Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Добре, що не послали: Місія МВФ полетіла, але обіцяла повернутися

    економіка
    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    Зустріч Володимира Зеленського з представниками МВФ - Добре, що не послали: Місія МВФ полетіла, але обіцяла повернутися
    Зустріч Володимира Зеленського з представниками МВФ
    фото пресслужби президента

    «Приватний» камінь спотикання

    Місія Міжнародного валютного фонду поїхала з України ні з чим - остаточних домовленостей щодо продовження співпраці досягнуто не було – і це при тому, що термін візиту місії, який мав тривати з 10 до 24 вересня, був подовжений на два дні. На офіційному сайті МВФ сьогодні оприлюднив причини, які стали на заваді новій угоді про про трирічну програму співпраці EFF (програма розширеного фінансування) вартістю $5-6 млрд. Так, серед основних моментів, які відлякнули Фонд від України, стали побоювання за незалежність Національного банку та ситуація навколо «ПриватБанку».

    У свою чергу прем’єр-міністр Олексій Гончарук підкреслює, що переговори з МВФ тривають. Глава уряду сповнений оптимізму. «Переговори з міжнародними партнерами в активній фазі… Протягом наступних декількох тижнів ми продовжуватимемо переговори, аби отримати так званий staff agreement — рекомендації ради директорів МВФ для відкриття нової програми співпраці з Україною», - написав він заспокійливий пост у Facebook, і похизувався, що керівник місії МВФ Рон ван Роден дав позитивну оцінку досягнутим Україною економічним показникам.

    Зауважимо, що чимало коментаторів звернула увагу Гончарука на те, що його уряд керує країною замало для того, щоб приписувати ці досягнення собі, і що економічне зростання, захоплення яким висловлювала місія, - це заслуга роботи попередньої команди – Володимира Гройсмана.

    Тим часом перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова повідомила, що наступний етап переговорів щодо фінансування України Міжнародним валютним фондом пройде через два тижні у Вашингтоні. «Думаю, до того моменту ми зможемо удосконалити формулювання меморандуму, який готується, і обговорити програму детально, оскільки у Вашингтоні будуть присутні всі ключові учасники переговорів», - зазначила Рожкова.



    Незалежність Нацбанку

    Як розказали «Главкому» одразу кілька експертів, криза 2008 року, яка настала після укріплення гривні, була обумовлена не лише загальносвітовою фінансовою кризою, а й відсутністю незалежності у фінансового регулятора країни. Понад 10 років тому МВФ вимагала у України можливість провадити власну політику, захищену від впливу з боку уряду. На цей раз місія занепокоєна тиском на керівництво регулятора - голову НБУ Якова Смолія та його заступницю Катерину Рожкову і вимагає зберегти незалежність НБУ та не змінювати керівництво. Це пов'язано з можливим створенням Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування діяльності керівництва НБУ та Фонду гарантування вкладів фізосіб у 2014-2019-х. Як відомо, НАБУ відкрило справу за фактом не декларування Смолієм майна на 18 млн грн, і тиждень тому у відомстві заявили, що збираються от-от викликати Смолія на допит.  У свою чергу Смолій наголошує, що у висновку НАЗК щодо своїх декларацій, який він отримав у серпні, йдеться, що «правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні».

    Ініціатором створення комісії став ексцентричний нардеп від «Слуги народу» Олександр Дубінський.

    Окрім Дубінського, до ТСК пропонується включити нардепів від «Слуги народу» Анну Скороход, Олександра Горобця, Олега Дунда, Олександра Куницького, Миколи Глушка, Ігоря Фриса, Олександра Корнієнко, депутатів від «Опозиційної платформи - За життя» Сергія Льовочкіна і Вадима Рабиновича, Костянтина Бондарєва з фракції «Батьківщина», Тараса Батенко з групи «За майбутнє» і позафракційного депутата Антона Яценка.

    До слова, сам парламентар у Facebook запевнив, що «комісія буде створена в будь-якому випадку». «Її створення - не примха, а частина зобов'язань президента з розслідування діяльності попередньої влади, яка знищила національну банківську систему і завдала непоправної шкоди економіці, бізнесу та громадянам, обнулила їх заощадження і оборотні кошти, і відібравши активи… Справедливість і рівність перед законом повинні бути у всіх. А недоторканності не повинно бути ні в кого. Навіть у громадян з прізвищами Кубів, Гонтарева, Смолій», - підкреслив він.

    «Приватна» історія

    Другим жорстким ультиматумом МВФ стала вимога, що «ПриватБанк» в жодному разі і ні в якому форматі не має бути повернений чи бодай компенсований компенсований колишнім власникам – Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову. В офіційному звіті МВФ щодо цього питання використав наступне дипломатичне формулювання «уряду важливо докласти максимум зусиль для мінімізації фіскальних витрат, пов'язаних із реорганізацією або ліквідацією банків».

    Колишній власник «ПриватБанку» Ігор Коломойський жадає компенсації за націоналізацію свого ПриватБанку, яка була здійснена за президентства Петра Порошенка. Так, олігарх розглядає різні варіанти: від повернення йому частини акцій (близько четвертої частини) до грошової компенсації у розмірі $2 млрд - і це при тому, що в ході націоналізації Україна мусила вкласти в фінустанову задля її порятунку майже $160 млрд.

    Як відомо, після перемоги на президентський виборах Володимира Зеленського  опальний олігарх повернувся в Україну. Так, Коломойський вже має певні юридичні підстави для того, щоб вимагати компенсацію: у квітні Окружний адміністративний суд Києва визнав націоналізацію «ПриватБанку» незаконною. Крім того, планується, що 1 жовтня Господарський суд столиці винесе своє рішення щодо відміни націоналізації регулятора, відтак, якщо воно буде на користь Коломойського, він отримає на руки ще один козир для сатисфакції. Оскільки механізм повернення банківської установи з державної у приватну власність в українському законодавстві не прописаний, Коломойський може диктувати власні умови.

    Втім, складається враження, що ці умови диктувати він вже почав, причому не опосередковано, а дивлячись в очі і президенту, і очільнику уряду. 10 вересня Коломойський зустрівся з президентом Володимиром Зеленським на Банковій. На зустрічі також були присутні прем'єр-міністр Олексій Гончарук, глава Офісу президента Андрій Богдан, перший помічник президента Сергій Шефір, голова Комітету ВР з питань енергетики і ЖКГ Андрій Герус, представник держави в наглядовій раді НАК «Нафтогаз України» Юлія Ковалів та інші. Показово, що стенограма зустрічі не велась (а навіть якщо і велась, то журналістам її отримати не вдалося).

    За три дні у кулуарах 16 конференції YES Коломойський у спілкуванні з пресою повідомив, що бачить «гарне вікно можливостей» для укладання мирової угоди з державою у справі про націоналізацію «ПриватБанку». «Ми задекларували, що не хочемо катаклізмів, а хочемо просто правової оцінки і після цього - мирової угоди, виходу з цієї ситуації. Нам не потрібен банк будь-якою ціною», - заявив Коломойський, однак деталей «мирової угоди» не уточнив.



    Значно ускладнив переговори з МФВ сам Олексій Гончарук, який всередині вересня в інтерв'ю Financial Times заявив, що президент бажає досягти врегулювання з паном Коломойським, найбільшим кредитором Приватбанку, якого Київ націоналізував у 2016 році на тлі звинувачень Коломойського в шахрайстві. «Я цілком переконаний в тому, що зараз ми повинні зосередитися на нашому зростанні та шукати спільних рішень, а не витрачати ресурси на руйнування один одного. Тому я дуже позитивно ставлюся до будь-якої риторики, спрямованої на пошук компромісу» - підкреслив Гончарук. Невдовзі прем’єр запевнив, що уряд не веде перемовин із олігархом, однак навряд представники місії МВФ забули і пробачили Гончаруку надруковані в американському виданні заяви очільника Кабміну.

    Це питання настільки розхвилювало місію МВФ, що воно було підняте і під час зустрічі із президентом Володимиром Зеленським.

    Олігархи, тарифи, економіка та інші проблеми України

    Вимога МВФ «знизити вплив деяких олігархів»  також дотично натякає на Коломойського. До слова, ексміністр із питань соцполітики Павло Розенко зауважив, що такий меседж на адресу України лунає вперше за кілька років – про це він написав у коментарі до допису журналістки Тетяни Висоцької.

    Не подобаються МВФ і низькі тарифи за газ в Україні – зокрема, йдеться про очікувану з 1 травня наступного року лібералізації ціни на газ. МВФ вимагає, щоб тарифи були ринковими, а отже, це означає, що уряд має підняти ціни на газ. Як відомо, перед виборами «Слуга народу» обіцяла «запровадити стратегію оптимізації житлово-комунальних тарифів» — за рахунок демонополізації енергетичних ринків, збільшення власного видобутку енергоресурсів та усунення корупційної складової в тарифоутворенні. Пізніше у партії заявили, що фактично не обіцяли знизити тарифи, однак прагнуть знизити ціни на газ для населення на 10%.

    До економічної ситуації в Україні у МВФ претензій чимало. По-перше, ВВП на душу населення в Україні, на думку фахівців місії, досі ще дуже низький – лише 20% від середнього рівня ЄС. «Це є другим найнижчим рівнем серед усіх держав Центральної та Східної Європи», - йдеться у звіті. Зокрема, зростання стримується слабким бізнес-середовищем, з недоліками в законодавчій базі, всеохоплюючою корупцією та великою частиною економіки, де домінують неефективні підприємства чи олігархи, що стримує конкуренцію та інвестиції. Регіональне порівняння демонструє, що найбільш суттєві відмінності у розвитку реформ між Україною та її сусідами полягають у якості законодавчої бази.

    Дорікнула місія Україні і відсутністю відчутних результатів у боротьбі з корупцією – і це незважаючи на «прогрес у створенні нових інституцій». За логікою МВФ, через топ-корупцію до країни не поспішають іноземні інвестори. «Брак інвестицій обмежує зростання продуктивності праці (продуктивність праці становить менше 10% середньої продуктивності в країнах ЄС), створення робочих місць у приватному секторі та покращення рівня життя, незважаючи на добре кваліфіковану робочу силу в Україні. Як результат, багато працівників шукають можливості працевлаштування за кордоном», - йдеться у звіті Фонду.

    Без них проживемо?

    Переговори з МВФ відбувалися на тлі укріплення гривні та поповнення валютних резервів Нацбанку. Це поповнення було суттєвим: так, станом на 11 вересня резерви НБУ вже перевищували $22 млрд. У  ЗМІ та соцмережах лунала думка, що можливо, за умов активного поповнення резервів та укріплення гривні, допомога від МВФ може і не знадобитися.

    Як розповіли «Главкому» експерти, Україні підтримка МВФ досі потрібна. По-перше, сам факт такої підтримки є позитивним сигналом для інвесторів та інших позикодавців. По-друге, до такої фінансової самостійності Україна просто не готова.

    «Поки що резерви не настільки міцні, щоб можна було говорити про те, що в Україні є стабільність. Співпраця з МВФ – це не лише резерви, а й економічна динаміка, захист інвестора. Тож резерви не є вирішальним фактором для співробітництва з МВФ», - розповів «Главкому» директор економічних і соціальних програм  Центру Разумкова Василь Юрчишин.

    Економіст Олег Устенко теж вважає, що підтримка МВФ Україні необхідна. Він зазначив, що країна з перехідною економікою дуже рекомендується фіндопомога Фонду.

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ