Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Міграційний детектив: як курдська родина в Німеччині стала українською

    • Розсилка
    <span>Родина біженців із Сирії (з архіву). Фото родини, про яку йдеться у статті, публікувати заборонено на період судового розгляду</span> - Міграційний детектив: як курдська родина в Німеччині стала українською
    Родина біженців із Сирії (з архіву). Фото родини, про яку йдеться у статті, публікувати заборонено на період судового розгляду

    Родині курдів-єзидів у Німеччині скасували статус біженців на підставі інформації, що вона походить не з Сирії, а з України

    Прибуття до Німеччини протягом минулих двох років понад мільйона біженців стало неабияким викликом для міграційних служб. Час від часу виникають гучні скандали. Зокрема, нещодавно набув розголосу випадок, коли солдат Бундесверу, правий екстреміст, зміг зареєструватися біженцем. Тепер черговий скандал розгорівся навколо родини, члени якої отримали притулок як сирійці, але потім втратили його, адже начебто виявилися українцями.

    Достеменно відомо, що Азіз С. з дружиною Лейлою та двома дітьми прибули до Німеччини у вересні 2014 року. 2 березня 2015-го федеральне відомство з питань міграції і біженців (BAMF) визнало їх біженцями. Після цього сім'я прибула до містечка Реде в окрузі Боркен у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія.

    Втрата статусу біженців

    Але вже 13 квітня 2016 року рішення про надання притулку було скасовано. Підстава: «У листопаді 2015 року відомство у справах іноземців та притулку округу Боркен повідомило BAMF, що у цій справі йдеться про громадян України, які не знають жодного слова арабською та цілком відкрито говорили перед іншими шукачами притулку, наскільки легко обдурити німецькі органи влади», - йдеться у повідомленні адміністративного суду Мюнстера. Цей суд нині розглядає позов родини проти BAMF з вимогою відновити статус біженців. Перше засідання відбулося у понеділок, 26 червня.

    Адвокат позивачів Бариш Єшіль говорить, що члени родини - курди, які сповідують єзидизм. «Моїм підзахисним закидають, що вони насправді не є сирійцями та, можливо, єзидами також. Натомість постійно виринає, що вони начебто з України чи, можливо, українські громадяни. Це точно не відповідає дійсності», - заявив адвокат у розмові з DW. За його словами, розмовляють вони лише курдською мовою. Саме нею спілкується зі своїми підзахисними Єшіль, який сам має курдське походження.

    Адвокат: Йдеться про курдів з північного сходу Сирії

    Адвокат стверджує, що до середини 2014 року родина мешкала в селі неподалік Ель-Хасаки і ніколи не виїжджала за межі країни.

    Ель-Хасака - місто на північному сході Сирії. Зараз переважно перебуває під контролем курдських Загонів народної самооборони (YPG). І хоча в перші роки громадянської війни у Сирії там мали місце зіткнення, театром бойових дій території довкола Ель-Хасаки стали у 2015-2016 роках - під час протистояння між проурядовими військами, «Ісламською державою», а також YPG.

    За твердженням адвоката, родина залишила Сирію за допомогою контрабандистської організації. «Пробули у Туреччині один-два тижні. І далі втекли до Німеччини «балканським маршрутом», який тоді ще був відкритим», - говорить Єшіль.

    Лінгвістична експертиза

    Речник суду в Мюнстері суддя Міхаель Лабренц (Michael Labrenz) повідомив DW, що родина - справді курди-єзиди. «Суддя виходить з того, що це - курди-єзиди. І тому шукають експерта-лінгвіста з курдської мови. Буде запитано мовну експертизу, щоб прояснити питання, чи позивачі, як вони стверджують, справді прибули з Сирії чи може звідкись іще», - зазначив Лабренц. Лінгвістична експертиза, яку суд розпорядився провести, має з'ясувати, яким діалектом розмовляють позивачі.

    Під час суду в понеділок Азіз описав село, з якого він походить, географію місцевості, де воно розташовано, як звали власника продуктової лавки у селі, де саме розташована школа. На думку суду, експертиза має підтвердити або спростувати твердження чоловіка. «Він точно говорить курдською. Чи це єдина мова, цього ми не знаємо. Стверджується, що вони лише курдську знають. Щодо української - він сказав, що ні, бо вони, мовляв, походять зовсім не з України», - розповів суддя Лабренц.

    Адвокат Єшіль висловив сумніви у тому, що експерт-лінгвіст зможе визначити місто чи село, звідки людина походить. За його словами, в курдській мові є багато дрібних говірок й іноді люди з різних сіл, розташованих за кілька кілометрів, розмовляють різними говірками. «В Курдистані не можна це науково аналізувати. Немає університетів, які викладають курдською літературною мовою», - зауважує Єшіль.

    Представник суду Міхаель Лабренц не поділяє ці побоювання: «І справді, певним не можна бути, проте у минулому в подібних випадках те саме робили, і це можна встановити. Все залежить від того, чи буде експертиза однозначною. Якщо ні, суддя вже тоді буде вирішувати, як це далі з'ясувати».

    Підозра в обмані

    У відомстві з питань біженців BAMF DW заявили, що з міркувань захисту персональних даних не коментують конкретні випадки, проте змогли повідомити деякі подробиці. З листопада 2014 року відомство запровадило пришвидшену процедуру для деяких шукачів притулку, зокрема з Сирії. Згідно з нею, шукачі пояснювали причину своєї втечі з країни походження у письмовій анкеті та не проходили особистої співбесіди. Зараз же, за розпорядженням глави МВС ФРН, відомство проводить планову перевірку всіх ухвалених у рамках прискореної процедури рішень про надання притулку. «Якщо буде з'ясовано, що визнання (статусу біженця. - Ред.) було отримано завдяки обману - наприклад, щодо громадянства - то процедуру скасування треба розпочати уже до завершення трирічного строку», - пояснили в установі.

    Стосовно родини Азіза С. BAMF цілковито скасувало наданий статус біженця. «Визнаний Федеральним відомством 2 березня 2015 року статус біженця засновувався на недостовірних даних заявників, які видали себе перед федеральним відомством сирійськими біженцями. Обман призвів у процедурі надання притулку цій родині до визнання статусу біженця», - додали у BAMF.

    Звідки взялися підозри про «українське походження»?

    Інформацію про наявність у прохачів притулку українського громадянства BAMF отримало від відомства у справах іноземців округу, за яким закріплена родина. «Виходили з вказівки відповідального за розміщення (цих біженців. - Ред.) відомства у справах іноземців, згідно з якою, на його погляд, стосовно заявників йдеться про громадян України», - повідомила DW речниця BAMF. Водночас адвокат наголошує, що відомство у справах іноземців навіть не зв'язувалося з його підзахисними, аби перевірити їхню історію.  



    Відповідаючи на запитання, яке громадянство мають позивачі, суддя Лабренц зазначив: «Ми цього не знаємо. Вони стверджують, що сирійське, але не мають паспортів. Є підозра, що вони прибули з України, але ми цього не знаємо». Адвокат Єшіль запевняє, що паспортів чи посвідчень особи немає через війну. «Але є сімейні книги, книги реєстрації шлюбів цієї сім'ї арабською мовою. Все це офіційно підтверджено сирійськими установами та є у матеріалах справи», - говорить Єшіль.

    Українське громадянство - «наклеп»?

    Адвокат все пояснює наклепом з боку інших біженців з притулку, де перебувала і ця родина. Причина - довга історія конфліктів між арабами та курдами. «Біженець-араб, я припускаю, що з Сирії, пішов у відомство у справах іноземців і сказав: вони ніякі не сирійці, вони не розмовляють арабською, вони прибули з України. З того часу в документах значиться, що родина з України», - розповів свою версію Єшіль.

    DW звернулася до відомства у справах іноземців округу Боркен, яке вело справу цієї родини, із запитанням: на якій підставі воно визначило наявність «українського громадянства». «Ми від оточення названої родини отримали вказівку, що йдеться не про громадян Сирії. Цю вказівку ми передали у BAMF», - заявили у відомстві у справах іноземців округу Боркен. При цьому у відомстві додали, у справі цієї родини її члени «проходять як громадяни Сирії».

    Остаточно ж з'ясувати, походить ця курдська родина з Сирії чи України - справа суду в Мюнстері. Його рішення має поставити крапку в цій резонансній історії, яку чимало німецьких ЗМІ спершу подали як імовірний приклад шахрайства з боку «українців, які видали себе за сирійських біженців».

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ