Російські ракети змінюють український ринок енергетики
Екстрені та планові відключення електроенергії, що масово тривають по всій країні цього тижня, мають завершитися вже скоро – як тільки встановиться стабільна тепла погода. Саме різким зниженням температури повітря енергетики пояснювали те, що виснажена ударами російськими ракетно-дроновими ударами енергосистема не витримала, і слідом за промисловістю довелося вимикати побутових споживачів. Утім, пояснення таких глобальних проблем одним лише похолоданням та масовим вмиканням обігрівачів у багатьох викликало скепсис. По-перше, похолодання не було аж надто радикальним. По-друге, здивувало, що відключення (причому планові) відбуваються переважно вночі – у період найменшого споживання, на який самі енергетики радять планувати громадянам всі енергоємні процеси (прання, запуск посудомийок). Все це породило низку конспірологічних теорій: серед яких – продаж електроенергії за кордон, утаємничені внутрішні процеси з екстреної перебудови енергетичної інфраструктури, нове секретне енергозатратне нічне виробництво та підготовка населення до суттєвого підвищення тарифів.
Член парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг «Слуга народу» Сергій Нагорняк зауважує, що уряд має вже зараз попереджати українців, що літо, і особливо зиму, доведеться проходити з регулярними відключеннями світла. Він стверджує, що навіть за наявності грошей і обладнання неможливо швидко відновити і теплові електростанції, і гідроелектростанції і дає свій прогноз на зимовий період: «На мою думку, якщо не буде нових ракетних обстрілів по енергетиці, взимку при нулі градусів ми будемо проходити добу з пропорцією 18 годин зі світлом на шість – без світла, при мінус п’яти градусах – 16 годин зі світлом, вісім – без світла і при мінус 10 градусах – 14 годин зі світлом, і 10 – без. Але це знову-таки за умови, якщо ми частину генерації відновимо».
Під такі апокаліптичні прогнози розмови про ріст тарифів як необхідну умову для виправлення ситуації сприймаються цілком природно. І у Міненерго не приховують, що цей процес – неминучий, хоча остаточного рішення щодо цифр ще не ухвалено. В уряді наводять паралелі і нагадують, що збільшення тарифів у 2023 році дозволило відносно без проблем пройти попередній опалювальний сезон. Хоча тоді причину такого «успіху», скоріше, слід було пояснювати відсутністю взимку значних обстрілів енергоінфраструктури.
Помітна й «інформ-підтримка» тарифної кампанії. Відразу із початком міні-«блекаутів» було оприлюднено дослідження соціологічної групи «Рейтинг», проведене з 6 по 8 травня. Згідно з ним, 45% українців «із розумінням» ставляться до можливого підвищення тарифів на енергопостачання, адже це «необхідно для забезпечення ремонту зруйнованих об'єктів інфраструктури». При цьому 70% опитаних вважають, що торішнє підвищення дало змогу відновити на належному рівні пошкоджені об'єкти. Відновлювати їх збираються і зараз: прем’єр-міністр Денис Шмигаль відрапортував, що Кабмін виділив понад 1,5 млрд грн для відбудови Зміївської та Трипільської ТЕС. Поки ці плани видаються дуже оптимістичними, враховуючи, що ці станції були під корінь знищені російськими ракетами і не застраховані від нових «прильотів».
Чинний тариф на електроенергію, який вже не відповідає вимогам часу складає 2,64 грн за кВт·год. Наразі обговорюється його підвищення у діапазоні 3,5-5 грн за кВт·год, втім, лунали ідеї підняття навіть до 6 грн, цифри – найбільш наближеної до ринкової. Такі кроки завжди можна обґрунтувати не тільки «виробничою необхідністю», а й порадами американських партнерів, які серед переліку реформ вимагають лібералізації тарифів на природний газ та електроенергію.
Імпортозалежність
Підвищення тарифів стало ще актуальнішим, коли Україна після втрати більшої частини теплової генерації стала тотально залежна від імпорту електроенергії з сусідніх країн. Він останніми днями стабільно наближається до технологічного максимуму – 1700 МВт на годину. І навіть цього дефіцитній енергетиці не вистачає, а коштує така «підстраховка» чимало. Та ж аварійна допомога може бути удвічі дорожчою за «звичайну» ринкову ціну.
Імпорт наразі відбувається з чотирьох країн ЄС: Румунії, Словаччини, Польщі та Угорщини, а також Молдови. Україна екстрено приєдналася до спільної європейської енергосистеми після початку великої війни – у березні 2022 року, і з тих пір обсяги дозволеної торгівлі європейські партнери відкривають поступово. Це пов'язано як з певними технічними режимами роботи української енергосистеми, так і з розміром європейської енергосистеми. Для розуміння – нинішній обсяг потужності, який Україна може імпортувати з Європи, дорівнює виробництву одного українського атомного блоку і декількох теплових електростанцій.
«Укренерго» працює з європейськими колегами над технічною можливістю збільшити дозволений обсяг імпорту – до 2200 МВт·год. Наразі європейські оператори енергосистем розраховують спроможність своїх мереж до цього. Втім, є певні умови: наприклад, європейці готові вкладатися в розширення після повного сполучення мереж – так званого маркет-каплінгу.
Наразі коли в системі трапляється дефіцит енергії, його компенсація за рахунок побутових споживачів відбувається в останню чергу. Спочатку диспетчер дивиться на обсяг імпорту, який зайшов в країну. Якщо ж цього не достатньо, залучається аварійна допомога – поставка електрики, яку здійснює оператор енергосистеми сусідньої країни на відповідний запит. Якщо ж і цього не вистачає, включається аварійна допомога. Комерційний імпорт електрики та аварійна допомога мають вкладатися у чинний ліміт у 1700 МВт·год.
«Імпорт – це, по суті, комерційний контракт, – пояснює речниця «Укренерго» Марія Цатурян. – Ми, як оператор, лише даємо можливість передати цю електроенергію з однієї країни в іншу і надаємо доступ на спецаукціоні до міждержавної лінії електропередачі. А імпортують і експортують електрику покупець і продавець – умовно, якийсь трейдер в Україні, який працює на оптовому ринку електроенергії, або якийсь великий споживач, наприклад, промислове підприємство, яке цю електрику купує у європейського продавця. Своєю чергою продавцями можуть бути або європейські трейдери або безпосередньо європейські виробники електроенергії».
Аварійна допомога – це вже історія не про комерційні контракти між покупцем і продавцем, а контракт між операторами системи передачі.
«Якщо в системі раптом утворився ситуативний дефіцит через ту ж ракетну атаку, у диспетчерського центру є можливість запросити аварійну поставку, за яку платить оператор системи передачі «Укренерго», – каже Цатурян. – Так само і ми, коли у нас є профіцит в системі, можемо надати і надаємо аварійну допомогу на запит наших європейських колег. Але коли і цей інструмент використаний для компенсації дефіциту, а споживання все одно перевищує кількість виробленої в системі електроенергії, тоді наступний крок – це обмеження промисловості. І вже тільки потім останній крок – відключення населення, аварійні, а потім планові графіки».
В «Укренерго» зазначають, що потепління покращить ситуацію з рівнем споживання і він має знизитись. Проте поліпшення погоди не вирішить проблему пошкоджених українських електростанцій і не збільшить можливість виробляти електрику в системі. Якщо споживання буде значно зростати, а потужності всередині української енергосистеми і допомоги з Європи не вистачатиме, час від часу доведеться в періоди дефіциту повертатись до графіків обмеження побутових споживачів. Про запровадження планових обмежень оператор обіцяє інформувати заздалегідь.
Подорожчання – справа вирішена?
Перший заступник голови енергетичного комітету Олексій Кучеренко зауважує, що через дорогу аварійну допомогу «Укренерго» опинилося у непростому становищі.
«Вони вже заборгували за цю допомогу, що є окремою проблемою, – стверджує нардеп. – Щодо комерційного імпорту, то треба привчити крупних споживачів, яким важлива безперебійність поставок енергії, щоб вони закуповували його через трейдерів або напряму. Але щоб це запрацювало, треба на 100% гарантувати: якщо компанія купує імпорт за графіком, то в неї не буде відключень. А населення може підбирати залишки цього імпорту, якщо вони будуть, за регульованою ціною».
Кучеренко стверджує, що підвищення тарифів для населення назріло, щоб запустити процес внутрішніх розрахунків: «У першу чергу, ці гроші дістануться «Енергоатому», але вони підуть і «Укренерго», і генерації. Фактично це запуск крові до організму. Але для відновлення системи, окрім тарифних, є й прямі бюджетні гроші, і кошти міжнародної допомоги».
Сергій Нагорняк, який ще до масованих обстрілів «вангував» підвищення ціни на електроенергію до 6 грн, наразі не вірить, що уряд зайде аж так далеко. Водночас він припускає, що найімовірніше з 1 червня тариф таки буде переглянутий, та нагадує, що на цей рік в держбюджеті передбачено 50 млрд грн на субсидії з розрахунком на три мільйони домогосподарств. «Минулого року той же «Енергоатом» дотував пільговий тариф для населення на 100-110 млрд грн на рік. А сьогодні йому потрібно добудовувати третій і четвертий енергоблоки на Хмельницькій АЕС, – нарікає «Слуга народу». – Якщо ми не будемо будувати нову генерацію, то колись нас не врятують ані європейці, ані американці. За таких умов у держкомпаній просто нема фізичної можливості дотувати населення. І партнери, які дають нам гроші, на щастя чи на жаль, диктують нам певні умови, до яких ми маємо дослухатись».
Ще одним наслідком нинішніх подій в енергетиці може стати ліквідація нинішніх прайс-кепів (обмеження максимальних цін). Гравці ринку скаржаться, що їм просто невигідно імпортувати електроенергію за нинішніх умов. Цим, за даними джерел «Главкома», певною мірою пояснюються і парадокси з відключенням електроенергії вночі – низька ціна у часи мінімального навантаження плюс відсутність такого попиту як вдень роблять її імпорт невигідним. І є розрахунок, що як тільки НКРЕКП зробить кроки в цьому напрямку (а питання скасування прайс-кепів вже підіймаються на нарадах), а також будуть підвищені тарифи для населення, енергетична криза частково вирішиться сама собою.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0