Як підтримати жертву зґвалтування: правозахисниця дала поради

Директорка департаменту національних гарячих ліній правозахисної організації «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк дала декілька порад щодо того, як підтримати особу, яка стала жертвою зґвалтування під час війни. Про це вона сказала у інтерв’ю «Главкому».

Як наголошує правозахисниця, у жодному разі не можна засуджувати, звинувачувати чи цькувати людину, яка постраждала від сексуального насильства. Адже цивільне населення жодним чином не може себе захистити від окупантів зі зброєю.

«Відповідальність за скоєний злочин не лежить на ній (жертві зґвалтування – ред.) жодною мірою, вона не мала вибору і змушена була робити те, що їй наказували російські окупанти, аби просто вижити», – наголосила вона.

За словами Кривуляк, якщо людина, постраждала від сексуального насильства, наважилася про це розповісти, ми можемо надати їй звичайну людську підтримку. Для цього правозахисниця радить дотримуватися низки базових правил.

Як підтримати жертву зґвалтування

1. Вислухайте. Якщо людина наважилася розказати про цей біль, це означає, що вона вам довіряє. Нехай на це піде стільки часу, скільки їй необхідно.
2. Якщо хочете обійняти чи взяти людину за руку, спитайте дозволу. Людина, травмована сексуальним насильством, може боятися або відчувати дискомфорт від будь-яких тактильних контактів, навіть якщо її торкаються рідні.
3. Запевніть людину, що у ситуації, яка трапилася, немає її провини. Ви можете навіть кілька разів під час розмови повторити, що у людини не було жодної фізичної можливості захиститися у цій ситуації. Уся відповідальність за скоєний злочин лежить на тих, хто його скоїв. Головне завдання постраждала особа виконала – вона вижила.
4. Ніколи не засуджуйте постраждалу особу за те, що трапилося.
5. Не знецінюйте почуття та емоції постраждалої людини. Сексуальне насильство – це дуже болюча та травмуюча подія, незалежно від статі чи віку постраждалого. Тому поради, типу, «забудь про це», «розслабся та сходи десь розвійся», «не думай про це» є надзвичайно недоречними у цій ситуації. На жаль, говорити про це легше, ніж реалізувати на практиці.
6. Не тисніть на постраждалу людину. Скоріше за все, вам нічого не дасть інформація про деталі вчиненого злочину, якщо ви не з правоохоронних органів. Тому, якщо постраждала особа не хоче сама про це говорити, не варто і розпитувати, аби повторно не травмувати з психологічної точки зору. Зі свого боку ви просто можете побути поруч – це надзвичайно важливо у даній ситуації.
7. Якщо ви не знаєте, як допомогти і підтримати, ви можете просто про це запитати. І далі зробити те, що у вас попросять – побути поруч, помовчати разом, взяти за руку чи обійняти, сказати якісь слова тощо. Також ви можете запропонувати звернутися за медичною допомогою, піти разом до лікаря, знайти контакти психолога, психотерапевта, заявити про злочин до поліції чи прокуратури. Проте, не варто наполягати на цьому. Якщо наразі людина просто хоче поплакати – побудьте поруч з нею, якщо їй це потрібно.

Нагадаємо, наразі в Україні працює спеціальна телефонна лінія омбудсмена. Люди звертаються по допомогу у зв’язку із статевими злочинами, тортурами та знущанням як стосовно них самих, так і щодо близьких осіб, в тому числі дітей.

Раніше стало відомо, що Служба безпеки України завершила розслідування у першій справі про зґвалтування російськими загарбниками під час війни на Київщині. Цей злочин скоїв – разом зі спільником – громадянин Росії Михайло Романов, військовослужбовець із в/ч 8954, що розташована у місті Чебаркуль Челябінської області РФ.

За інформацією слідства, п’яний рашист із своїм поплічником вдерся до помешкання, де жила молода українська сім’я. Убивши чоловіка, окупанти познущалися з жінки, погрожуючи їй розстрілом.

Читайте також: