Вінничанин через 75 років дізнався про долю зниклого на війні батька завдяки малюнку з Норвегії

Маленька картина - сільський пейзаж - допомогла вінничанину Андрієві Виросткову хоча б щось дізнатись про безвісти зниклого на Другій світовій війні батька. Малюнок із прізвищем автора Виростков і датою 1943 рік в своєму архіві знайшов громадянин Норвегії. І вирішив розшукати автора роботи. 

Фотографія – єдине, що лишилось на згадку синові. Андрію Андрійовичу було 2 роки, коли батька забрали на війну. Звідти він уже не повернувся. 

«Крім того, що зник безвісти, і все, більше ніякої інформації», - каже Андрій Виростков.

Син навіть не сподівався, що через 75 років дізнається про його долю  через малюнок, який передав незнайомець з Норвегії.  

З’ясувалося,  намалював його батько Андрія, коли потрапив у норвезький табір для полонених. Подарував жінці, яка рятувала його від голоду, у бараки носила  хліб та картоплю. Відтоді малюнок зберігався у родині Бленгслі. Натрапив на нього праправнук, коли перебирав речі у шафі. Мати коротко розповіла історію цього невеликого полотна і пан Кнут вирішив повернути його рідним автора.

Прізвище автора у лівому куті – це була єдина зачіпка. Спочатку норвежець шукав дані в музейних архівах, потім звернувся у службу розшуку Червоного Хреста.

«Коли мені трапилася ця картинка, то я подумав: «А що сталося з цією людиною?" Звернувся до Музею війни, дізнався трохи про нього, що він з України, його військове звання, дату народження. Що він вступив на службу 1940 року. Його взяли в полон у Бердичеві. Я дізнався його прізвище, і що в нього є син – теж Андрій», - розповідає наймолодший Кнут.

Через півроку служба розшуку знайшла сина художника.

«Кнут поставив умові  такі, що якщо він є живий, то ми зможемо послати фотографію з представником Червоного Хреста. Це добре, що він живий», - каже голова Вінницької обласної організації Товариства Червоного Хреста Сергій Глухенький.

Розчулені Виросткові вже написали лист-подяку.

«Здраствуйте шановний Кнут, я отримав бандероль, тобто картину і лист. Я багато дізнався новин про свого батька. Дякую вам за турботу. Велике спасибі вашим рідним і близьким. Низьким уклін пані Хельги Розенфорс, що ви всією сім’єю зберегли картину намальовану моїм батьком», - написав в листі Виростковий.

Як загинув батько досі невідомо, але тепер син упевнений, що розшукає його  могилу. В Червоному Хресті обіцяють допомогти.