Дилема Цукерберґа: коли успіх Фейсбуку шкідливий для суспільства

Коли вчені почали пов'язувати цигарки з раком, тютюнова промисловість змусила їх замовкнути — тільки через десятиліття під юридичним примусом визнавши цю істину.

Уявіть, якби замість цього вони дали дослідникам «добро» на публікацію робіт чи — навіть — прийняли цю інформацію настільки близько до серця, що задля блага залежних користувачів знищили б своє обладнання, яке приносило їм гроші.

Ніхто не звинувачує Фейсбук у тому, що він викликає рак, але Марк Цукерберґ зараз стоїть на подібному роздоріжжі.

Перед лицем тиску, викликаного зростанням кількості інвесторів і колишніх керівників Фейсбуку, які публічно заявляють, що мережа викликає психологічну залежність і є шкідливою для демократії, її засновник і виконавчий директор пообіцяв «виправити» Фейсбук, зробивши кілька змін, які «забезпечать, що час, проведений у Фейсбуці, буде витрачений на благо».

Крім того, Цукерберґ нещодавно сказав інвесторам, що хоче, аби його компанія «сприяла значущим соціальним взаємодіям», додавши, що «обсяг часу, проведеного в Фейсбуці, не є самоціллю».

І ось тут питання на мільярди: чи готовий він пожертвувати доходами задля благополуччя більш як двох мільярдів користувачів Фейсбуку?

Цукерберґ вже заявив, що компанія найме необхідну кількість модераторів контенту для боротьби з фейками і російським втручанням, навіть якщо це боляче вдарить по прибутку. Але він ще мусить сказати, чи піде далі, щоби задля психічного здоров'я користувачів змінити основну структуру алгоритмів Фейсбуку.

Очевидно, що Фейсбук — компанія, заснована Цукербергом, коли він ще вчився в коледжі — змінилася настільки, що навіть її творець мусить наздоганяти реальність своєї потуги, яка охопила цілий світ.

У червні він змінив місію компанії від «об'єднати світ» на «зробити світ ближчим один до одного». Він сказав, що раніше думав: якщо дати людям голос, то це зробить світ само собою кращим, «але наше суспільство все ще розділене. Тепер я вважаю, що ми маємо зробити ще більше».

У грудні дослідники Фейсбуку, зробивши огляд наукової літератури та власних корпоративних досліджень, публічно визнали, що хоча пряме спілкування й обмін контентом між людьми та невеликими групами у мережі можуть мати позитивний ефект, але просто пасивний перегляд і прокрутка оновлень статусу інших користувачів робить людей нещасними.

У ході проведеного Королівським товариством охорони здоров'я у Великій Британії на початку 2017 року опитування півтори тисячі молодих людей попросили оцінити п'ять найбільших соціальних мереж щодо того, добрі вони чи погані для психічного здоров'я. Результати показали, що всі, крім однієї, мають негативний вплив на психічне здоров'я. Facebook, Twitter, Snapchat та Instagram (що належить Фейсбукові) спонукали учасників опитування порівнювати своє життя з життям інших — явище, відоме як соціальне порівняння. Винятком був YouTube, почасти тому, що він здебільшого функціонує в режимі комунікації один-до-багатьох, а комунікація людина-з-людиною там зустрічається тільки в коментарях.

Інше дослідження, яке провели науковці Тель-Авівського університету, також встановило, що Фейсбук може викликати у людей почуття нижчого рівня їхнього власного життя в порівнянні з іншими. Цікаво, що цей ефект особливо виражений у молоді, а з віком він зменшується і практично відсутній у тих, кому за тридцять, каже Охад Барзілай, один із дослідників.

Соціальні мережі також можуть зробити нас нещасними, переконуючи, наче щоразу, коли ми є далеко від наших друзів, то позбавляємо себе тих соціальних зв'язків, що виникають між ними, каже Жаклін Ріфкін, докторантка в університеті Дьюка, співучасник дослідження страху втратити або синдрому втрачених можливостей (FOMO — fear of missing out). Страждання можуть виникнути, навіть якщо наші переживання — від дивовижної, наприклад, відпустки — є об'єктивно кращими, ніж у друзів.

Її робота показує, що цей синдром виникає не внаслідок заздрості, а через щось значно первинніше: якщо наші рідні і близькі зближуються без нас, то скоро ми можемо стати для них чужими й опинитися поза своїм племенем.

Дослідження показують, що обсяг використання соціальних мереж є принаймні так само важливим, як і те, як ви їх використовуєте. Зрештою, це справедливо для всього, що люди споживають протягом всієї своєї історії, тому навряд чи це стало несподіванкою.

«Давайте уявимо, що один з висновків, який випливає з цього дослідження, полягає в тому, що для людей краще би було обмежити використання Фейсбуку і заглядати в нього лиш один раз на тиждень, – каже Роберт Краут, професор Університету Карнегі-Меллона, який вивчав онлайн-спільноти більше двадцяти років і співпрацює з дослідниками в Фейсбуці, опублікувавши роботу з використанням власних даних компанії, — Якими би були наслідки бізнесу, якби дослідження прийшли до такого висновку?»

Можем скоро дізнатися. Фейсбук, виглядає, має владу обмежити негативний вплив свого сервісу — якщо захоче. Він уже використовує деякі з найскладніших відомих людству штучних інтелектів, щоби стимулювати нас «ангажуватися» в його продукт і рекламу. Публічні заяви Фейсбуку вказують, що там роздумують над використанням цих же інструментів, щоби втримати користувачів від пересади.

Фейсбук вже робить певні кроки, щоби змінити частину свого сервісу — насамперед новинної стрічки, живого серця успіху мережі з моменту її введення в 2006 році. Як недавно запостив у своєму блозі головний науковий співробітник компанії, ці заходи включають речі, які дозволять зменшити ступінь ангажування в сервіс, включаючи обмеження клікбейту і фейкових новин та промоцію постів френдів.

Тепер Фейсбук м'яко просуває ті аспекти своїх послуг, які, як він та інші дослідники стверджують, є кращими для нашого психічного здоров'я. Оскільки користувачі продовжують менше ділитися своїм власним життям у Фейсбуці, соціальна мережа підштовхує їх об'єднатися і використовувати функції своїх груп. Компанія також показує більше реклами в своєму додатку Messenger — одному з місць, де відбувається комунікація людина-з-людиною на різко вищому рівні прихильності.

Фейсбук побудований на ідеї зближення світу, як сміливо заявляє його місія. Іронія в тому, що Цукерберґ повинен протистояти тому, що власне засоби цього зближення — те, що евфемістично називається ангажуванням, а на думку фахівців точніше окреслити як узалежнення — є, як бачимо, згубними для людей, процвітанню яких він щиро, виглядає, хоче сприяти. На відміну від керівників, які в минулому стикалися зі шкодою від своїх продуктів, Цукерберґ, здається, більше готовий визнавати цю шкоду.

Фейсбук цілком здатен дожити до заявлених цілей Цукерберґа. Або може схилитися до економічної логіки: за перші дев'ять місяців 2017 року алгоритм ангажування в новинну стрічку компанії допоміг збільшити доходи на 47%.

Christopher Mims
Zuckerberg’s Dilemma: When Facebook’s Success Is Bad for Society
Wall Street Journal, 07.01.2018
Зреферував О.Р.