Оновлений Подільський РАЦС відкрив двері для молодят (фото)

Після реставрації, яка тривала близько 1,5 року, запрацював Подільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС). Про це повідомляє пресслужба Київської міської держадміністрації.

«Сьогодні маємо одразу кілька знакових подій – відкриття капітально оновленої будівлі ДРАЦСу та першу церемонію укладання шлюбу тут. Прикметно, що пам’ятка відкрила свої двері для закоханих пар саме у День вишиванки», – зазначив заступник голови КМДА Володимир Прокопів.

Ремонтні роботи було пролонговано через пандемію коронавірусу та обмеження, які вводилися, пояснюють у Департаменті охорони культурної спадщини. Але історичну будівлю, де раніше мешкав професор Київської духовної академії та міський голова Києва 1887-1900 рр. Степан Сольський, вдалося відновити.

«Було проведено реставрацію даху, реставрацію перекриття між першим та другим поверхом у приміщенні зали, здійснено електромонтажні роботи першого та другого поверху, вхідних груп, влаштовано пожежну сигналізацію, монтовано систему опалення та переоснащено тепловий пункт. Також встановлено системи кондиціювання й вентиляції, проведено внутрішні опоряджувальні роботи і роботи з відновлення фасаду та фасадної ліпнини», – розповів директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк.

Під час урочистого відкриття Подільського районного відділу ДРАЦСу Прокопів підкреслив, наскільки важливо сьогодні зберігати культурну спадщину. За його словами, більшість столичних історичних будинків перебувають у приватній власності, але ті не поспішають реставрувати особняки.

«Не поодинокі випадки, коли власники намагаються умисно довести пам’ятку до руйнації. Для більш сумлінного ставлення до утримання пам’яток нам не вистачає вдосконалення чинного законодавства», – наголосив Прокопів.

Посадовець нагадав, що Департамент охорони культурної спадщини напрацював зміни, які усувають прогалини у пам’яткоохоронному законодавстві, відповідний законопроект був прийнятий у першому читанні ще в 2018 році.

«Ми наполягаємо на підвищенні штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Усі розуміють, що штрафи у 1700 грн є мізерними для горе-власників, які доводять пам’ятки до руйнації. Для фізичних, так і для юридичних осіб штрафи мають бути однакові і підвищені до 170 тис. грн – 510 тис. грн. Також ми наполягаємо на можливості викупу об’єктів культурної спадщини, які неналежно утримуються, на користь територіальної громади міста, села, селища», – наголосив Прокопів.

Він переконаний, що за таких умов «всі недобросовісні власники пам’яток сто разів подумають перед тим, як намагатися знищити наше історичне й культурне надбання».