Галина Третьякова: Уряд не зможе давати гідну пенсію. Людям потрібно накопичувати

Галина Третьякова: Уряд не зможе давати гідну пенсію. Людям потрібно накопичувати

Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

фото: delo.ua

«Пенсія від держави, солідарний рівень – це лише підстраховка»

В Україні тривають дискусії щодо пенсійної реформи. Періодично у ЗМІ з’являються якісь пропозиції, нові ідеї чи власні міркування парламентарів та урядовців, які здебільшого лякають українців. Приміром, чимало паніки наробили слова міністра фінансів Сергія Марченка про те, що нинішнім 40-річним не варто сподіватися на пенсії.

Остаточний варіант пенсійної реформи досі не ухвалений, зауважень та пропозицій щодо законопроєкту, який готується до другого читання, існує чимало. На чому наполягає профільний комітет парламенту, як українцям будуть виплачувати пенсію по-новому та на яку старість розраховувати приватним підприємцям? Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, нардеп фракції «Слуга народу» Галина Третьякова.

Що нового пропонує законопроєкт 2683, який готується до другого читання?

Я розпочну з поточної демографічної ситуації. Нині 26,4% населення – це люди, яким 60 і більше років. До 2030-го, за прогнозами ООН та нашого Інституту демографії, кількість людей віком 60+ становитиме понад 32%, тобто кожен третій житель України буде пенсіонером. Ще третина населення – це наші діти. Тобто, за умов такої кількості платників до нашої пенсійної системи, як сьогодні, надавати гідну пенсію будь-який уряд надалі не зможе. Частина населення, яка працює, та роботодавці за солідарною системою сплачують єдиний соціальний внесок (ЄСВ), але цього недостатньо. Цьогоріч до пенсійної системи ми з бюджету додаємо 220 млрд, аби перекрити дефіцит. Зауважу, що цей дефіцит щороку зростає: колись він становив 1 млрд, потім 8 млрд, і от нині він дійшов до показника у 220 млрд. Отже, нам потрібна якась інша модель: не тільки солідарна, коли той, хто працює, сплачує за тих, хто йде на пенсію, а й власні накопичення.

Для того, щоб люди розпочали накопичення, потрібен був поштовх. Джерел для цього у нас є три: це державний бюджет, зарплата у людей і доходи роботодавця – тобто податки, які він сплачує. Всі варіації законопроєкту 26832683-1, 2683-2, 2683-3, доопрацьована комітетом редакція відрізняються в основному саме джерелом накопичення.

В останній редакції, яка була погоджена прем’єр-міністром, Міністерством фінансів, Міністерством соцполітики, а також яку ми обговорювали на фракції, пропонується така модель. За 2022 рік уряд має утворити Уповноважений пенсійний фонд. Кабмін визначить управителів активами у цьому фонді. У 2023-2026 роках не менш ніж 80% накопичених грошей будуть інвестуватися в ОВДП (облігації внутрішньої державної позики України – «Главком»). Цей Уповноважений пенсійний фонд відкриє рахунки для кожного громадянина, який на сьогодні є найманим працівником, і якому менше 55 років.

Дискусію щодо деталей ми продовжимо під час другого читання. На фракції ми обговорювали, чи мають бути ці вікові обмеження, чи треба підключати усі вікові групи. Я, наприклад, за другий варіант. Ми будемо думати, що робити із віковою категорією «55+» та пенсіонерами, котрі працюють.

Розкажіть детальніше про розмір внеску. Яким він буде?

Отже, існуватимуть два джерела накопичення впродовж 2023-2025 років.

Перше джерело: за рахунок ЄСВ. Тут хочу одразу наголосити: у роботодавців податкове навантаження не збільшиться. Просто сьогодні 22% ЄСВ розщеплюються так: у Пенсійний фонд, Фонд соцстрахування та Фонд безробіття. Буде розщеплення на ще одне джерело: накопичувальний рахунок, який відкриє держава кожному українцю. Розмір накопичувального внеску, який сплачуватимуть роботодавці становитиме: у 2023 році – 1%, у 2024 році – 1,5%, у 2025-му – 2%.

Друге джерело: запроваджується співфінансування за рахунок коштів державного бюджету. У 2023-му році 1%, у 2024 році – 1,5%, у 2025-му – 2%. Іншими словами, внесок, який робитиме за працівника його роботодавець, буде дублюватися з держбюджету. І виходить, що в перший рік на відкритих рахунках накопичуватиметься 2%, у другий рік – 3%, у третій (тобто у 2025 році) – 4%.

Чи зможе людина якось самостійно розпоряджатися накопиченнями?

Законопроєкт передбачає, що з 2026 року кожна людина сама вирішуватиме, куди їй подіти ці накопичені кошти: чи залишити в Уповноваженому пенсійному фонді, чи обрати приватну інституцію – банк, який має пенсійний депозит чи приватний пенсійний фонд.

Галина Третьякова: ФОП – це підприємець, який діє на власний ризик (фото: apnews.com.ua) Галина Третьякова: ФОП – це підприємець, який діє на власний ризик (фото: apnews.com.ua)

«ФОП сам мусить подбати про свою пенсію»

Як щодо ФОПів, за яким принципом у них накопичуватимуться гроші?

Зараз ФОПи (фізичні особи-підприємці – «Главком») сплачують ЄСВ за себе, виходячи з мінімальної зарплати, і вони можуть розраховувати на солідарну пенсію. Законопроєктом їм надається така опція: якщо вони захочуть щось відкласти, то держава на їхні рахунки докладе стільки ж, але не більше 3% від розміру середньої заробітної плати у розрахунку на одного учасника системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення на рік.

Ця опція для ФОПів добровільна. ФОП – це підприємець, який діє на власний ризик. І про свою пенсію – тобто більшу, ніж на солідарному рівні – ФОП мусить подбати сам.

Чи є якісь гарантії, що із відкладеними грошима на оцих накопичувальних рахунках нічого не станеться?

Редакція законопроєкту до другого читання передбачає стовідсоткове гарантування збереження цих коштів державним бюджетом.

У накопичувальної системи є така вада: їй необхідний нагляд. У нас потужна система нагляду була створена лише над банківською системою – Нацбанком. Небанківський фінринок наглядався надзвичайно погано: не створено те, що називається пруденційний нагляд – це коли нагляд здійснюється за рахунок контролю над активами, створення фінзвітності, а також наявності певних традицій регулювання.

Ми ухвалили закон про розширення повноважень Нацкомісії з цінних паперів щодо нагляду (відповідний проєкт закону № 5865 прийнято за основу 14 грудня минулого року – «Главком»). До слова, австрійські експерти, з якими ми консультувалися, на тему традиційного нагляду говорили нам, що для того, аби виростити професійного інспектора з нагляду, потрібно п’ять років виховувати його у цій структурі. Нацбанк має такі традиції. Отже, у нас на сьогодні є два регулятори. До цієї системи потрібно ще підключити Фонд гарантування вкладів, аби захистити ці накопичувальні рахунки так само, як депозити.

Які зміни пенсійного віку передбачає реформа?

У законопроєкті №2683 питання про вік взагалі не зачіпається. Збільшення пенсійного віку відбулось 2017 році, під час реформи Гройсмана-Реви, коли підвищилися вимоги до трудового стажу. Тоді були встановлені ступені наявності трудового стажу і виходило, що чим менший трудовий стаж, тим більший пенсійний вік.

В Україні вік виходу на пенсію визначає тривалість набутого страхового стажу. До 2028 року тривалість страхового стажу, який дає право вийти на пенсію за віком, щороку зростає на 1 рік. Його необхідна тривалість визначається на дату досягнення віку та не залежить від визначеної законом тривалості на час звернення за призначенням пенсії (це дає можливість допрацювати необхідний стаж).

Так, після досягнення віку 60 років можуть вийти на пенсію чоловіки та жінки:

  • у 2022 році – за наявності страхового стажу не менше 29 років,
  • у 2023 – не менше 30 років стажу, і, відповідно, +1 рік щороку, виходить
  • у 2028 – не менше 35 років стажу.

Після досягнення віку 63 роки можуть вийти на пенсію чоловіки та жінки:

  • у 2022 році – за наявності страхового стажу від 19 до 29 років,
  • у 2023 – від 20 до 30 років стажу, і, відповідно, +1 рік щороку, виходить
  • у 2028 – від 25 до 35 років стажу.

Після досягнення 65 років можуть вийти на пенсію чоловіки та жінки за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Соціальні пенсії Пенсійним фондом не призначаються. Якщо страхового стажу менше 15 років – органи соцзахисту призначають державну соціальну допомогу (як правило, з урахуванням рівня малозабезпеченості особи).

«Накопичення будуть спадкуватися»

Якщо у людини на рахунку накопичувалась певна сума, однак людина не дожила до пенсії, що буде із цими коштами?

Ці накопичення спадкуються: або відповідно до Цивільного кодексу, або людина може призначити когось. Причому є два механізми використання цих коштів: або для негайного використання, або ж для пенсійного забезпечення спадкоємця.

Що б ви порадили вже зараз робити молоді 30-40-річним, як забезпечити собі достойну пенсію?

Для того, щоб отримувати гідну пенсію, треба накопичувати.

Солідарний рівень – це лише підстраховка на випадок, якщо людина все втратила. Більшість демократичних країн дає можливість людям накопичувати. Внаслідок пенсійної реформи українці теж накопичуватимуть.

Наталія Сокирчук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів