліції Ірпеня. Сергій бачив страх, хвилювання і як міг заспокоював людей, які були із дітьми, розраджував громадян. Казав, що все буде добре, що з ними поліція, і що вони їх убережуть», – сказала про загиблого колега Яна Єрмоленко, яка знала його приблизно з 2016 року.
У березні 2022 року Сергій разом з іншими поліцейськими організовував евакуацію мирних жителів: колона з авто місцевих у супроводі правоохоронців рушила у бік Романівського мосту. Ця дорога була небезпечною – місцевість прострілювалася російськими військовими, – але це був єдиний шлях порятунку для людей.
Машина Близнюка та його напарника рухалась позаду евакуаційної колони. Колега Сергія, Руслан Моєсеєв, зазначив, що він вийшов із машини, пішов обстежувати місцевість, щоб перевірити, чи немає поблизу військових рф. І у цей час їхнє авто, у якому залишився Близнюк, обстріляла російська артилерія, після чого транспортний засіб загорівся. «Цей автомобіль, ВАЗ-2107, останнім виїжджав із Ірпеня під керуванням Сергія. Снаряд влучив у машину, і поліцейський згорів у ній», – поінформував начальник поліції столичного регіону Андрій Нєбитов.
Зі слів правоохоронця Любомира Трушика, який був знайомий із Сергієм, той був порядною, доброю, відповідальною і дуже дружньою людиною. «Він був виконавчим. Ніхто з колективу не може сказати, що Близнюк, наприклад, комусь не надав допомогу. Сергій з усіма був у товариських відносинах», – розповів Трушик.
Інший колега загиблого, Олександр Малоголовий, заявив, що поліцейський був справжнім офіцером – щирим і наполегливим. «Це дійсно була людина з великої літери», – запевнив він.
У Близнюка залишились дружина Наталя та маленька донечка Мілана. За словами дружини правоохоронця, дівчинка має сильну вдачу тата і його погляд.
Наталя зазначила, що її коханий так чекав появи своєї донечки, що був присутній на пологах та підтримував свою дружину. Жінка досі не вірить у те, що чоловіка більше немає поруч. За її словами, востаннє вона бачила Сергія 24 лютого 2022 року ввечері, і тоді вона не думала, що це буде остання їхня зустріч. А 14 березня Наталі подзвонили колеги правоохоронця і сказали, що його більше немає…
«У нас просто ідеальна сім’я була, ми навіть ні разу не сварилися за усі п’ять років. І він був для мене усім – чудовим чоловіком і другом», – уточнила жінка.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0