Голова Ради Нацбанку пояснив українцям, чому гривня дорожчає

Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин в інтерв’ю «Главкому» назвав дві основні причини здорожчання гривні.

За словами Данилишина, поточне зміцнення гривні відбулось через спекулятивний рух капіталу у бік України (оскільки іноземців дуже приваблюють наші зависокі ставки по ОВДП (облігації внутрішньої державної позики України – «Главком»), а також через добрий врожай цього року. «Обидва фактори наштовхнулись на небажання правління НБУ більш інтенсивними і рівномірними в часі темпами наповнювати золотовалютні резерви», - зазначив голова Ради Нацбанку.

Данилишин вважає, що у 2019 році Україна збільшила свою залежність від спекулятивно налаштованих гравців. «Такі гравці можуть реагувати на різноманітні фактори, і приймати рішення про масовий вихід з ринку ОВДП у валюту в разі: початку світової фінансової кризи, в т.ч. за сценарієм 1998 чи 2008 років;  досягнення максиму цін на довгострокові облігації внаслідок зниження НБУ облікової ставки і падіння ставок на вторинному ринку ОВДП», - пояснив експерт.

Водночас, на думку Данилишина, вихід з ринку ОВДП може обґрунтовуватись фіксацією спекулятивного прибутку;  негативними новинами щодо України (розгортанням військових дій на Сході, негативними кліматичними умовами для врожаю, політичною нестабільністю і т.д.); зміною кон’юнктури світового фінансового ринку в напрямку зростання рівня ставок на розвинутих ринках, наприклад, через президентські вибори у США.

«Загальний (максимально) негативний сценарій на 2020 рік говорить, що від’ємне сальдо торговельного балансу перевищить $13 млрд. І якщо притік капіталу на ринок ОВДП зміниться відтоком (а кошти заробітчан не є гарантією притоку на валютний ринок), то ми можемо отримати на валютному ринку ситуацію, за параметрами схожу на 2014-2015 роки, що може призвести до повторення кризи у банківському секторі», - прогнозує голова Ради Нацбанку.

На думку Данилишина, якби правління НБУ належним чином ставилось до питань прогнозування, а не будувало свої прогнози на припущеннях осіб, які крім моделей реально не відчувають і не розуміють тенденцій і специфіки розвитку економіки, то таких перекосів би не було.

Нагадаємо, 27 грудня 2019 року прем’єр Олексій Гончарук повідомив, що Кабінет міністрів України підготує новий макроекономічний прогноз на початку 2020 року і запропонує Верховній Раді внести зміни до бюджету-2020.

Як повідомлялося, доходи загального фонду державного бюджету України з початку 2019 року становили 93,9% від запланованого показника, в результаті чого до бюджету не надійшло 51,46 млрд гривень, запланованих у бюджеті. Це сталося через зміцнення національної валюти.

Раніше Кабінет міністрів зробив прогноз, що середній курс гривні до долара у 2020 році становитиме 27 грн/долар. Така цифра закладена у макропрогнозі, на якому розрахований проект держбюджету-2020.