Учасник Євромайдану та АТО загинув під Бахмутом. Згадаймо Дениса Ясинського
Захисник був відомою у Запоріжжі людиною через свою громадську діяльність
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дениса Ясинського.
31 березня 2023 року під час виконання бойового завдання під Бахмутом від уламкового ураження загинув аеророзвідник, відомий запорізький активіст Денис Ясинський, який мав позивний Вікінг.
«Близько 15 години вони разом із побратимами виїхали на виконання бойового завдання і буквально біля нього розірвався снаряд. Денис отримав уламкові поранення, це й стало причиною смерті», – розповіла про Дениса його посестра Поліна Агапова. Вони познайомились з Денисом у 2016 році, разом були в рядах ВГО «Сокіл».
Із самого дитинства Денис тягнувся до техніки, захоплювався нею. Самотужки опанував комп'ютер, відвідував комп'ютерний клуб, а згодом – вступив до Запорізького коледжу радіоелектроніки. У 2016-2019 роках Денис захищав Україну в лавах 55-ї артбригади Збройних сил, а після того, як повернувся з АТО, очолив місцевий осередок «Сокола».
У 2021 році виграв грант на відкриття «ветеранського» бізнесу – студії аерофотовідеозйомки і передав керування «Соколом» Поліні. «Він був моїм найближчим другом. Денис був максимально принциповою людиною. Він виріс на українській культурі, з українською мовою. Він у житті, побуті, з друзями спілкувався виключно українською мовою. Це було принципове рішення, ніколи не переходив на російську. Він хотів, щоб у Запоріжжі всі спілкуватись українською», – зауважила подруга.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, Денис знову, не вагаючись, став на захист рідної землі. Був керівником групи БПЛА у добровольчому формуванні територіальної громади Запоріжжя «Азов», згодом – був зарахований до спецпідрозділу ГУР «Кракен». Загинув на бойовому завданні на Донеччині.
Мама Дениса, Людмила Ясинська, наголосила, що її син – націоналіст, свободівець. Мовляв, цим все сказано і далі продовжувати не варто. «Україна понад усе! Це головна ідея. У 2014 році ми разом з ним були на Майдані, брали участь у всіх акціях. Я з 2014 року допомагала волонтерам: і сітки в'язали, і борщі фасували. Ми завжди були не байдужими. Ще у 2014 році він хотів піти в АТО, але за сімейними обставинами не вийшло. Як тільки зміг – пішов», – пригадала мати військового.
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми разом пішли в добровольче формування у підрозділ аеророзвідки, який він очолив. Він був керівником нашої групи. Ми постійно були на виїздах. Він показував себе як професійна, зібрана людина. Потім він перейшов на службу до головного управління розвідки і там завершив свій останній політ», – розповіла Поліна.
Під час прощання із загиблим героєм очільник «Свободи», військовий ЗСУ Олег Тягнибок сказав, що Денис належав до тих українців, за якими майбутнє: «Його життєвий приклад – це приклад мужності, сміливості, безмежного патріотизму, відданості своїй справі, любові до України, це приклад для цілого світу. В нього було дуже загострене відчуття справедливості. Це надзвичайно світла, правильна людина. Друже, ти поклав життя за боротьбу з одвічним ворогом. Ворогом, який завжди намагався принизити, знищити Україну і українців. Ти знаєш, що приклався до майбутньої нашої великої перемоги над ворогами, які століттями винищували наших людей. Ми завжди будемо пам'ятати тебе. Герої не вмирають і Москва впаде, як ти хотів, за що боровся і про що мріяв».
«Я проходив службу з Денисом. Він дуже вихована, грамотна людина. Дениса буде не вистачати. Ми втрачаємо найкращих людей. Таким, який був Денис, так треба виховувати нашу молодь, дітей», – поділився побратим загиблого Андрій Кравченко.
«Ми з ним познайомились під час Революції гідності, потім були разом у рухах національно-патріотичних. Він завжди був за справедливість, не міг спокійно дивитися, що відбувається, тому добровольцем пішов на війну. Потім ми з ним пересікалися, коли він воював, а я працював з ветеранами. Порадив вступити в університету, щоб здобути освіту. Потім хотів справу власну відкрити перед звільненням з армії. Такий, що горів, хотів рухатись вперед. Великі надії на нього покладав, як далі будемо рухатися після перемоги», – розповів завідувач сектору у Запорізькій області Міністерства у справах ветеранів України Костянтин Денисов.
«Дуже принциповий, мав гарне почуття гумору, завжди міг підтримати, розвеселити. Своє присутністю міг зробити краще. Жив тим, що хотів бачити українську Україну. Коли в нашому Запоріжжі всі без сорому розмовлятимуть українською, коли кожен українець знатиме свою історію, ідентичність і культуру. Саме за це боровся Денис», – додала подруга загиблого Поліна Агапова.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0