Рольф Барон фон Хохенхау: В Німеччині через два-три роки будуть найбільші податки у світі
«Західні країни, та ж Німеччина, дуже зацікавлені в інвестиціях в Україну»
Президент Європейської асоціації платників податків Рольф Барон фон Хохенхау – частий гість в країнах Східної Європи та в Україні зокрема.
Цього разу він завітав до Києва в рамках бізнес-форуму Level Up Ukraine 2018 на запрошення одного з організаторів - Асоціації платників податків України. На відміну від багатьох спікерів заходу, він аж надто оптимістично оцінює економічні перспективи нашої країни. Наприклад, вважає її нинішню податкову систему дуже прогресивною на відміну від тієї, що існує в його рідній Німеччині.
Також наш співрозмовник впевнений, що Україна має високу інвестиційну привабливість і наводить приклади наших сусідів, яким вдалося організувати виробництво всесвітньо відомих брендів. Проте фон Хохенхау не уточнює, коли ж на нашому кордоні вишикуються черги грошових мішків.
Противники оголошення воєнного стану в Україні вважають, що це може ще більше відлякати від України інвесторів, яких наша держава так потребує. Чи матиме це вплив, бо потенційні інвестори давно вже розглядають нас як країну з великими ризиками?
Звичайно, не дуже добре ставити якісь перепони для тих, хто хоче інвестувати в Україну. Сюди і так не дуже просто інвестувати, тому що існують політичні проблеми з Росією на грані війни. З іншого боку, залишається великий рівень корупції, про який кажуть інвестори і який закриває їм шлях в Україну. Я знаю вашу державу протягом багатьох років, і вона залишається дуже привабливою країною на сході Європи. Минулого тижня я був у румунській Тімішоарі, був в Словаччині – там дуже багато іноземних інвесторів. В Україні може бути те ж саме і навіть більше, тому що ця країна набагато сильніша.
Але наразі за рівнем інвестицій Україна поступається навіть таким не надто багатим членам ЄС у рази.
Це правда. Але західні країни, та ж Німеччина, дуже зацікавлені в інвестиціях в Україну.
Ми ці слова вже багато років чуємо, відбуваються різноманітні інвестиційні форуми, але коли справа доходить до грошей, то ніхто не поспішає їх доставляти.
Іноземці, безумовно, принесуть гроші в Україну, якщо будуть впевнені, що їхнім грошам гарантована безпека. Ту ж саму проблему має Росія, тому що ніхто не впевнений в збереженні грошей там. В Україні ситуація набагато краща – у вас хороша податкова система, низькі податки, як в Естонії та інших країнах. Україна цікава з багатьох сторін – і як індустріальна, і як аграрна держава. Якщо люди будуть впевнені, що можуть заробити тут гроші, то будуть зацікавлені платити тут не надто високі податки. У нас, в Німеччині, дуже не вистачає працівників будівельних спеціальностей, тоді як в ІТ-сектор неможливо взяти спеціалістів з Румунії, бо у них самих нестача таких спеціалістів.
Ви говорите про те, що Німеччина якраз займається переманюванням робочих рук з інших країн, в тому числі, з України. Це дещо інше, ніж інвестиції.
Я розумію, це – реальна проблема, але не тільки українська. Румуни мають ту саму проблему – наприклад, вони навчають спеціалістів у сфері охорони здоров’я, а ті потім їдуть працювати до Німеччини. А наші освічені люди натомість їдуть, наприклад, до Данії та Норвегії, тому що там платять більше. Тому і в Україні треба будувати щось, що працювало б тут, і українці працювали у себе, а не виїжджали до Німеччини. Наші великі автоконцерни Audi та Volkswagen 60 % автомобілів виробляють за межами Німеччини – в Чехії, Угорщині та Словаччині. Те ж саме вони можуть робити і в Україні.
Але аби українці хотіли працювати на Батьківщині, їм треба дати конкурентоздатні зарплати. І тоді нівелюється один з головних факторів привабливості України як джерела дешевої робочої сили.
Насправді факторів привабливості набагато більше. І перший фактор – це внутрішній ринок. Якщо ми виробляємо Volkswagen в Чехії – то відкриваємо новий ринок для Німеччини. Якщо ми побудуємо завод в Україні, то виграємо в грошах на всіх позиціях. Коли, наприклад, в Тімішоарі ми беремо на роботу людей в ІТ-сектор, то платимо їм 50 % від того, що платимо в Німеччині. Але коли люди живуть в Румунії, вони можуть дозволити собі на ці гроші набагато більше, ніж люди, що живуть в дорожчій Німеччині. Найбільші компанії світу, які є в Тімішоарі, вже постали перед проблемою нестачі робочих рук і дивляться на всі боки, куди ще піти і що далі робити. Це шанс для України.
У Франції зараз на три центи збільшується акциз на бензин, що викликало просто шалені протести. У нас такі протести йдуть через умови ввозу вживаних авто на транзитних номерах. Люди не хочуть платити податки, а держава, навпаки, хоче їх більше зібрати. Як знаходити компроміс?
Думаю, це буде кінець Макрона. В Німеччині теж через два-три роки будуть найбільші податки у світі, хіба що Японія та Мальта будуть попереду. Німецька економіка падає дуже сильно, і це вже видно. А подивіться на Трампа – я його не дуже люблю, але він знижує податки, а економіка зростає. І великі американські компанії – такі як Walmart – додали один долар оплати на годину своїм працівникам. Вони кажуть «спасибі» Трампу, що він зробив це можливим. А, наприклад, німецька компанія Siemens пересунула виробництво до США і в першому кварталі цього року заробила на 450 мільйонів більше тільки завдяки зниженню податків. Вони щасливі з цього.
Додаткові податки – це погано. Наприклад, Швеція свого часу мала податок на спадок. Це призвело до того, що компанії просто прибрали бізнес зі Швеції. Коли цей податок був видалений з податкової системи, всі компанії повернулись назад. Це приклад того, як, прибравши один податок, отримати вдесятеро більше. Коли той же Путін зменшив в Росії податок на прибуток з 35 до 13 % в 2003 році, через два роки він зібрав податків більше на 42 %. Не треба ніяких додаткових податків, бо вашого податку на прибуток в 15 % достатньо. І не повинно бути ніяких податків, які б не пускали гроші в Україну.
В Україні зараз опрацьовується заміна податку на прибуток податком на виведений капітал…
Податок на прибуток у 15 %, що у вас діє – це абсолютно нормально. В Німеччині, на хвилинку, – 42 %. Щоправда, податкова база різна: в України податок на прибуток сплачується персонально з кожного члена сім’ї, а в Німеччині – зі всієї сім’ї. Але все одно в Німеччині це багато. Плюс у нас єдиний соціальний внесок – 22 %.
Щодо податку на виведений капітал, вам ніколи не вдасться огородити вихід грошей. Люди, які заробляють гроші, завжди будуть рухатись в тому напрямку, де менші податки. Вам треба намагатись зберігати гроші у країні. Наприклад, в Естонії, якщо ви лишаєте гроші в компанії, то не маєте платити податок. Якщо люди не будуть сплачувати додаткові податки, коли лишають гроші в компанії, то навіщо їм виводити їх?
У нас нещодавно було запроваджене електронне декларування для чиновників, як у нас кажуть, безпрецедентне у світі. Вважаєте, це дієвий спосіб боротьби з корупцією?
У Німеччині воно також введене для всіх громадян, але не для протидії корупції, а лише задля спрощення функції держави. Але досі з цим у нас є проблеми, тому що держава тепер знає про нас більше, а платники податків, крім того, що мають складати декларації в електронному вигляді, ще й зберігати їх десять років у паперовому вигляді. Наприклад, в Естонії президент пише свою декларацію півгодини, а в Німеччині та сама декларація заповнюється податковим юристом протягом двох тижнів. Зараз ця система тільки створюється, але за нею майбутнє.
У нас два останніх очільники фіскальної служби ходять під карними справами. Один із їхніх недавніх попередників утік з країни, теж маючи звинувачення в корупції. Фіскальні органи всюди такі корупційні?
Корупція є всюди, і в Німеччині також, але у нас вона дуже маленька. Якщо ви візьмете Італію, то там буде інша ситуація – і там навіть різні ситуації на Півночі та Півдні. Словаччина вирішила цю проблему, а в Румунії лишається великий рівень корупції. Мене запрошували до Болгарії, аби допомогти побороти тамтешню корупцію, яка не дозволяє розвиватись економіці.
У вас – великий рівень корупції, який б’є по іміджу країни, і вам треба працювати щодо свого іміджу по всіх напрямках. Я цю корупцію бачив в Україні особисто: ще до війни був прецедент, коли шахту руками держави відбирали у одного власника, щоб передати іншому. Ми були залучені до цього процесу – брали участь в судових засіданнях, писали листа Януковичу… Це був хороший кейс. Росія – це ваша найбільша проблема, але якщо тут ви користуєтесь повною підтримкою Заходу, то вашу другу найбільшу проблему – корупцію – ви маєте побороти самостійно.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0