Адвокат Марина Дубровіна: Російська Федерація повинна пояснити, звідки взялися шрами у Карпюка і Клиха

Сьогодні, 26 жовтня Верховний суд Росії розглядає апеляцію у справі українців Станіслава Клиха і Миколи Карпюка, засуджених відповідно до 20 і 22,5 років ув’язнення за «злочини під час чеченської війни». За версією обвинувачення, українці брали участь у збройному конфлікті на боці бойовиків, які чинили опір російським військовим. Проте обидва засуджені заперечують свою провину, а правозахисний центр «Меморіал» вважає хлопців політичними в’язнями. Впродовж розгляду справи, яка тягнеться з березня 2014-го року, від російських високопосадовців лунали різноманітні абсурдні обвинувачення. Так, зокрема, Голова слідчого комітету РФ Юрій Бастрикін заявляв, що засуджені входили до УНА-УНСО і воювали в Чечні разом з колишнім прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком. Проте жодних доказів цього так і не було оприлюднено, хіба що окрім зізнань Станіслава Клиха, здобутих, як стверджують його захисники, за допомогою тортур. Саме вони, вірогідно, вплинули на психічне здоров’я Станіслава. Під час одного із останніх засідань він несподівано для захисту заявив про відмову від послуг адвоката Марина Дубровіної у ще одній справі, порушеній проти нього за образу суду. Проте колеги пані Дубровіної по захисту, адвокати Докка Іцлаєв і Ілля Новіков, аби не допустити призначення державного адвоката швидко втрутилися у ситуацію, відвідали Карпюка і Клиха у СІЗО і отримали від них підписи на право єдиного захисту для всіх адвокатів.

Марина Дубровіна впродовж усього часу вела справу Клиха, а тепер є захисницею для обох українців.  В інтерв’ю «Главкому» адвокат розповіла, якими можуть бути результат  апеляції у «справі Карпюка і Клиха» у Верховному суді РФ та чому неможливо притягти до відповідальності винних у тортурах, вчинених до Станіслава і Миколи.

Як давно ви відвідували Станіслава, як він почувається?

Востаннє я бачила Станіслава позаминулого понеділка, 17 жовтня. Його самопочуття змінюється час від часу. Психічне нездоров’я дається взнаки, це завжди помітно. Інколи його стан буває кращим, він приходить на суд охайним, чистим, більш спокійним. Коли у нього починаються проблеми, загострення, йому стає гірше, він приходить недоглянутим, починає поводитися у суді буйно, агресивно. На останній зустрічі він, на жаль, був саме у такому стані. Він тоді довго перебивав суддю, кричав.

Станіслав і Микола підписали угоду про єдиний захист. Але раніше Станіслав написав відмову від вас як адвоката. На якій підставі ви будете його захисником у Верховному суді?

Станіслав відмовився від моїх послуг тільки на судовий розгляд у справі про образу суду. То було абсолютно конкретна заява до абсолютно конкретного судді у Заводському районному суді Грозного. Що стосується апеляції, то у справі, по якій вона розглядатиметься, Станіслав від моїх послуг не відмовився. Якраз Ілля і Докка (адвокати Ілля Новіков і Докка Іцлаєв, - «Главком») були у Карпюка і Клиха 19 жовтня. Тоді ж Станіслав підписав згоду на перехресний захист. Тобто зараз я захищаю як Миколу, так і Стаса. Аналогічно і Докка з Іллею захищають як Стаса, так і Миколу.

А чи є небезпека, що сторона обвинувачення використає факт відмови Станіслава від ваших послуг у другій справі і призначить державного адвоката?

Таке буває. Але якщо Станіслав і Микола скажуть, що нам непотрібні інші адвокати, оскільки влаштовують ті адвокати, які нас захищають, то все обійдеться. В крайньому випадку, якщо Станіслав знову почуватиметься зле і відмовиться від моїх послуг, то є Ілля і Докка, які зможуть озвучити в суді мою позицію. Тобто ми підстрахувалися.

Чи можна прогнозувати результати апеляції, що саме може вплинути на рішення Верховного суду?

Не можна прогнозувати. Вплинути можуть на скасування або зміну вироку порушення Кримінально-процесуального кодексу (КПК), яких (з боку сторони обвинувачення) дуже багато було. Усі вони виписані в наших апеляційних скаргах. Наскільки до них дослухається Верховний суд, важко зараз говорити.

Ви і ваші колеги неодноразово просили дати свідчення у письмовому вигляді Арсенія Яценюка. Чи виходив колишній український прем’єр з вами на зв'язок щодо цієї справи?

Ні. Ніякої реакції з його боку наразі немає.

Наскільки ці свідчення, якби вони були, могли б вплинути на звільнення Карпюка і Клиха?

Єдине, що він (Яценюк - «Главком») може сказати, це те, що ані його там не було (в Чечні під час війни з РФ), ані Станіслава з Миколою. Чи може це допомогти звільнити? Звільнити може Верховний суд. А Арсеній Петрович тільки на стадії обміну, на стадії якихось гуманітарних домовленостей між Росією і Україною може допомогти.

Тобто питання звільнення українців лежить у політичній площині?

Якщо завтра Верховний суд їх виправдає, то це рішення, звичайно, буде в юридичній площині. Але досвід підказує, що у жодній справі, у яких фігурантами були українці, виправдовувального вироку не було.

У листопаді минулого року в інтерв’ю «Главкому» ви розповідали, що довести факти застосування тортур, зокрема, до Станіслава вельми складно. З того часу нічого не змінилось?

Тортури застосовувалися в період з кінця серпня 2014-го року до 16-20 листопада 2014-го року. Окрім цього проміжку ніяких тортур не було. Періодичність була такою: один день катують, іншого дня допитують. Потім знову день катують, день допитують. Медичні висновки у нас є, в яких дуже докладно розписані усі шрами, які є як на тілі Миколи, так і особливо на тілі Станіслава. У нього були такі шрами, про які я не знала. Однак не була встановлена давність виникнення шрамів і їх природа, що найголовніше. Хоча шрами на тілі Стаса настільки очевидні, що не потрібно бути великим спеціалістом, аби розуміти природу їх отримання. Для того щоб їх помітити, не треба до гола роздягатися, на зап’ясті, наприклад, сильно видно. Аби довести причинно-наслідковий зв'язок цих шрамів потрібно притягнути до відповідальності тих осіб, які хлопців катували. Але за нашою заявою, і Докка звертався, і я це робила, нам у порушенні кримінальної справи щодо оперативних співробітників відмовили. Ви знаєте, ці співробітники навіть не встановлені, тому ми не знаємо, хто саме катував. І Микола, і Стас, коли до них застосовували катування, були з мішками на голові.

За словами вашого колеги, адвоката Миколи Новікова, слідчий Курбанов є тією людиною, яка як мінімум знала про тортури. Чи можливо цю людину притягнути до відповідальності?

Для цього все одно потрібно порушувати кримінальну справу. Але кримінальна справа взагалі за цим фактом порушена не була. Була тільки так звана слідча перевірка, хоча і терміну такого не існує. В межах цієї перевірки люди, яких допитують, не несуть відповідальності за завідомо неправдиві свідчення, тому що вони не попереджені про кримінальну відповідальність. А не попереджені тому, що ці дії проводяться поза межами порушення кримінальної справи. Іншими словами, ці люди можуть говорити все що завгодно і їм за це нічого не буде. Щодо Станіслава, то були допитані усі слідчі, які входили до слідчої групи, були допитані співробітники слідчих ізоляторів у Владикавказі, Зеленокумську тощо. Доволі велике коло осіб. Але вони усі, як хор хлопчиків-зайчиків, сказали, що усе було у відповідності до КПК.

Якщо до них поступили люди цілком чисті, без усіляких шрамів, то тоді Російській Федерації, слідчим, потрібно пояснювати, звідки ж ці шрами взялися. І це ставить їх в незручне становище.

Правозахисники наполягають на незалежній психіатричній експертизі щодо Станіслава Клиха. Які є механізми у адвокатів, щоб цього домогтися, і які фахівці можуть зробити висновки, яким ви довірятимете?

Після проведення амбулаторної експертизи я порадилася з фахівцями і зрозуміла, що йому встановили невірний діагноз і лікувати його неможливо. Відповідно, в основній кримінальній справі я зверталася з клопотанням про проведення психіатричної експертизи. Але суд відмовив. Клопотала я на попередньому слідстві у другій кримінальній справі, в тому числі долучала копію з висновками спеціаліста, який писав, що необхідна стаціонарна психіатрична експертиза. Слідчий відмовив. Під час судового засідання один з моїх колег-адвокатів також заявляв клопотання щодо необхідності проведення такої експертизи, але і йому було відмовлено. Потім зможе заявляти клопотання лише заклад, в якому Стас перебуватиме. Тобто медики, якщо раптом зрозуміють, що неможливо тримати людину в таких умовах, мають звернутися до адміністрації закладу для проведення експертизи.

У разі, якщо Верховний суд залишить у силі вирок вашим підзахисним, якими будуть ваші подальші дії?

Якщо Верховний суд залишить в силі вирок, я не дуже вірю, що можна буде добитися якихось змін шляхом касації. Інколи до касації є смисл іти тільки з тим, щоби зменшити термін вироку. А так, тільки звернення до Європейського суду з прав людини. Українська сторона готує відповідну скаргу і вона вже майже готова. Насправді потрібні політичні домовленості, пов’язані з обміном. Якийсь механізм обміну все одно ж існував з урахуванням того, що три людини були звільнені (Геннадій Афанасьєв, Надія Савченко, Юрій Солошенко – «Главком»).

Все, що ми можемо зробити для того, аби наших підзахисних повернули до України, ми робитимемо. Будь-який спосіб маю на увазі. Чи це буде екстрадиція, чи обмін, не важливо. Так, можлива процедура екстрадиції для відбування покарання на Батьківщині. Ця процедура нешвидка, тим не менше, вона існує.

Як довго Європейський суд з прав людини може розглядати подібну справу, коли очікувати на його висновок?

По-різному. Щодо деяких справ, то Європейський суд реагує дуже швидко, тобто за 2, 3 роки, 5 років. У деяких справах до 10 років. Це питання до них.

Михайло Глуховський, «Главком»