Ігор Попов: Багато депутатів вже налагодили успішну комунікацію зі штабом Зеленського

В Україні завершились президентські вибори, але політична боротьба на цьому не зупинилась. Новообраний президент зараз починає способи взаємодії з Верховною Радою, щоб в умовах парламентсько-президентською республіки мати вплив на виконавчу владу.

Останнім часом активно обговорювалась можливість розпуску парламенту після інавгурації Володимира Зеленського. Натомість спікер Ради у перший же день після виборів заявив, що вже 25 квітня депутати можуть проголосувати за закон про імпічмент, і саме в тій редакції, яка максимально обмежить повноваження голови держави.

Вже наступного дня  Парубію передали «вітання». Нардеп з групи «Відродження» Валерій Писаренко, який тепер вважається неофіційним представником Зеленського у Раді, почав збирати підписи за відставку спікера. А згодом Писаренко додав, що рішення про розпуск парламенту новий президент може приймати не до 27 травня, як вважають юристи та депутати, а до 16 червня. Це нівелює можливість маніпуляцій з датою інавгурації так, щоб Зеленський не встиг розпустити Верховну Раду.

Про протистояння між новообраним президентом та старою Радою «Главком» поговорив з колишнім головою Комітету виборців України, а нині народним депутатом, заступником голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Ігорем Поповим.

Народний депутат Ігор Попов. Фото: Ukranews.com

Валерій Писаренко ініціював збір підписів за відставку Андрія Парубія. Наскільки реально тепер змінити спікера?

Я не думаю, що буде зібрано навіть 150 підписів за те, щоб поставити це питання в порядок денний. Тому що всі кадрові питання треба розглядати у пакеті. А на сьогодні навіть не заявлено, кого ж будуть пропонувати замість Парубія. Але якщо, за чутками, одній з груп перепаде ця посада, то які компенсатори отримають інші? І тому, я думаю, до голосування не дійде.

Якщо ж ми побачимо, що немає дострокових парламентських виборів, новому президенту треба якось домовлятись з цим парламентом. Відповідно будуть перетасовки: якихось міністрів замінять, може бути переділений керівний склад в парламенті, як мінімум в кількох комітетах. Знову ж таки нові переможці можуть отримати певну фору.

Але у переможців президентських виборів немає власної фракції в Раді.

Все одно досить багато депутатів уже провели успішну комунікацію із певними «баштами» в штабі переможця.

Кого з депутатів ви маєте на увазі?

Маю на увазі багатьох. Я думаю, буде міжфракційне депутатське об’єднання «Слуга народу», а можливо, і депутатська група найближчим часом, можливо, ще до інавгурації нового президента. Це ті, хто буде в дійсності представляти (інтереси нового президента, – «Главком») і з ким практично можна буде вести переговори.

А як стосовно партійної дисципліни?

Якщо не буде дострокових виборів, то, з одного боку, буде якесь формалізоване лобі, куди увійдуть, перш за все, мажоритарники, які не зв’язані імперативним мандатом. Але крім  того сформується, якщо не ситуативна більшість, то ситуативне лобі – інші депутати, які будуть підтримувати політику нового президента, його кадрові і законодавчі ініціативи.

Зрештою ці депутати будуть потім домовлятись про якісь посади. Адже 226 голосів в цьому парламенті новий президент самотужки однозначно не набере. І тому з іншими треба буде розплачуватись як керівними посадами в парламенті, так і можливо посадами у виконавчій владі, в місцевих держадміністраціях. На сьогодні такий розмін обговорюється.

Якщо «кавалерійська атака» – провести швидкі вибори і забрати побільше не вдається, то буде певний симбіоз. Тобто представлені сьогодні в парламенті сили не будуть офіційно позиціонувати себе як ті, хто підтримує нового президента, але в них будуть певні взаємозаліки.

«Кавалерійська атака» вже точно не вдалась?

Це ще не факт. Навіть іде дискусія навколо того, що якщо інавгурацію ми ставимо на 28 травня, то певні юристи в штабі Зеленського говорять, що розпускати парламент можна до 15 червня. Хоча це нонсенс, тому що 5 років відраховується від 27 листопада.

Тобто паралельно йде два процеси: один - розігнати Раду і взяти все одразу, другий – домовитись з частиною цієї Ради і поділити посади.

Але цей «кавалерійський» процес впливає на те, щоб пом’якшити позиції в переговорах з тими, з ким домовляються. Кілька груп заявили досить великі «хотєлки». А щоб збити ці амбіції, їм говорять: «Ми вас можемо просто розігнати і взагалі не домовлятись».

А про які міністерські посади домовляються?

«Міністерські посади» – це публічно зайти у владу. А перед парламентськими виборами це не особливо цікаво. З одного боку, ти отримуєш доступ до ресурсів на п’ять місяців. А з іншого боку, всі ці потоки розподілені, а на парламентські вибори ти йдеш вже як влада.

То яка тоді найбільша «хотєлка», якщо не посада в уряді?

Для когось це індульгенція від переслідування, це також обговорюється. Але так само посада заступника генерального прокурора зараз для багатьох була б дуже цікавою у контексті переділу влади, майна…

Юрій Луценко йде з посади генпрокурора?

Ні. Хоча це питання також обговорюється. Але щоб призначити нового очільника ГПУ не зможуть зібрати 226 голосів, оскільки це занадто великий приз. Зняти Луценка ще якось можуть, але призначити нового - ні. І тоді питання – може, краще в рамках великого кадрового пакету замінити заступників? А щоб замінити заступників, треба домовитись з Луценком, тому що їх призначає саме він одноосібно.

Посада заступника генпрокурора, з одного боку, архіважлива зараз, особливо першого заступника  При цьому вона не накладає карми перебування у виконавчій владі. Людина на цій посаді може приглядати за тим, щоб когось переслідували, а когось ні.

Костянтин Кулик може отримати посаду заступника генпрокурора?

Чому б ні. Він дуже активно працює останнім часом і показав великі успіхи за останній рік. Адже спецконфіскація Януковича – це багато в чому його операція. За своїми спроможностями він готовий до найвищих посад в системі ГПУ. Але знову ж таки, це питання домовленості всіх еліт та груп.

Була інформація, що між першим та другим туром голосування в Раді обговорювалось питання створення певної антипрезидентської групи на випадок перемоги Зеленського. Наскільки це відповідає дійсності?

Це ситуативна більшість. На перший день після другого туру обговорювалось прийняття в четвер, 25 квітня, жорсткого пакету законопроектів, які б обмежили повноваження президента і посилили б повноваження Ради. Але комітет правової політики, який повинен був 24 квітня розглянути ці законопроекти, не зібрався – зірваний кворум. Це означає, що вже відбулася певна комунікація: жорсткого варіанту з цієї сторони не буде. Можливо, буде якийсь більш м’який варіант. Тобто немає 226 голосів, які готові активно протидіяти, а всі хочуть домовлятись.

Адже якщо ти зараз приймеш якісь жорсткі рішення про обмеження повноважень, то з тобою потім ніхто домовлятись не буде.

Таким чином, на сьогодні склався цугцванг: у Зеленського немає ні людей, ні повноважень, але в його опонентів є бажання домовитись на півроку і більше, а не атакувати зараз новообраного президента.

Ваш прогноз – розпуску не буде?

50 на 50. Якщо з відставкою Парубія – це навряд, то з розпуском – все ще можливо.

А можна вважати постанову про звільнення Парубія тиском, щоб він швидше призначав дату інавгурації?

Так, в тому числі: і призначив дату інавгурації якомога швидше, і дав розпустити парламент. Але голосів на відставку Парубія немає, і він це бачить.

Взагалі-то зараз ключові фігури ведуть переговори. Працює човникова дипломатія. І тому жодних публічних заяв від ключових фігур.

Юлія Тимошенко заявила про готовність «підставити плече» новому президенту.

Але ж це не заява про безумовну підтримку всіх ініціатив Зеленського чи про жорстку опозиційність, конкретні голосування, кадрові призначення. Зеленський ще публічно не оголосив свої ініціативи, і тому політики поки що реагують обережно.

Як довго ці перемовини будуть тривати?

Швидко. Але є пастка з календарем – легітимне рішення Рада може прийняти тільки завтра, 25 квітня. От сьогодні всю ніч будуть «терти», але остаточно не домовляться. І тому завтра всі рішення будуть половинчасті, «розвідка боєм». Буде вірогідно провалений закон про мову, приймуть рішення по нацбезпеці (про розмінування) і деякі рішення по парламентській реформі. І все.
І у нас виходить пауза до 14 травня і до цього числа у нас не буде визначена дата інавгурації. І у травні всі «тьорки» продовжаться.

Сергій Чепінський, «Главком»