Ще кращі бонуси, ще більші премії. Фінансовий план Коболєва шокував уряд (Документ)

Фінансовий план НАК «Нафтогаз України» на 2019 рік, переданий на погодження уряду, забраковано. У розпорядження «Главкома» потрапив лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі до топ-менеджменту компанії: керівників холдингу сповіщають про неврегульованість низки позицій проекту фінплану. «Пропонуємо доопрацювати проект, передбачивши сплату дивідендів безпосередньо до державного бюджету всіма господарськими товариствами, управління якими здійснює компанія», - сказано в зверненні міністерства. Крім того, відомство рекомендує «взяти до відома позицію наглядової ради компанії щодо рівня винагороди голові правління, який мав би становити 50% місячного посадового окладу, передбаченого контрактом, без виплати щомісячних та квартальних премій…».

Раніше «Главком» вже повідомляв про домовленість уряду з головою наглядової ради  НАКа британкою Клер Споттісвуд про зменшення винагород  Коболєву і команді. Саме така умова стала компромісом, в результаті якого Кабмін, як єдиний акціонер компанії, залишив топ-менеджера «Нафтогазу України» на посаді голови правління ще на рік – до 22 березня 2020 року. Але насправді все відбувається з точністю до навпаки: керівництво «Нафтогазу» намагається протягнути через фінплан-2019 ще більшу суму бонусів, ігноруючи попередні зобов’язання.

(для перегляду натисніть на зображення)

У запропонованому проекті на виплати найвищому управлінському персоналу (6 членів правління та 8 директорів різних напрямків) заплановано 820 млн грн. У середньому кожен керівник отримає за рік маже 59 млн грн (еквівалент $2,2 млн).

Насамперед привертає увагу той факт, що понад 656 млн грн із загального обсягу виплат, запланованих вищому управлінському персоналу – це бонуси за виконання цільових показників за результатами 2019 року.

Цікава деталь: уряд досі не затвердив не лише фінансовий план компанії на поточний рік, а й на минулий також. Тоді однією з причин непогодження також стали зависокі винагороди керівництву «Нафтогазу».

Щорічне зростання зарплат топ-менеджерів НАКу стало можливим завдяки різкому подорожчанню газу: воно привело до зростання оборотів «Нафтогазу». Саме до цього показника  уряд Яценюка свого часу прив’язав розмір зарплат управлінців державних акціонерних компаній. Відповідну постанову Кабмін видав 11 листопада 2015 року.  Водночас нафтогазовий комплекс  демонструє виробничий спад: провалено програму видобутку газу, не проведено анбандлінг, який передбачає реструктуризацію «Нафтогазу» і відділення з його складу газотранспортної системи. До речі, саме вона приносить «Нафтогазу» найбільші прибутки.

Попри всі ці проблеми уряд залишив Коболєва головою правління НАКу. При цьому топ-менеджеру висунули низку умов: окрім обмеження персональних виплат він погодився до кінця цього року  завершити анбандлінг «Нафтогазу», суттєво збільшити внутрішній видобуток блакитного палива та забезпечити транзит через українську газотранспортну систему до Європи після 1 січня 2020 року. Проте, на думку експертів, виконати ці завдання практично не можливо. Та й сам Коболєв вже визнав:  «Переривання «Газпромом» транзиту газу через Україну в січні 2020 року, коли закінчиться термін дії чинного контракту, цілком ймовірний сценарій».

За період керівництва компанією Андрієм Коболєвим виплати топ-менеджменту зросли, з урахуванням планів на 2019 рік, у 128 разів!

Захмарні витрати київського офісу «Нафтогазу»

Треба визнати: поліпшення відчувають не лише найвищі керівники компанії, а й їхні підлеглі. Адміністративні витрати центрального офісу «Нафтогазу», де згідно з фінпланом працює 659 осіб, у 2019 році планується збільшити на 39% - до 5,1 млрд грн (в 2018 – 3,67 млрд грн). В порівнянні з 2014 роком адмінвитрати зростуть у 10 разів. Основна стаття зростання – витрати на оплату праці. У 2019 році планується виплатити працівникам київського офісу майже 2,6 млрд грн.

Крім адміністративних витрат, в 2019 році НАК планує сплатити за:

• - юридичні послуги – 1,15 млрд грн (в 2018 – 421,2 млн грн);
• - витрати на послуги зовнішніх радників – 490,5 млн грн (в 2018 – 24,3 млн грн).

Загалом протягом 2017-2019 років витрати на юридичні послуги та зовнішніх радників складуть понад 3 млрд грн – це еквівалент понад $110 млн. А ніякої звітності щодо ефективності використання цих коштів компанія не надає.

Водночас проект фінплану-2019 передбачає дефіцит «Нафтогазу» обсягом 90 млрд грн, покриття якого планується за рахунок кредитів.

Схоже, що проект фінансового плану на 2019 рік повторить долю проекту-2018, який  неодноразово повертався із суттєвими зауваженнями, але й досі не узгоджений. Це не завадило керівництву «Нафтогазу» ігнорувати вимоги урядовців і витрачати кошти на свій розсуд. «Главком» писав про виконаний аудиторською компанією Deloitte фінансовий звіт «Нафтогазу» за 2018 рік, який засвідчив: компанія протягом року здійснювала витрати всупереч урядовим настановам.

«Нафтогаз» нарощує доходи за рахунок підвищення ціни газу

Окрім зарплат керівників «Нафтогазу», проект фінансового плану на 2019 рік містить і цікаву для кожного споживача інформацію. Наприклад, про те, що кінцева ціна газу для населення має зрости з нинішніх 8449 грн за тис. куб метрів – до 9716 грн (планувалося з 1 травня і до кінця року). Чистий дохід «Нафтогаз» запланував наростити до 213,7 млрд грн, що на 4,3% (на 8,8 млрд грн) більше порівняно з 2018 роком.

В структурі доходів 65% - доходи від реалізації газу, 34,9% - доходи від транзиту. Чистий дохід від реалізації газу планується збільшити до 138,7 млрд грн (на 6,6 млрд грн) порівняно з 2018 роком – нарощування  доходів заплановано за рахунок згаданого підвищення (на 13,7%) ціни газу для населення.

У проекті фінплану розрахунок послуг за транзит газу у договірних відносинах НАКу і «Укртрансгазу» базується на тарифі 236,7 грн за тис. кубометрів, тоді як в контракті «Нафтогазу» з російським Газпромом  - 853 грн за тисячу кубометрів. Отже, у розрахунках з «Укртрансгазом» Коболєв пропонує використовувати занижений тариф, що призводить до штучної збитковості ГТС і може загрожувати банкрутством оператора української газотранспортної системи.

Валовий прибуток компанії у 2019 році скоротиться до 45 млрд грн, що на 2% (1 млрд грн) менше 2018 року. Основний прибуток приносить транзит російського газу – 39 млрд грн – це 87% від загального показника компанії.

Проект фінплану-2019 передбачає 43,3 млрд грн збитків ПАТ «Укртрансгаз», саме ці збитки  мають вирішальний вплив на формування планового чистого прибутку  «Нафтогазу» на 2019 рік. У пояснювальній записці до фінплану не наведені  причини формування планових збитків «Укртрансгазу», а саме вони призводять до зниження чистого прибутку «Нафтогазу» і, як наслідок, до ухиляння від сплати дивідендів до бюджету держави.

Рік останньої надії

2019 рік мав би забезпечити фінансову стабільність «Нафтогазу», адже, скоріш за все, компанія втратить доходи від транзиту російського газу (біля $2,5 млрд на рік). Саме зараз НАК мав би зменшувати кредитну залежність, гасити дебіторську заборгованість за спожитий в попередні роки газ. Натомість закладені в проекті фінплану-2019 показники свідчать, що «Нафтогаз» продовжує паразитувати на доходах від транзиту. Наслідок такої політики - дефіцит понад 90 млрд грн.

Дивує й той факт, що в проекті фінплану закладено розмір валового прибутку компанії в 2021-2023 роках  – лише 2,9-3,3 млрд грн, у той час як адміністративні витрати мають зрости до 5,9 млрд грн, а на погашення відсотків за кредитами буде потрібно 6,4 млрд грн. Оскільки власних доходів від реалізації газу  не вистачатиме, НАК планує витрачати отримані від «Укргазвидобування» дивіденди. А відтак, після анбандлінгу «Нафтогазу» весь тягар попереднього неефективного управління компанією ляже на плечі «Укргазвидобування», тобто фінансуватиметься за рахунок ціни на газ власного видобутку для населення.

Наталка Прудка, «Главком»