Енергетичний експерт назвав країни, які зацікавлені у добудові «Північного потоку – 2»

Серед країн, які зацікавлені у добудові «Північного потоку-2», найбільшу підтримку Німеччині висловлюють Австрія та Бельгія. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів Михайло Гончар, експерт з питань енергетики, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI». «Є країни, які активно виступають проти. Це країни Балтії, Польща, Румунія, Словаччина. У Франції, як ми знаємо, є своя позиція. Президент Макрон висловився на підтримку Меркель, але в уряду Франції критична позиція. Якщо би з приводу підтримки «Північного потоку – 2» було голосування у ЄС, то Німеччину підтримала би Бельгія. Тому, що ця країна часто солідаризується з Німеччиною. Можливо, підтримали б Нідерланди, бо нідерландсько-британська компанія Shell бере участь у цьому проєкті. Чехія займає обережну позицію. А от Італія виступала проти його будівництва. Вони ображені на Росію, бо вона обіцяла спорудити «Південний потік» через Чорне море і далі в Італію. Але потім «Газпром» без консультацій з італійцями скасував проєкт та ще й заборгував немалі кошти їхній трубоукладальній компанії Saipem», – наголосив експерт.

Гончар припускає, що «Північний потік – 2» може стати елементом якоїсь глобальної домовленості між США, Європою та Росією, а також приводом для американців переглянути відносини з Росією. «Для Росії газова політика не існує сама по собі. Вона є елементом, сполученим з воєнною політикою, дипломатією, економічною експансією… Ми пам’ятаємо, що влітку 2020-го в американському виданні Politico з’явився відкритий лист «Час переглянути нашу політику щодо Росії» цілої групи американських політиків, дипломатів, військових, політологів з ідеєю для адміністрації майбутнього американського президента перезавантажити відносини з РФ. Тоді критичні відповіді на цей лист надійшли і з Європи, і з України, і у самих США не бракувало тих, хто заявив про неприпустимість перезавантаження відносин з Росією. Так чи інакше команда нової адміністрації ще формується. Думаю, ініціатори цього листа можуть у цей час проштовхувати ідею так званого прагматичного перегляду відносин з Росією. Мовляв, «Північний потік – 2» може стати елементом пакетної угоди, умовно кажучи, якоїсь глобальної домовленості між Штатами, Європою та Росією», – наголосив він.