Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    В Україні різко зросли зарплати. Чи можна вірити Держстату?

    ринок праці
    • Юлія Козлова
    • Розсилка
    В Україні різко зросли зарплати. Чи можна вірити Держстату?

    Якою має бути різниця між зарплатами «тут» і «там», аби заробітчани повертались додому

    У травні Державна служба статистики опублікувала досить оптимістичний звіт: середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Україні перетнула рубіж у 10 тис. грн. Це майже у 2,5 раза вище рівня мінімальної заробітної плати. А наприклад, у Києві показник перевищив 16 тис. грн. Паралельно експерти засвідчили: середня зарплата у доларах повернулась до довоєнного рівня 2013 року.

    Можна припустити, що цифри Держстату далекі від реальних. Головна підстава так думати - зарплати у конвертах, ця проблема в Україні досі не вирішена. Але тоді трудові доходи українців мають бути ще вищими. Яка ж реальна ситуація і скільки заробляє середньостатистичний українець? Для розуміння ситуації на ринку праці «Главком» проаналізував дані не лише Держстату, а й інформацію популярних сайтів з пошуку роботи та дослідження незалежних економістів.

    Динаміка середньої заробітної плати у 2018–2019 роках


    Дані Державної служби статистики

    * Дані Держстату

    Отже, якщо вірити офіційним зведенням, починаючи з січня 2018 року, номінальна заробітна плата у нашій державі виросла на третину (32,8%), і станом на березень 2019 року становила 10237 грн. Варто зазначити, що стеля у 10 тис. показник середньої зарплати вже пробивав у грудні минулого року. Але тоді стрибок пояснювався додатковими виплатами, преміями працівникам наприкінці року.

    Індекс реальної зарплати в Україні у березні 2019-го  склав 107,6 %.

    Якщо порівняти статистику заробітних плат по регіонах України, найбільше платять у столиці, у топ-5  також потрапити Донецька, Запорізька, Київська і Дніпропетровська області. У цих регіонах та на Миколаївщині середня заробітна плата тепер понад 10 тис. грн на місяць.

    Регіони-лідери за розміром середньої заробітної плати станом на березень 2019 року

     Регіони України грн ріст у відсотках (%)

    до лютого

    2019 року

    до березня

    2018 року

    Київ 16207 111,7 121,1
    Донецька 11365 108,1 127,3
    Запорізька 10496 113,2 125,9
    Київська  10386 105,8 123,6
    Дніпропетровська 10327 109,8 123,1
    Миколаївська 10213 117,4 130,9

    * Дані Держстату

    Найменше заробляють жителі Чернівецької (7437 грн),  Тернопільської (7676 грн), Херсонської (7742 грн), Чернігівської (7792 грн) і Кіровоградської областей (7839 грн).

    Якщо порівнювати зарплати в різних галузях, найкраща ситуація у фінансистів і страховиків, їхня середня зарплата – понад 20 тис. грн. Трохи менше – у секторах IT та телекомунікації.

    Види економічної діяльності з найвищою зарплатнею станом на березень 2019 року

     Вид економічної діяльності грн ріст у відсотках (%)

    до лютого

    2019 року

    до березня

    2018 року

    Фінансова та страхова діяльність 20453 112,4 115,9
    Інформація та телекомунікації 17321 105,3 125,4
    Професійна, наукова та технічна діяльність 16140 111,8 142,4
    Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування 13009 105 118,8
    Промисловість 11814 113,3 127,4
    Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність 11191 106,2 124,1
    Гуртова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів 10562 109,6 114,9

    * Дані Держстату

    Найменші заробітки мають працівники сфери охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (6750 грн),  готельно-ресторанного бізнесу (6848 грн) та освіти (7626 грн).

    Та аналіз цифр загалом по секторах економіки зовсім не відповідає картині в окремих галузях. Наприклад,  промисловість у цілому посідає одне з останніх місць на рівнем оплати праці. Але, наприклад, на фармацевтичних виробництвах оплата праці – одна з найвищих: у середньому майже 21 тис. грн у місяць.

    Галузі промисловості з найвищою офіційною зарплатою станом на березень 2019 року

      Галузі промисловості  грн ріст у відсотках (%)

    до лютого

    2019 року

    до березня

    2018 року

    Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів 20969 111,4 115,9
    Добувна промисловість і розроблення кар’єрів 15520 114,2 132,3
    Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 15215 123,6 142,4
    Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування 13753 119,5 124,1
    Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення 13102 106,6 144,4
    Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та  інших  транспортних засобів 11632 107,5 123,4
    Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції 11579 103,9 117,2
    Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 10701 111,5 126,4
    Виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань 10617 116,3 126,5
    Виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устаткування   10479 106,4 126,9

    * Дані Держстату

    Найнижчі зарплати мають працівники легкої промисловості (текстильна, швейна та шкіряна) – 7330 грн), а також робітники сфери водопостачання, каналізації та поводження з відходами (8250 грн).

    Найвищі темпи росту зарплат демонструють підприємства з виробництва коксу та нафтопереробки (на 44,4% за рік). На 42,4% виросла заробітна плата працівників сфери постачання електроенергії та теплової енергетики, а також наукової та технічної діяльності.

    Тенденція росту зарплат має суттєві перспективи. Дані опитування НБУ свідчать, що абсолютна більшість українських компаній (74,1%) вважають, що їхні видатки на оплату праці працівників протягом наступних 12 місяців зростуть, 25,4% – залишаться без змін і менше одного відсотка компаній прогнозують зниження виплат.

    Сайти пошуку роботи

    Тренди на ринку праці можна простежити також завдяки спеціалізованим сайтам з пошуку роботи. Наприклад, за інформацією work.ua, середня зарплата в Україні дійсно становить 10 тис. грн. Цей показник було отримано за даними 127 403 вакансій, розміщених на сайті за останні три місяці. Найбільша пропозиція вакансій менеджерів з продажу з середньою зарплатою 14 тис. грн, продавців (9 тис.), бухгалтерів (10 тис.), водіїв (12 тис.) та адміністраторів (9 тис.).


    Читайте також


    Хедхантери підтверджують: у столиці середня зарплата трохи вища, ніж у регіонах, за їхніми даними, вона становить 13 тис. грн. Це вже дані 57 430 вакансій у Києві, розміщених на сайті за останні три місяці.

    Найбільше готові платити програмістам, зокрема середня заробітна плата Java-розробника (Java – мова програмування) в Україні і в Києві становить 67 тис. грн. Цікаво, що в першу п’ятірку за розміром середньої зарплати, окрім посад ІТ-фахівців, потрапила така екзотична пропозиція як «менеджер модельного агентства», якому готові  платити 45-50 тис. грн у Києві.

    Середня заробітна плата в Україні за категоріями

    * Дані work.ua

    Ще один тренд – сьогодні прості робітники можуть заробляти на рівні спеціалістів з вищою освітою. За даними work.ua, середня платня муляра, моториста, автомаляра нині – 20 тис. грн. Скільки ж заробляє, наприклад, стоматолог чи ортопед. 15 тис. грн отримує у середньому бізнес-аналітик чи лікар УЗД, а також майстер СТО. 

    «Економіка адаптується до того факту, що молодь не хоче працювати за невеликі гроші», – коментує ситуацію економіст Київської школи економіки (КШЕ) Ганна Вахітова. Експерт переконана: якби у роботодавців була можливість наймати старших працівників на мінімальну зарплату, вони б це робили. Але той факт, що молодшим працівникам готові платити більше, свідчить про те, що їх вважають продуктивнішими.

    Міжнародний кадровий портал HeadHunter Україна опублікував дайджест, згідно з яким найбільша кількість вакансій у 2018 році пропонувалася у сферах «Продажі», «ІТ, телеком» та «Маркетинг». Сайт пошуку роботи проводив також дослідження заробітних плат у 2018-му. За даними, отриманими від роботодавців, половина з них підвищила платню усім співробітникам, ще третина – тільки тим, хто виконав або перевиконав план/KPI. Порівняно із попереднім роком кількість роботодавців, які збільшили зарплати співробітникам незалежно від продуктивності праці, зросла. Прив’язувати зарплати до ефективності роботи співробітника стали рідше. У більшості компаній систему бонусів та премій у 2018 році не переглядали. Підходи до матеріальної та нематеріальної мотивації у майже половині українських компаній не змінилися. Проте майже кожен четвертий роботодавець заявив про збільшення бонусної частини зарплати.

    Чи довіряти показнику середньої зарплати?

    То ж чи є показник середньої зарплати по Україні реальною величиною? Економіст Вахітова переконана: він насправді дещо занижений. Якщо врахувати, що низка фірм декларує мінімальну зарплату і доплачує в конвертах, показник може бути і на третину більшим. Тобто реальна середня зарплата по країні може сягати тепер 13 тис. грн.

    У Києві середня зарплата, за словами експерта, набагато вища ще й тому, що у столиці зосереджені іноземні компанії, а вони платять своїм працівникам повністю «білу» платню.

    Які ж основні причини зростання заробітної плати за останній рік? «По-перше, це пов’язано зі збільшенням мінімальної зарплати і відповідних виплат. По-друге, на це впливає зростання реальної продуктивності праці і частки зарплати у вартості товарів, тобто перерозподіл частини прибутку на рахунок найнятої робочої сили», – стверджує економіст.

    Ще один фактор, який розігріває ринок праці – нестача кадрів. Тут варто розглядати проблему в двох ракурсах: галузевому і географічному. Не вистачає працівників у промисловості, сфері послуг, робочих спеціальностей.  За спостереженням Ганни Вахітової, складно знайти людей на різні посади, від перукарів і закінчуючи продавцями, хоч там не йдеться про висококваліфіковану робочу силу.

    У регіональному розрізі проблема з дефіцитом робочої сили найсуттєвіше відчувається на Заході України. Причина – масова трудова міграція за кордон. З України традиційно виїжджали в першу чергу так звані «блакитні комірці», люди робочих спеціальностей, частка людей з вищою освітою, фахівців інтелектуальної праці у міграційному потоці була не дуже високою.

    Але тепер, за статистикою останніх років, за кордон їдуть не лише будівельники, няні, домогосподарки, водії, але й фахівці з IT, лікарі, фізики. І це – здебільшого молоді (до 40 років) люди. Дві третини мігрантів їдуть на короткострокові заробітки (переважно 3-6 місяців) і повертаються назад в Україну. Можливо, щоб пізніше поїхати знову. Однак, за словами експерта, частина населення, яка виїжджає надовго і таки залишається  на чужині, поступово збільшується.

    Часто лунає теза, що якби українські заплати бути наближені до європейських, наші люди залишалися б в Україні, а пошукали заробітки по світу. Якою ж має бути різниця між зарплатами «тут» і «там», аби змінити ситуація. Ганна Вахітова стверджує, що різниця у 30% вже б мала суттєвий ефект.

    Зростання заробітних плат в Україні поступово відбуватиметься і надалі, і важливо, щоб це відбувалося не за рахунок інфляції. Економіст заспокоює: «За останні роки намітилася хороша тенденція: Нацбанк ефективно стримує інфляцію. Зараз у нас в економічному сенсі реальне зростання зарплат. Люди можуть купити більше за ці гроші».

    Водночас експерт нагадала про ключову важливість інвестицій для української економіки, адже без них зростання доходів обов’язково загальмується. «Прогнози щодо інвестицій дуже стримані. Я не бачу, щоб за останні пару років ситуація кардинально змінювалася. Інвестиції невеликі і дуже часто це перевкладання грошей, які до цього виводилися з України», – наголосила Вахітова.

    Інвестори зараз досить обережно ставляться до України. Переважно вкладають у заводи з переробки сільгоспсировини, деревообробку, виробництво устаткування. Це невеликі проекти – інвестори «намацують ґрунт».

    Є проекти у відновлювальній енергетиці, адже там зараз вигідний момент –  діє високий зелений тариф, який приваблює інвестиції. По суті, держава субсидіює сектор, аби підвищити його привабливість, але вже з 2020 року умови можуть змінитись.

    Юлія Козлова, для «Главкома»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ