НАТО може розширити свою військову присутність у Косові: причина

НАТО може ухвалити рішення щодо постійного збільшення військової присутності у Косові у відповідь на зіткнення на півночі регіону у вересні. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на спільній прес-конференції з президентом Косово Вьосою Османі в Пріштіні 20 листопада, передає «Радіо Свобода».

У відповідь на стрілянину в селі Банська, внаслідок якої загинуло четверо людей, НАТО вирішило розширити свій контингент у Косові. Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що це рішення підкреслює готовність Альянсу запобігти подібним інцидентам у майбутньому.

«Ми активно обговорюємо можливість посилення нашої присутності, щоб уникнути ескалації ситуації та запобігти новим конфліктам у Косові та поза його межами», – сказав Столтенберг.

Генсек також застеріг, що відповідальні за напади 24 вересня повинні бути притягнуті до відповідальності. Він планує висловити цю позицію на майбутніх зустрічах у Сербії 21 листопада.

«Такі насильницькі напади неприйнятні. Винні мають постати перед правосуддям», – сказав Столтенберг.

НАТО збільшила обсяг KFOR, що складає 4 500 осіб, на кілька сотень військовослужбовців, надіславши додаткові сили з Великобританії та Румунії.

Як відомо, 24 вересня 2023 року в Косові відбулися сутички між косовськими поліцейськими та озброєною групою невідомих осіб. Подія сталася у селі Баньська, що на півночі Косова, де переважають етнічні серби.

У відповідь на напад на косовських поліцейських прем'єр-міністр Косово Альбін Курті заявив про проведення силової операції проти групи озброєних людей, яка налічує щонайменше 30 осіб.

Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс схвалив додаткові миротворчі сили в Косово після заворушень на косовсько-сербському кордоні. 

Нагадаємо, президент Сербії образився на ЄС через підтримку України. Вучич висловив нерозуміння тим, що ЄС набагато швидше рухається в питанні надання членства Україні, ніж Сербії.

Сербія подала заявку на членство в Євросоюзі у 2010 році й почала переговори у 2014-му. Нині вони загальмували насамперед через небажання Белграда нормалізувати відносини з частково визнаним Косовом.

Сербія також є єдиною західнобалканською країною, яка не приєдналася до санкцій ЄС проти Росії, що європейські посадовці неодноразово називали порушенням спільної зовнішньої політики об’єднання.

Раніше сербський президент Александар Вучич різко прокоментував перспективи визнання Україною Косова після того, як один з українських депутатів підписав звернення до урядів західних держав із закликом переглянути політику щодо Белграда й Приштини. Коментуючи звернення Вучич заявив, що воно спрямоване проти Сербії і нібито робить його «винним за допомогу людям у Республіці Сербській», а ще – спрямоване на «провокування конфлікту».