Хто банкрутує «Енергоатом»? Інтерв’ю з керівником компанії Петром Котіним

Після запуску нової моделі енергоринку (з 1 липня 2019 року) в найгіршому становищі серед усіх гравців опинилася донедавна одна з найуспішніших енергокомпаній – державне підприємство «НАЕК «Енергоатом». Борги енергоринку перед ним сягнули 23 млрд грн. І якщо половина цієї суми накопичувалась ще до запуску нової моделі – протягом 20 років, то друга половина (11,5 млрд грн) приросла всього за рік і чотири місяці. Винних відразу «знайшли»: у пресі почали з’являтись публікації про неефективний менеджмент «Енергоатома», який нібито «довів українські» АЕС до злиднів». До занепаду нібито приклали руку й «російські агенти», роботу яких курує одіозний політик Андрій Деркач (з вересня він під санкціями США) через свого хрещеника, юриста Германа Галущенка. Нині Глущенко займає посаду віце-президента «Енергоатома». З власних джерел «Главкома» відомо, що найближчим часом уряд призначить його президентом НАЕК «Енергоатом».

Якщо ж абстрагуватися від політичних «хвостів» деяких менеджерів компанії, то цілком очевидною стає така картина: збитковим «Енергоатом» став після того, як уряд спільно з державним регулятором -  Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), зобов’язав державні підприємства «Енергоатом» та «Укргідроенерго» забезпечувати населення електроенергією за пільговою ціною. Відповідно до покладених спеціальних обов’язків (ПСО), «Енергоатом» змушений був  продавати 80% від обсягу виробленої електроенергії ДП «Гарантований покупець», яке ніколи вчасно не розраховується з атомниками. Водночас спритні ділки перепродували дешеву електроенергію від АЕС за ринковими цінами, тобто в рази дорожче. Окремі експерти переконані: такими діями влада зумисне банкрутує «Енергоатом».

«Главком» звернувся до керівника державної компанії Петра Котіна з проханням прояснити поточну ситуацію в атомній енергетиці та озвучити можливі шляхи порятунку компанії.

«Енергоатом» звітує про готовність АЕС до роботи в осінньо-зимовий період. У цей же час прем’єр Денис Шмигаль, за ініціативою Міненерго, доручив провести службову перевірку керівника «Енергоатома» Петра Котіна. В чому вас звинувачують і як триває це розслідування?

Інформація про те, що я нібито вчинив якесь корупційне правопорушення, не відповідає дійсності. Поміж тим, цю неперевірену інформацію поширювали окремі інтернет-видання, не звертаючись за коментарями ні до мене, ні до пресслужби. Під «корупційним правопорушенням» ці ЗМІ мали на увазі розпорядження про недопуск співробітників Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) до приміщення «Енергоатома» у липні цього року.

Але ж відповідно до розділу ІІІ Порядку проведення перевірок організації роботи із запобігання і виявлення корупції № 223/20, затвердженого наказом НАЗК 27 травня 2020 року, для суб’єкта перевірки передбачена можливість недопуску уповноваженої особи (співробітника НАЗК) до її проведення. Коли представник НАЗК прийшов до мого кабінету з відповідними документами, у юристів компаніі виникли зауваження до оформлення цих документів. І тоді, за згодою представника НАЗК(!), ми склали акт про недопуск для виправлення наявних зауважень. Після цього і почалися маніпуляції, які продовжуються й дотепер.

Але ж недопущення співробітників НАЗК до перевірки не є корупційним або пов’язаним з корупцією правопорушенням і навіть не тягне за собою внесення службової особи, що прийняла таке рішення, до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

До того ж, перевірка діяльності «Енергоатома» співробітниками НАЗК вже давно почалася і наразі компанія веде активний діалог з НАЗК.

НАЕК «Енергоатом» і я, як її керівник, готові до діалогу і з органами державної влади, і з учасниками ринку, і з правоохоронними органами, і з чесними професійними ЗМІ.

Петр Котін

«Експорт української атомної електроенергії до Європи зрушено з мертвої точки»

Після запуску нової моделі енергоринку борг перед «Енергоатомом» майже подвоївся і продовжує збільшуватися. Що зроблено для покращення фінансового стану компанії?

Дійсно, сукупний борг енергоринку перед «Енергоатомом» за вироблену й поставлену на ринок електроенергію вже перевищив 23 млрд грн. Це суттєво впливає на фінансовий стан НАЕК. Адже як соціально відповідальна компанія «Енергоатом» не може скорочувати обсяги обов’язкових платежів, серед яких – оплата праці робітників, податки та обслуговування кредитів. Ми також не можемо згортати ані виробничу, ані паливну програми, оскільки в обох випадках йдеться про безпечну роботу українських АЕС, що для нас завжди залишається в пріоритеті.

Парадокс: нам заборгували мільярди гривень, причому за вже відпущену електроенергію, і нас же критикують за неспроможність розрахуватися із партнерами, підрядниками й контрагентами. Ситуація парадоксальна, тому що створена штучно. Нагадаю, «Енергоатом» ніколи не потребував дотацій з держбюджету. Навіть сьогодні, на тлі світової коронакризи, компанія дотримується власних соціальних зобов’язань, забезпечуючи населення найдешевшою в Європі електроенергією.

І в умовах, коли усі кричать про те, що компанія була прибутковою, а раптом стала нібито збитковою, всі чомусь забувають, що це все «гарно» виглядає лише на папері. Ніхто не хоче враховувати ті 40 млрд грн, на які ми дотуємо населення, віддаючи половину своєї електроенергії за 1 копіку за кВт-годину. Врахуйте це – і від збитковості не лишиться й сліду.

Та ми в жодному разі не опускаємо рук і знаходимо можливість збалансувати свій бюджет. Поширена світова практика: у випадку, якщо компанія не отримує своєчасної стовідсоткової оплати за реалізацію поточної товарної продукції, вона має відшуковувати та залучати інші обігові кошти.

По-перше, 14 липня цього року президент підписав Закон №2386 «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на Оптовому ринку електроенергії». Цей закон дає нам надію на врегулювання заборгованості з боку ДП «Енергоринок», що накопичувалася протягом двох десятиліть.

Серед механізмів, які пропонує закон, передбачено можливість збільшення статутного капіталу «Енергоатома» на суму списаної заборгованості ДП « Енергоринок» перед НАЕК. Це має відбутися за рахунок випуску Міністерством фінансів облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму заборгованості з боку ДП «Енергоринок» – 11,7 млрд грн. Іншими словами, держава зобов’язалася погасити борги ДП «Енергоринок» перед НАЕК «Енергоатом» цими ОВДП. Ми ж зможемо розмістити їх у банках, у яких для «Енергоатома» відкрито кредитні лінії. Такий механізм допоможе нам залучати нові обігові кошти, допоки старі й нові заборгованості перед «Енергоатомом» – з боку ДП «Енергоринок», ДП «Гарантований Покупець» та НЕК «Укренерго» – не будуть погашені.

По-друге, цього року нарешті зрушено з мертвої точки експорт української атомної електроенергії до країн Європи. Ми серйозно налаштовані на розширення цього напрямку, зокрема і для залучення додаткових коштів не тільки на здійснення поточних програм та зобов’язань, а й реалізацію нових проєктів. Адже експорт дешевої атомної енергії, торгівля нею із доданою вартістю, можливість для держпідприємства укладати міжнародні контракти – це стабільний потік валютної виручки в Україну, а отже, прямий вплив і на курсові коливання, і на надходження до держбюджету, тобто на економіку в цілому.

По-третє, на стадії обговорення – ще з десяток доступних, легальних і поширених у цивілізованому світі фінансових інструментів. До прикладу, фахівці «Енергоатома» вже проаналізували світовий досвід, європейське та міжнародне законодавство у частині ядерної безпеки, провели консультації з фахівцями МАГАТЕ та розробили концепцію зміни діючого механізму накопичення коштів у Фінансовому резерві зняття енергоблоків АЕС з експлуатації (ФРЗЕ).

З 1 січня 2021 року ми пропонуємо парламенту вивести цей ФРЗЕ з держбюджету (всі роки існування фонду зняття з експлуатації відпрацьованих енергоблоків АЕС уряд витрачає на свій розсуд, тобто не за призначенням – «Главком») дозволити вкладати кошти, накопичені у ньому, у державні й боргові цінні папери, випущені державними банками України, та цінні папери, випущені міжнародними фінансовими організаціями. Окрім цього, ми пропонуємо дозволити розміщувати кошти фонду на депозитних рахунках у державних банках та вкладати їх у банківські метали. Це дозволить накопиченим у ФРЗЕ коштам працювати і «заробляти» вже сьогодні, одночасно перекриваючи його втрати від інфляції у майбутньому. На виконання Указу президента №406 від 22 вересня 2020 року уряд у двохмісячний строк має внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо вдосконалення механізму використання коштів Фінансового резерву зняття енергоблоків АЕС з експлуатації.

У серпні «Енергоатом» розкритикував урядову постанову про внесення змін в Положення про ПСО, відповідно до якої «Енергоатом» може продавати електроенергію ДП «Гарантований покупець» в обсягах, необхідних для потреб населення за ціною 10 грн за МВт-годину, а решту (не менше 40% виробленої на АЕС електроенергії) – на ринку двосторонніх договорів. Ви бачите у цьому дискримінаційний підхід на користь інших учасників ринку. Які наслідки ця постанова мала для «Енергоатома»?

До серпня 2020 року «Енергоатом» постачав держпідприємству «Гарантований покупець» 80% усієї виробленої українськими АЕС електроенергії за фіксованою ціною 56,67 копійок за 1 кВт-год. Та за розрахунками наших фахівців, для забезпечення потреб населення достатньо половини від того обсягу електроенергії, який компанія відпускала у рамках ПСО. До того ж, «Гарантований покупець» продемонстрував неспроможність продавати та вчасно розраховуватися за поставлену АЕС електроенергію, що призвело до величезної заборгованості перед «Енергоатомом».

Тому з травня 2020 року на виконання прямого доручення прем’єр-міністра фахівці «Енергоатома» спільно з представниками Міненерго працювали над розробкою, погодженням і затвердженням так званої перехідної моделі ПСО. Вона мала дозволити «Енергоатому» продавати ДП «Гарантований покупець» стільки електроенергії, скільки фактично споживає населення (за фіксованою ціною 1 копійка за 1 кВт-год, щоб запобігти подальшому накопиченню боргів), а решту (до 40%) реалізовувати на ринку двосторонніх договорів (РДД) в умовах чесної конкуренції.

З цією метою – саме з такою моделлю ПСО – на засіданні уряду 5 серпня 2020 року було затверджено постанову №694 «Про внесення змін до Положення про покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електроенергії». Та 12 серпня на офіційному сайті уряду в розміщеному тексті вже прийнятого Положення раптом з’явився пункт 9, якого не було у затвердженому Кабміном документі.

В ньому містилася формула, що встановлювала граничну ціну, нижче якої «Енергоатом» не мав би права продавати власну електроенергію на ринку на добу наперед. Вона не мала нічого спільного із роботою вільного ринку і була відверто дискримінаційною стосовно одного з учасників ринку електроенергії – НАЕК «Енергоатом». Більше того, цієї формули не бачив ніхто з представників центральних органів влади, чиї підписи були під першим варіантом документа. Після заяви «Енергоатома» та втручання безпосередньо прем’єр-міністра дискримінаційний пункт 9 було відкориговано, і наразі діє перехідна модель ПСО.

«Енергоатом» очікує на рішення Кабміну щодо впровадження з 1 січня 2021 року фінансової моделі ПСО, яка передбачає реалізацію всього обсягу електроенергії, виробленої українськими АЕС, на вільному енергоринку. З отриманого виторгу планується перерахування частини прибутку в рамках спеціальних обов’язків «Енергоатома» із забезпечення населення електроенергією за доступною ціною. «Енергоатом» ніколи не відмовлявся від виконання цієї важливої соціальної місії.

Якщо НКРЕКП запровадить RAB-тарифи для розвитку мереж операторів системи розподілу, звісно, зростуть тарифи для населення. Якими будуть наслідки для «Енергоатома» як виконавця спецобов`зків (ПСО), якщо їх буде продовжено в 2021 році?

Фахівці НАЕК «Енергоатом» вважають, що тарифи для населення найвірогідніше залишаться на нинішньому рівні навіть за умови впровадження стимулюючого тарифоутворення. Сьогодні можемо лише припускати, що ціна на електроенергію може зрости до рівня промислових споживачів – через збільшення тарифу на розподіл. Припускаємо також, що таке рішення регулятора може покласти на «Енергоатом» додаткове навантаження за умови роботи фінансової моделі ПСО.

Та ваше питання потрібно ставити державному регулятору – НКРЕКП, адже комісія вже прорахувала вплив відповідного рішення на всіх учасників ринку. Ми ж в «Енергоатомі» очікуємо на рішення регулятора.

Чи є розуміння, якою має бути найбільш оптимальна модель корпоратизації «Енергоатома»? Коли відповідний законопроєкт уряд подасть до парламенту?

«Енергоатом» має нарешті розпочати й завершити процес корпоратизації, про який ідеться ще з 2013 року. Ми говоримо про перетворення державного підприємства на акціонерне товариство, 100% акцій якого належатиме виключно державі. Маємо створити наглядову раду компанії. Це дуже важливий крок, до нього нас давно підштовхують наші закордонні партнери та інвестори, для яких функціонування державного підприємства на ринку електричної енергії – нонсенс. Європейська практика доводить, що наглядова рада – колегіальний орган – є найбільш ефективною в прийнятті управлінських рішень. Крім того, наразі держава взяла курс на створення наглядових рад на держпідприємствах і ми плануємо врахувати їхній досвід.

Наприкінці минулого року Указом президента №837 уряд доручено до кінця 2020 року провести корпоратизацію «Енергоатома» і подати на розгляд парламенту відповідний законопроєкт. 22 вересня президент указом №406 знову доручив Кабміну «забезпечити вдосконалення управління ДП «НАЕК «Енергоатом», зокрема пришвидшити проведення корпоратизації.

Корпоратизація – це прозора й ринкова модель управління компанією, що забезпечує зростання її прибутку, збереження робочих місць. Вона дозволить державі, як акціонеру, навчитися ефективно управляти такими компаніями, як «Енергоатом», і отримувати дивіденди в держбюджет.

«Енергоатом» передав до уряду проєкт постанови про передачу функцій управління компанією від Міненерго до Кабміну. А чи є в уряді відповідні фахівці?

Ми не сумніваємося в тому, що в уряді є висококваліфіковані фахівці, що розуміють важливість стабільної роботи «Енергоатома».

«Відправка відпрацьованого ядерного палива до Росії щорічно коштує нам до $200 млн»

В грудні 2020 компанія планує запустити першу чергу Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) за технологією Holtec International. Як вирішуються проблеми, які гальмують цей проєкт, зокрема, будівництво залізничних шляхів до сховища через ліс, який знаходиться у віданні Держагентства з управління зоною відчуження?

Проєкт спорудження ЦСВЯП передбачає будівництво 14 титульних об’єктів та споруд, середня будівельна готовність яких наразі становить 87%, загальна готовність – 83%. Відповідно до директивного графіка будівництва та введення ЦСВЯП в експлуатацію, перший пусковий комплекс буде повністю готовий у грудні 2020 року. Графіком передбачено, що підключення ЦСВЯП до електроживлення від підстанції «Буряківка» відбудеться у листопаді цього року, а от із завершенням ремонту залізничної колії Вільча – Янів доведеться почекати. Власні корективи до графіка внесли карантинні заходи, а також відсутність фінансування робіт з вирубки дерев, кущів та чагарників. Їх має виконати ДСП «Північна Пуща», а гроші на це має виділити Державне агентство з управління Зоною відчуження (ДАЗВ). Допоки ці роботи не виконані, «Укрзалізниця» призупинила реконструкцію залізничної дільниці Вільча – Янів довжиною 43 км. Це – головна проблема, яка може стати на заваді введенню сховища в експлуатацію, оскільки ми впевнені, що вчасно добудуємо першу чергу ЦСВЯП, але такої ж впевненості в діях «Укрзалізниці» у нас немає.

Чи є проблеми зі зберіганням відпрацьованого ядерного палива на трьох АЕС (крім Запорізької) через переповнення сховищ в приреакторних басейнах?

Стан заповнення басейнів витримки енергоблоків всіх АЕС повністю відповідає вимогам забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. Сьогодні Україна вивозить відпрацьоване ядерне паливо з Рівненської, Южно-Української та Хмельницької АЕС на технологічну (тимчасову) витримку з наступною переробкою до Росії. Це коштує нам до $200 млн. щорічно. Але у переробці відпрацьованого палива з українських АЕС саме в РФ немає жодної технологічної або ж економічної доцільності – навпаки, Україна має від цього лише очевидні збитки. Вивезення на переробку здійснюється за інерцією та схемою радянських часів, оскільки Україна досі не створила власної системи. Саме цей неправильний хід речей ми й збираємося виправити.

Всього на 2020 рік було заплановано п’ять рейсів для вивезення выдпрацьованого ядерного палива до РФ (300 відпрацьованих паливних збірок). Станом на 20 жовтня 2020 року виконано один рейс з енергоблоку №1 Южно-Української АЕС – вивезено 60 паливних збірок. Три рейси вже скасовано (з енергоблоків №2 та №3 цієї ж АЕС та блоку №4 Рівненської АЕС), також розглядається можливість скасування ще одного рейсу (з енергоблока №2 Хмельницької АЕС).

З весни 2021 року весь обсяг відпрацьованого ядерного палива з Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС має направлятися до Централізованого сховища, якщо, звичайно, з’явиться залізнична колія.

«Енергоатом» диверсифікує ядерне паливо, а не замінює одного монополіста на іншого»

У присутності президента Зеленського Westinghouse і «Енергоатом» підписали контракт на поставки ядерного палива для реакторів ВВЕР-440 Рівненської АЕС. Планується також задіяти «Атоменергомаш» для виробництва компонентів паливних збірок. Як будуть реалізовані ці проєкти і чи не буде проблем з ліцензуванням палива для ВВЕР-440?

ДП «НАЕК «Енергоатом», Державна інспекція ядерного регулювання та експертні організації України мають величезний досвід ліцензування нових типів ядерного палива виробництва обох постачальників – компаній «ТВЕЛ» та Westinghouse.

Процес ліцензування палива для ВВЕР-440 буде виконано у жорсткій відповідності до вимог ядерного законодавства України. Він потребуватиме спільних зусиль українських фахівців та спеціалістів Westinghouse. Завантаження першої дослідної партії нового ядерного палива (у кількості не більше 12 тепловидільних збірок) до активної зони енергоблока №2 Рівненської АЕС заплановане на 2024 рік.

Що стосується освоєння виробництва компонентів паливних збірок Westinghouse, наразі виконується кваліфікація виробничих потужностій відокремленого підрозділу «Енергоатома» («Атоменергомаш») для виготовлення головок та хвостовиків тепловиділяючих збірок для ВВЕР-1000.

Під час підписання «Енергоатомом» контракту з Westinghouse про постачання ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-440 було також підписано Протокол про наміри з розвитку співробітництва між Westinghouse та відокремленим підрозділом НАЕК «Енергоатом» – «Атоменергомаш». Домовились про виготовлення «Атоменергомашем» компонентів палива компанії Westinghouse з ринком збуту за межами України, а також про збільшення номенклатури компонентів палива, які зможе виготовляти «Атоменергомаш».

Інколи в пресі можна прочитати, що Westinghouse згодом буде повністю забезпечувати ядерним паливом всі енергоблоки українських АЕС. Але ж має бути щонайменше два джерела для балансування інтересів сторін. Які плани у «Енергоатома»?

Наразі паливо Westinghouse використовується на 6 з 15 енергоблоків українських АЕС, його експлуатаційні характеристики вже довели свою надійність та безпечність. Вперше паливо Westinghouse було завантажено до активної зони енергоблока №3 Южно-Української АЕС 2005 року. Тоді це були шість «пілотних» тепловидільних збірок американського виробництва.

У 2010 році партія, завантажена до енергоблока №3, складалася вже із 42 касет. А у 2018-му енергоблок №3 Южно-Української АЕС був повністю завантажений паливом Westinghouse. Саме тоді Україна стала першою в світі країною, яка, експлуатуючи атомні енергоблоки радянського дизайну, почала використовувати паливо від іншого виробника. В наших реаліях диверсифікація означає не просто запобігання ризикам, а й створення на українському ринку ядерного палива реальної конкуренції. Адже з часу здобуття незалежності й аж до 2005 року на українських АЕС використовували виключно паливо російської компанії «ТВЕЛ».

28 червня 2020 року активну зону енергоблока №2 Южно-Української АЕС було повністю завантажено тепловидільними збірками Westinghouse. Таким чином, наразі вже три енергоблоки українських АЕС (блоки №2 та №3 Южно-Української АЕС і блок №5 Запорізької АЕС) працюють виключно на цьому паливі. І ще на трьох енергоблоках (№1, №3, №4 Запорізбкої АЕС) одночасно завантажені як паливні збірки компанії «ТВЕЛ», так і збірки Westinghouse.

Як бачите, йдеться про багаторічну, покрокову, копітку роботу «Енергоатома» з диверсифікації ядерного палива. Саме диверсифікації, а не заміни одного монополіста на іншого.

Чи є борги «Енергоатома» перед обома постачальниками ядерного палива (Westinghouse і «Росатомом»), а також за вивезення відпрацьованого ядерного палива перед росіянами?

На сьогодні існує відставання від графіків виконання контрактних зобов’язань щодо оплати постачання ядерного палива обох виробників, у тому числі, за постачання ядерних матеріалів для виготовлення ядерного палива. Крім того, «Енергоатом» вимушений скорочувати обсяги відпрацьованого ядерного палива на вивезення із безумовним дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки. Це відбувається через безпосередній наслідок астрономічної заборгованості енергоринку перед компанією за фактично відпущену електроенергію. При цьому атомні станції станом на сьогодні повністю забезпечені ядерним паливом для своєчасного виконання планових перевантажень енергоблоків.

«Вартість будівництва двох реакторів Хмельницької АЕС складає 73 мрд грн»

Президент Зеленський видав указ, який передбачає добудову блоків №3 и №4 на Хмельницькій АЕС. Коли можна очікувати, що уряд подасть до парламенту відповідний законопроєкт?

22 вересня 2020 року президент указом № 406 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики» доручив уряду внести у двомісячний строк на розгляд Верховної Ради законопроєкт про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС. Сподіваємося, що Кабмін дотримається визначеного указом президента строку.

Скільки часу потрібно для будівництва цих блоків і яка вартість проєкту?

Передбачений термін завершення будівництва за нинішнім графіком – 2026 рік, тож маємо орієнтуватися саме на цю дату. Сьогодні ми впевнені, що готові вкластися в ці терміни. Вартість проєкту, розрахована фахівцями «Енергоатома», профільних науково-технічних та проєктних організацій, складає 73 мрд грн – ця сума затверджена відповідною постановою уряду.

Відтепер онлайн-наради між нашими та чеськими фахівцями відбуватимуться щотижня, причому чеська сторона вже привезла на розгляд українських атомників свої методики й пропозиції. Мною затверджено графік робіт з добудови енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС із чіткими дедлайнами для всіх етапів.

Дата початку проєктування напряму залежить від того, наскільки швидко парламент розгляне законопроєкт про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 і №4 ХАЕС. Наразі ж фахівці «Енергоатома» та компанії Skoda JS готують супровідні документи огляду обладнання на будівельному майданчику (який проводитиметься за методикою чеської сторони), матеріали до меморандуму про співробітництво зі Skoda JS та міжурядової угоди, яка дозволить «Енергоатому» зокрема отримати кредит на будівництво від Чеського експортного банку.

Перешкод для реалізації цього проєкту у встановлені строки ми наразі не бачимо, адже маємо політичну волю вищого керівництва держави і усе, що необхідно для будівницства.

Наталка Прудка, «Главком»