Марина Порошенко: Києву потрібно 4 млн доз вакцини
«Офіційна статистика захворюваності не відповідає дійсності»
Остання офіційна статистика свідчить, що Київ – знову в лідерах міст з найбільшим рівнем виявлених хворих на коронавірус. Зрештою, це можна пояснити і тим, що у столиці люди мають більше можливостей робити тести. До того ж, скупчення в громадському транспорті (особливо в метро) теж впливають на потенційну небезпеку підхопити Civid-19. Як розірвати ланцюг інфікування, що потрібно зробити для цього і хто відповідатиме за провал вакцинації в інтерв’ю «Главкому» розповіла лідер «Європейської Солідарності» в Київраді, голова постійної комісії з питань охорони здоров‘я та соціальної політики міськради Марина Порошенко.
Марино Анатоліївно, ви заявляли, що центральна влада де-факто перекинула на місцеву проблему подолання пандемії. Яка сьогодні реальна ситуація із захворюванням у столиці? Чи відрізняються фактичні цифри кількості хворих від офіційної звітності?
Третя хвиля суттєво відрізняється від попередніх. Це вже нові штами: британський, бразильський, африканський. Вони більш агресивні, мають коротший інкубаційний період, вирізняються важкими ускладненнями, коли майже 80% госпіталізованих потребують кисневої терапії. Більше того, почастішали випадки повторного захворювання. Вірус помітно «помолодшав», важкі симптоми спостерігаються у молоді. Також зросла смертність від коронавірусу. Ситуація просто жахлива! В країні кожного дня від Сovid-19 помирає близько 300 українців (30 березня встановлено абсолютний рекорд – 407 смертей за добу – «Главком»). Фактично, це все одно, якби в країні щодня розбивалися один-два цивільні літаки. І якщо ми зараз не розірвемо ланцюг захворюваності, то в подальшому це може вплинути навіть на демографію України.
Чи відрізняються фактичні цифри кількості хворих від офіційної звітності?
Безумовно, офіційна статистика не відповідає дійсності. Хоча б тому, що досі не всі мають змогу протестуватись, бо влада не забезпечила доступні масові та безкоштовні тести. І ця група людей просто не потрапляє до статистики, хоч вони перенесли Covid-19. І таких людей десятки, якщо не сотні тисяч.
Була надія, що швидка вакцинація розірве ланцюг захворюваності. Але та кількість вакцини, яка була завезена в Україну, може забезпечити захист лише для 0,6%. Цього абсолютно не достатньо, щоби зупинити розповсюдження епідемії. І з такими темпами доставок вакцини в Україну забезпечити колективний імунітет фактично неможливо.
Чи правильно розуміти, що рано чи пізно лікарні столиці неминуче зіштовхнуться з проблемою нестачі місць для хворих?
При існуючій динаміці, безумовно, підготовлених ліжок не вистачатиме постійно. Потрібно буде відкривати все нові і нові відділення, підводити до них кисень. З резервного фонду столиці буквально на минулому тижні було виділено 23 млн грн на обладнання додаткових ліжок киснем. Але можливості комунальних медичних закладів не безмежні. І вже давно треба було залучати відомчі лікарні, які підпорядковані Кабінету міністрів. Але вже рік все залишається лише на рівні заяв міністра Степанова і його підлеглих. Якщо центральна влада і надалі саботуватиме роботу в цьому напрямку, то колапс буде неминучий. Мені дивно, що цього не розуміють в Кабміні і Офісі президента.
Друге питання, яке є надзвичайно актуальним і не тільки для Києва. Звідки наповнювати штат медичних працівників, які стоять на передовій боротьби з коронавірусом?
Безумовно, потрібно готувати додаткових медичних працівників для «ковідних» відділень. Можна перепрофілювати лікарів та медичних сестер.
Але коли я дивлюся, як виплачують обіцяні 300% надбавки, які по факту вимірюються 150-200 гривнями, це має вигляд не стимулювання лікарів, а великого обману. Це – знущання над ними. Так само і з страхуванням медперсоналу. Коли лише близько 10% сімей отримали страхову компенсацію за померлого працівника лікарні.
Скільки таких випадків, коли родичі змушені оббивати пороги десятків установ, аби довести, що померлий інфікувався при виконанні професійних обов’язків? Згадаємо хоча б відомого лікаря з Почаєва Івана Венжиновича, рідні якого так і не отримали обіцяної компенсації після його смерті.
Наскільки сьогодні виправданим і ефективним може бути локдаун?
Якщо порівнювати дії української влади з послідовними і обґрунтованими обмежувальними заходами в провідних європейських країнах, єдине, що приходить на думку: увесь цей час в Україні відбувається «карантинний хаос». Згадати хоча б «українське ноу-хау» – карантин вихідного дня, під час якого не було вирішено жодної проблеми, натомість малий і середній бізнес отримав ще один удар. А коли уряд побачив, що не справляється з ситуацією, то перекинув прийняття рішення на місцеву владу, мовляв, ви там самі собі вирішуйте, як діяти далі. Це говорить про відсутність будь-яких стратегій центральної влади і бажання уникнути як політичної, так і моральної відповідальності за ситуацію.
Можете пояснити, чому Київ не може самостійно закуповувати вакцину в обхід МОЗ, адже ще на початку цього року Київрада виділила 140 млн.
У нас склалася патова ситуація. В першу чергу, це питання особистої відповідальності керівництва держави. Коли ще минулого року глави урядів та президенти багатьох країн безпосередньо займалися укладанням контрактів на придбання державами вакцин, українська влада вирішувала, як використати Сovid-фонд на так зване «Велике будівництво». І коли деякі країни вже почали щеплення, а українці почали гостро ставити запитання: «То де ж вакцина?», наш уряд тільки почав про щось домовлятися. В результаті, вся країна спостерігає, яка мізерна кількість доз вакцин завезена. А на внутрішньому ринку вакцину взагалі купити неможливо, бо навіть та обмежена кількість, яка була законтрактована урядом, завозиться через-фірми-прокладки.
«Європейська Солідарність» вимагатиме від уряду виділення квот для Києва на закупівлю вакцин безпосередньо у виробника. Адже 140 млн грн – це можливість закупівлі близько 1 млн доз вакцин.
До речі, на днях «Рейтерс» повідомив, що однією з відомих компаній уже розробляються ліки від коронавірусу, які проходять кінцеву стадію випробування. І я б тут рекомендувала Кабінету міністрів хоч цього разу не проґавити час і терміново розпочати переговори з цією компанією.
Можливо, враховуючи слабкий управлінський досвід центральної влади, якраз і прийшов час об'єднати зусилля місцевих влад різних регіонів?
На жаль, тут ще спрацьовує радянський менталітет, що десь там – нагорі – є «розумна» влада, яка за нас все вирішує. Але навіть нинішня ситуація з коронавірусом показує, що більш відповідальним і ефективним все частіше є місцева влада, волонтери, громадянське суспільство. Ви, очевидно, чули про Лесю Літвінову з Благодійного фонду «Свої». Яка реально рятує людей, безкоштовно надаючи кисневі концентратори хворим, яких часто з сатурацією менше 80 виписують з лікарень.
Також і Фонд Порошенка постійно закуповує нові і нові партії концентраторів. Зараз частина з них поїхала в медзаклади регіонів, причому, в районні лікарні, які якраз мають найнижчий рівень забезпечення.
З самого першого дня ми долучилися до активної боротьби з коронавірусом. І тоді, коли центральна влада продавала з держскладів маски за кордон, Фонд Порошенка закуповувати засоби індивідуального захисту для медиків, противірусні окуляри, пульсоксиметри, ремонтували, а згодом закуповували ШВЛ-апарати. І щойно з’явилися ІФА-тести, Петро Олексійович особисто домовився про їх закупівлю та передачу в лікарні по всіх областях України. Але й навіть і тут влада намагалась нам перешкоджати.
Навіщо?
Очевидно, це треба питати в них.
Повертаючись до ситуації в Києві. Ваша комісія підрахувала, скільки потрібно часу, щоб вакцинувати усіх киян?
Для того, щоб сформувати колективний імунітет, тільки для Києва потрібно близько 4 млн доз. При нинішньому темпі вакцинацій потрібно розуміти, що це розтягнеться на роки.
Особисто ви плануєте вакцинуватися?
Я готова. Але насамперед є люди, які входять в групи ризику: лікарі, військовослужбовці, люди, які за родом своєї праці мають активне спілкування з великою кількістю людей. Вони мають бути вакциновані в першу чергу.
За результатами соцопитування, понад 70% українців вірять в те, що коронавірус виник штучно. В принципі, це говорить про те, що більшість українців не довіряють медикам настільки, наскільки вони довіряють конспірологам. Чому так?
Як лікар не готова обговорювати якісь міфічні теорії змов. Для мене важливішою є наявність та дієвість ефективних протоколів лікування цієї хвороби і способи захисту від цієї і подібних пандемій.
Як довго ще можуть люди носити маски?
Я думаю, що це вже треба сприймати як нові реалії. На жаль. це може стати частиною нашого життя у майбутньому.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0