Влітку без світла: що чекає нас узимку? Розбір з енергетичним радником прем’єр-міністра
Енергетична безпека
Щоденні довготривалі графіки аварійних відключень споживачів затягнуться на півтора – два роки
Про масштаби руйнування енергетичної системи України через російські удари цієї весни говорить один факт: енергетики змушені були з травня запровадити щоденні довготривалі графіки аварійних відключень споживачів – і промислових, і побутових. Відбувається це попри те, що через війну споживачі й без того різко скоротили обсяги споживання електроенергії. Скоріш за все, відключення триватимуть півтора – два роки, адже на відбудову зруйнованих станцій та спорудження величезної кількості об’єктів розподіленої генерації знадобляться роки. Хоча в умовах війни прогнозувати щось – вкрай невдячна справа.
Загалом вже знищено 40% генеруючих потужностей в Україні, тобто їх залишилося майже вдвічі менше, ніж було до лютого 2022 року.
Ключове питання – де брати кошти на відновлення? Проблему має частково вирішити неминуче зростання ціни на електроенергію. З 1 червня державний Регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) встановив нові граничні ціни – так звані прайс-кепи – на спотових сегментах ринку (на добу наперед, внутрішньодобовому та балансуючому ринку). Ціна для промисловості, скоріш за все, підстрибне до 10 грн за кВт·год (з урахуванням вартості послуги розподілу та доставки, плюс ПДВ) – це приблизно вдвічі більше ніж сьогодні.
Тариф для населення також піде вгору. За даними джерел «Главкома» в уряді, ціна електроенергії для населення вже мала б становити 8 грн за кВт·год (з урахуванням вартості послуги розподілу та доставки), але влада в черговий раз застосує нині чинний механізм покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів (ПСО). Якби уряд скасував цей механізм, ціна електрики для населення зрівнялася б з ціною для промисловості. Попередньо відомо, що тариф для українців, які споживають в місяць 100 кВт-годин, і далі може залишитися на рівні 2,64 грн/кВт-год. Для тих, хто споживає більше 100 кВт·годин – він зросте до 4,8 грн/кВт-год. Проєкт урядового рішення вже готовий і сьогодні (вже 30 травня) Кабмін має його схвалити.
«Главком» звернувся до радника прем'єр-міністра України з енергетичних питань Юрія Бойка за роз’ясненнями, як уряд планує відновлювати енергетику та які ресурси залучатиме для цього.
Як і восени 2022-го тепер через руйнування електростанцій запроваджені графіки погодинних відключень для усіх споживачів. Чому не вдається покрити дефіцит електроенергії за рахунок дорогого імпорту? Можливо давно пора було б скасувати так звані прайс-кепи (price caps), тобто цінові обмеження на енергоринку – задля того, щоб комерсанти не зазнавали збитків від імпорту електроенергії?
Регулятор (НКРЕКП) 20 травня прийняв рішення щодо перегляду граничних цін на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку. І той рівень прайс-кепів, який почне діяти з 1 червня, дозволить максимально можливий обсяг імпорту. При чому це має бути беззбиткова комерційна операція для українських промислових споживачів або трейдерів на ринку електроенергії.
Щоб досягти цієї мети при розрахунку прайс-кепу довелося проаналізувати фактичні погодинні ціни за останні 365 днів на ринках сусідніх європейських країн. Це було необхідно для того, щоб визначити, наскільки фактичні ціни, які вже були сформовані на ринках країн-сусідів, дозволяли б імпортувати електрику в Україну при дії нових прайс-кепів. Прийняте Регулятором рішення про підвищення прайс-кепів – обґрунтоване і повинно дозволити без економічних перешкод заводити максимально можливий обсяг імпорту електроенергії на внутрішній ринок України. При чому не тільки в окремі години, а й протягом усієї доби. Наразі технічна спроможність міждержавних інтерконекторів в імпортному напрямку встановлена європейськими партнерами на рівні 1700 МВт. Ця потужність, яку ми можемо імпортувати, еквівалентна роботі майже двох атомних енергоблоків. Тож це суттєва підтримка для української енергосистеми, яка оговтується після п’яти масованих російських атак цієї весни.
Ворог «вибив» з роботи більше 8 ГВт доступної потужності
Руйнація енергетичних об’єктів, схоже, досягла критичної межі. Що планується зробити до настання зимових холодів?
Те, в яких умовах сьогодні доводиться працювати енергетикам, має спонукати максимально ефективно використати п’ять теплих місяців для того, щоб підготуватися до важкої зими. Завдяки професіоналізму та інженерному креативу енергетиків люди не завжди помічають, яку ціну енергетики сплачують за те, щоб у нас було світло. І відсутність відключень взимку 2023-2024 років – це не тільки результат відсутності частих масованих атак по енергетиці. Це, у першу чергу, ефективна підготовка енергетиків до зими. І вона спрацювала. Але з 22 березня по 8 травня росіяни завдали п’ять масованих ракетно-дронових ударів, основними цілями яких були українські електростанції. Інтенсивність та потужність цих терористичних нападів була значно більшою ніж взимку 2022-2023 років. У результаті теплові електростанції (ТЕС) зазнали найбільших руйнувань за весь час повномасштабної війни. Також суттєво постраждали від російських ударів гідроелектростанції (ГЕС). І ТЕС, і ГЕС – це маневрові потужності, які здатні швидко змінювати режими роботи і, таким чином, підлаштовуватися під піки споживання, що виникають протягом доби. За даними Міненерго, ворог «вибив» з роботи більше 8 ГВт доступної потужності. А без них енергосистемі України вкрай важко функціонувати.
«Ефективний захист таких об’єктів, як енергоблоки ТЕС – тільки ППО»
Який відсоток теплових електростанцій вщент зруйновано?
Не хочу зайвий раз підказувати ворогу, як скоригувати можливі напади. Але, можу назвати те, що вже було сказано публічно. Державна компанія «Центренерго», яка управляла двома потужними тепловими електростанціями в центрі та на сході країни, втратила всі свої генеруючі потужності. Щонайменше три ТЕС, які належать компанії ДТЕК, зазнали суттєвих руйнацій. Деякі з усіх перерахованих мною потужностей неможливо відновити, для деяких знадобляться роки. В офіційних повідомленнях називалося, що Україна втратила майже 90% теплової генерації. Як наслідок – у структурі енергетичного балансу теплова генерація займала близько 30%, зараз – лише 5%. Важливо розуміти, що в Україні немає жодної ТЕС, яка б не була атакована та пошкоджена російськими ракетами. ТЕС – це великі об’єкти, з турбіною та генераторами, які настільки масштабні, що потребують машинних залів розміром з п’яти-семиповерхові будинки. Такі об’єкти неможливо захистити фізично інженерними спорудами. У багатьох машзалів українських ТЕС сьогодні просто нема даху після обстрілів. Тож зараз потрібно вживати заходів для забезпечення захисту обладнання від атмосферних явищ – снігу, дощу тощо. Необхідно розуміти, що ефективний захист таких об’єктів, як енергоблоки ТЕС – тільки ППО.
Часто на один об’єкт летіло близько 15-20 ракет. Сили оборони багато з них збивають, але російські терористи активно використовували балістичні ракети, які може збивати лише така система протиповітряної оборони, як Patriot, а їх не так багато в Україні.
Фахівці кажуть, що для збиття балістичної ракети в оператора є лише декілька секунд і лише тоді, коли ракета вже падає вертикально вниз на обрану ціль?
Так і є. Це пояснюється траєкторією руху такої ракети і її високою швидкістю в останній фазі польоту. Стратегія росіян – виснажити українську ППО. Росіяни бачили затримку з постачанням зброї Україні. Другий момент – росіяни використовували дуже багато ракет на один об’єкт.
В Україні немає жодної ТЕС, яка б не була атакована та пошкоджена російськими ракетами
Чи можна буде відновити теплову генерацію до зими?
Повністю – ні. Поясню чому. Коли взимку 2022-2023 років вороги знищували високовольтні підстанції «Укренерго» – об’єкти, які транспортують електрику по країні, ми досить швидко відновлювали здатність магістральної мережі передавати електроенергію. Минулого року об’єкти генерації також зазнали значних ушкоджень, проте на всіх станціях залишалось робоче обладнання. Зараз тактика росіян змінилася.
Збільшилася щільність обстрілів електростанцій. Якщо раніше вони витрачали 70-100 ракет на те, щоб уразити електростанції і підстанції по всій країні, то зараз за одну масовану атаку – до 20 ракет летить лише на один об’єкт, і обстрілюються не всі, а три-п’ять у конкретних регіонах. Стратегія ворога цього разу – повне фізичне знищення ТЕС, та пошкодження якомога більшої кількості ГЕС. Обладнання, яке зараз після останніх атак та розбору завалів вдалося запустити в роботу, працює після дуже серйозних пошкоджень, які, звісно, швидко неможливо повністю відремонтувати.
Але велика частина теплових станцій на сьогодні взагалі стоїть. І ключова задача та особливість ремонтної кампанії цього року – запустити в роботу якомога більше обладнання. Бо окрім забезпечення країни електрикою, це ще і важливе економічне питання. Адже, якщо працює половина станції, або навіть 30%, тоді об'єкт генерує грошовий потік, який забезпечує фінансування виробничих процесів станції.
Тепер уявіть ситуацію, коли об'єкт зупинений. Це добре пояснюється на прикладі державної компанії «Центренерго», яка управляє трьома великими ТЕС. Вуглегірська ТЕС окупована вже тривалий час, практично у перші дні вторгнення. Зміївська і Трипільська – зруйновані, про що офіційно повідомило «Центренерго».
Чому у «Центренерго» виникла потреба у державній допомозі? Електростанції електрику не виробляють, відповідно компанія не може платити державі податки, зарплати людям, які зараз зайняті на відновлювальних роботах. Треба також утримати кваліфікований персонал, який, після запуску станції, здатен забезпечити її фахову експлуатацію. Тому без державної допомоги відновлення станцій для «Центренерго» було б неможливим.
А чи може Кабмін виділити кошти на операційні витрати зупинених станцій?
У державному бюджеті є стаття витрат, яка називається Резервний фонд Кабінету міністрів, і якусь частину проблем, звісно, буде профінансовано. Але пам’ятаємо, що Україна у війні, тому проблем, які фінансуються з цього джерела вистачає.
Чи близько вже та межа, коли через руйнування енергетичних об’єктів Україна вже не зможе повною мірою компенсувати дефіцит внутрішньої генерації за рахунок імпорту – через технічні обмеження для перетоків електроенергії з європейських країн на рівні 1700 МВт на добу?
Дозволеного обсягу для імпорту електроенергії з ЄС в 1700 МВт на добу вже недостатньо. Україна імпортує майже весь дозволений обсяг у певні години доби, але навіть при цьому енергії у системі не вистачає, щоб покрити потребу в електроенергії внутрішнього ринку навіть у літні місяці.
«Думаю, з 1 червня тарифи будуть підвищені»
Який вихід? Що потрібно зробити в першу чергу – розширювати можливості для імпорту електроенергії, чи, можливо, краще відбудовувати розбомблені станції та створювати розподілену по країні малу генерацію?
У першу чергу необхідно точно розуміти, в якій ситуації ми перебуваємо. Лише усвідомлення об'єктивної ситуації дозволяє приймати виважені та стратегічно правильні рішення. Ситуація настільки складна, що для подолання наслідків обстрілів і для того, щоб максимально підготуватися до наступної зими, необхідно робити все можливе.
Пріоритети вже визначені?
Ощадливе споживання електричної енергії в цьому переліку пріоритетів – на першому місці.
Відсутність електричної енергії влітку – це, мабуть, не зручно, неприємно, але це все ж таки суттєво менш критично, ніж в холоді місяці. Тому зараз якраз нагода для всіх споживачів – переналаштуватися, змінити побутові звички та навчитися використовувати електроенергію ощадливо та раціонально, вжити якихось заходів для того, щоб підвищити свою власну енергетичну стійкість.
На рівні держави перший пріоритет – відновлення всього обладнання, якщо це може бути закінчено до зими. Я маю на увазі великі електростанції, обладнання на яких попри масовані обстріли, енергетики потроху повертають у роботу. Хоча сьогодні це суттєво важче, ніж було минулого року.
Без великої генерації, найближчих два роки, Україні не обійтися. Навіть якщо швидко бігти по шляху розвитку розподіленої генерації. Тому що структурна перебудова енергетики України не може пройти швидко. За оптимістичними оцінками, знадобиться два-три роки, щоб створити сегмент розподіленої генерації, адже таких об'єктів має бути кілька тисяч. Цілком очевидно, що таку кількість за рік побудувати неможливо.
Другий пріоритет – будівництво розподіленої генерації.
Що таке розподілена генерація? Це об'єкти, потужність яких здебільшого лише 1 – 5 МВт. Ми говоримо про газотурбінні станції та газопоршневі установки.
Десь будуть встановлені установки 25 – 50 МВт, але таких об’єктів не буде дуже небагато; 50 МВт – це гранична величина потужності для розподіленої генерації. Адже, якщо розглядати більший номінал потужності, тоді втрачається поняття розподіленої генерації. Це вже буде просто альтернативна велика генерація, яка може стати привабливою ціллю для російських ракет. За моїми оцінками, середньозважена потужність об’єктів розподіленої генерації не буде перевищувати 5 МВт, тобто буде багато дрібних об'єктів.
На першому місці – ощадливе споживання електричної енергії
А чи вже будують малопотужні станції?
Будують звичайно ж. Але щоб компенсувати лише один енергоблок ТЕС потужністю 300 МВт, потрібно збудувати приблизно 60 об'єктів розподіленої генерації – а це доволі немало.
Вже сьогодні уряд та НКРЕКП максимально спростили організаційно-технічні заходи та дозвільну документацію щодо будівництва та приєднання цих об'єктів до електричних та газових мереж. Залишається економічна складова – можливість функціонування таких об'єктів у беззбитковий спосіб. З новими ціновими обмеження на ринку електроенергії, які починають діяти з 1 червня, це також має стати реальним.
Очевидно, що якщо малі станції мають вищу собівартість продукції (чим менш потужний об'єкт, тим вища собівартість), а ціна на ринку нижче їхньої собівартості, то це не буде сприяти їхньому будівництву. Треба, щоб була можливість продавати електричну енергію за цінами, які дозволяють отримувати прибуток.
Якщо ці об'єкти будуть працювати для балансування енергосистеми, то, безумовно, вони будуть розраховувати на оплату за електричну енергію, яку вони виробили по команді диспетчера «Укренерго». Для цього треба, щоб балансуючий сегмент ринку став ліквідним.
На балансуючому ринку, як правило, торгуються ті гравці, які неплатоспроможні, але при цьому існують певні обмеження на їх відключення. Це, наприклад, водоканали, шахти. З одного боку, їх не можна відключати від енергосистеми за неплатежі, з іншого боку – вони навіть не планують оплачувати електрику.
Так от забезпечити економічно вигідні умови для розвитку розподіленої генерації можна двома інструментами – це цінова політика і платіжна дисципліна.
Третій пріоритет. Безумовно, нам треба розширити дозволений обсяг імпорту електроенергії. На сьогодні є дві опції. Перше – це розширення існуючого коридору завдяки переговорному процесу з європейськими партнерами. Адже технічно у нас є можливість заводити більші обсяги імпорту через діючі інтерконектори. На мій погляд, можна цю цифру підняти на 500-600 МВт без якихось негативних наслідків для надійної роботи енергосистеми, як України, так і наших сусідів.
Я сподіваюся, що з 1 червня запрацюють нові прайс-скепи, імпорт вільно надходитиме в країну. Тобто, буде вибиратися весь допустимий перетин міжнародних інтерконекторів в 1700 МВт саме у ті години доби, коли він найбільше потрібен. Завдяки новим прайс-кепам можна буде суттєво полегшити задачу у переговорних процесах з Європейською комісією та з операторами-членами ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) щодо розширення коридору для імпорту
Коли будуть підвищені тарифи для населення?
Я думаю, що з 1 червня вони будуть підвищені, але давайте дочекаємось рішення уряду. До речі, тарифи на електроенергію не підпадають під законодавчий мораторій, він діє лише на теплопостачання.
Але ж багато українців взимку опалюють свої будинки електроенергією?
Я прогнозую, що цей фактор буде враховано у рішенні уряду через диференційований підхід до ціни на електроенергію. Зокрема, для тих категорій споживачів, які використовують електроопалення. Крім того, не очікую змін у питанні двохзонного обліку – думаю він буде збережений. Нагадаю, що його наявність дозволяє суттєво економити при нічному використанні електроенергії.
З 1-го червня будуть діяти нові прайс-кепи. Ціна на ринку електроенергії очікувано зросте. Як це вплине на ціну для населення?
Дійсно, з підняттям прайс-кепів та в умовах гостродефіцитного ринку очікується, що ціна на ринку електроенергії з 1 червня зросте. Але нагадаю, що ціни, які формуються на оптовому ринку, стосуються лише юридичних споживачів. Тариф для населення – це фіксована величина, встановлена відповідним рішенням уряду. Розмір тарифу впливає лише на обсяг зобов’язань двох державних компаній – НАЕК «Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго» щодо компенсації різниці між тарифом для населення та ринковою ціною електрики (механізм ПСО). Очевидно, що при встановленні нового тарифу для населення має враховуватись економічна здатність цих компаній виконувати свої фінансові зобов’язання у рамках моделі ПСО по населенню. В іншому випадку це призведе до чергового нарощування боргів на ринку.
Наталка Прудка, «Главком»
Коментарі — 0