Ухвалення методики ОРЦ не вплинуло на цінні папери генкомпаній

Ні підвищення ціни електроенергії для населення, ні затвердження нового порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни не були драйвером зростання цін на бонди компанії ДТЕК. Про це в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» заявив керуючий партнер інвестиційної групи ICU Макар Пасенюк.

За словами інвестбанкіра, аналіз динаміки цін на облігації ДТЕК показує відсутність зв'язку з формулою Роттердам+. «Якщо зіставити дати прийняття цих регуляторних рішень і графік котирувань єврооблігацій ДТЕК, то ви побачите їх дуже слабкий взаємозв'язок», - сказав він.

«Так як в Україні діє оптова модель ринку електроенергії, то генеруючі компанії отримують кошти не від споживачів безпосередньо, а від енергоринку, який їх розподіляє пропорційно обсягу виробництва і тарифу. Тобто, в рамках «зради» тема перерозподілу грошового балансу виглядала б так: піднімаємо для ДТЕК, опускаємо для всіх інших. Але на ділі сталося по-іншому. Наприклад, в 2014-2016 роках тариф для «Укргідроенерго» виріс на більшу кількість відсотків, ніж для теплової генерації, що дозволило компанії збільшити свою інвестиційну програму в 5 разів», - зазначив Пасенюк.

Він ще раз підкреслив, що формула «Роттердам+» не має відношення до тарифів для населення, а рішення про поетапне підвищення тарифів для домогосподарств було прийнято відповідно до вимоги МВФ.

Як писали ЗМІ, після затвердження формули «Роттердам+» теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне «Центренерго», стали продавати електроенергію дорожче. Після чого єврооблігації ДТЕК нібито подорожчали на 40%.

Водночас, за даними агентства Bloomberg, динаміка вартості боргових паперів всіх основних промислових емітентів українського ринку (Метінвест, Ferrexpo, ДТЕК, Миронівський хлібопродукт) в останні роки практично синхронна: в умовах кризи в 2014-2015 роках їх вартість опустилася до рівня 40-50% від рівня номіналу, після чого в 2016-2017 роках спостерігається їх суттєве зростання.