Яке релігійне свято відзначається 26 жовтня 2026: традиції та молитва

26 жовтня православна церква України за новоюліанським календарем вшановує пам'ять святого великомученика Димитрія Мироточця (Дмитра Солунського) – римського проконсула, який відкрито сповідував Христа і поплатився за це життям, а згодом став покровителем воїнів і захисником справедливості. У народі цей день відомий як Дмитрів день – час, коли земля «закривається» на зиму і завершується осінній господарський сезон.

«Главком» розповідає про релігійні свята, історію, традиції та прикмети 26 жовтня 2026 року.

Релігійні свята та їхня історія

День пам’яті святого великомученика Димитрія Миротворця

Димитрій Солунський народився в другій половині III століття в місті Солунь – великому портовому місті на півночі Греції, яке римляни називали Фессалоніка. Його батько обіймав посаду міського начальника і був таємним християнином: публічно сповідувати нову віру в умовах язичницької Римської імперії було небезпечно. Після смерті батька юний Димитрій отримав від імператора Галерія призначення проконсулом Фессалонікійської області – з наказом захищати провінцію від зовнішніх ворогів і викорінювати серед населення християнство.

Проте Димитрій вчинив навпаки: замість переслідувань він відкрито проповідував Христа і активно навертав язичників до нової віри. Коли про це донесли Галерію, той, повертаючись із переможного походу, зупинився в Солуні. Димитрія кинули до в'язниці – у підземелля під лазнями. За переказами, в ув'язненні юнака відвідав ангел і зміцнив його дух. Близько 306 року за наказом імператора солдати прийшли до камери і пронизали Димитрія списами. Слуга святого Лупп зібрав кров мученика та зберіг перстень з неї – і вже від цих реліквій почали відбуватися перші чудеса.

Через сто років над могилою Димитрія збудували базиліку. Коли відкрили поховання, тіло знайшли нетлінним, а від кісток почало виділятися запашне цілюще миро – звідси й прізвисько Мироточець. Вцілілі від невиліковних хвороб після молитви до Димитрія та помазання його миром свідчили про чудесні зцілення. Слава захисника Солуні за ним закріпилася і у військовому сенсі: за переказами, він неодноразово з'являвся на міських мурах під час облог і рятував місто від ворогів.

У православній традиції Димитрій Солунський – один із найшанованіших великомучеників, покровитель воїнів, захисник військової доблесті та справедливості. На його честь зведено тисячі храмів від Балкан до Русі; у Києві собор святого Димитрія був одним із перших кам'яних храмів княжої доби.

Молитви дня

До святого великомученика Димитрія Солунського звертаються з молитвою про захист воїнів, мужність у випробуваннях та заступництво перед Господом:

Народні вірування та прикмети

В народному календарі 26 жовтня відоме як Дмитрів день, або просто Дмитра. За давніми уявленнями, саме святий Дмитро «закриває» ключем землю на зиму – аж до весни, коли святий Юрій (6 травня) знову її «відкриє». Якщо на Дмитра вдарив мороз і вкрився інієм ґрунт – зима прийде рано і буде сувора. Сніг на Дмитра – знак снігової зими. Тепла погода в цей день обіцяла затяжну теплу осінь.

• Якщо на Димитрія тепло – зима буде м’якою та вологою, а весна – ранньою.
• Якщо в цей день випаде сніг – весна буде пізньою і холодною.
• Замерзла земля і сніг – на Різдво (25 грудня) буде потужний мороз.

Після Дмитрового дня традиційно завершувався сезон осінніх весіль – аж до зимових м'ясниць у січні. Молодим парам, які не встигли побратися до Дмитра, доводилося чекати ще кілька місяців. У суботу напередодні свята – Дмитрівську поминальну суботу – у храмах служили панахиди за душі померлих родичів, а нині в цей день особливо моляться за полеглих воїнів. 26 жовтня також іменини всіх, хто носить ім'я Дмитро.

Що не можна робити

На Дмитра намагалися не братися за важку фізичну роботу – не рубати дрова, не шити, не ткати. Вважалося, що той, хто порушить цю заборону, накличе на себе невдачу протягом усієї зими. Суворо забороняли сваритися, лихословити і бажати комусь зла: злі слова в Дмитрів день, за народним повір'ям, поверталися сторицею до того, хто їх промовив. Не можна було залишати без уваги прохання про допомогу – відмова жебракові чи сусіду в цей день вважалася великим гріхом.