Вперше за всю історію в складі НКРЕКП немає жодного члена
У суботу, 26 травня у Дмитра Вовка закінчився термін на право обіймати посаду голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Також завершилися повноваження останнього з діючих членів комісії Руслана Машляківського. Отже, вперше за всю історію НКРЕКП у складі комісії немає жодного члена! Відповідно до закону про НКРЕКП, президент мав би звільнити обох із займаних посад та призначити нових членів, визначених на конкурсних засадах. Але нічого такого досі не відбулося. Все – через штучне блокування роботи конкурсної комісії, яка підбирає новий склад регулятора.
«Як у цій країні може працювати закон, якщо глава держави, гарант, особистим прикладом показує систематичне ігнорування вимог законодавства? У світі є багато успішних держав із різними економічними моделями. Але немає жодної успішної країни із непрацюючими законами», - робить висновок з останніх подій колишній член НКРЕКП Андрій Герус.
Варто нагадати, що державний регулятор вже третій місяць поспіль не може ухвалювати будь-які рішення через відсутність кворуму. «Главком» повідомляв, що 26 березня два з чотирьох членів комісії втратили свої повноваження. Ще раніше, п`ять місяців тому, закінчився термін повноважень двох членів регулятора – Бориса Циганенка і Вікторії Морозової. Після цього президент призначив двох тимчасових членів, але з 26 березня закінчився термін їхніх повноважень – зі складу комісії вибули Вікторія Морозова (її повноваження були продовжені указом президента) і Вадим Таратун.
Отже, вдруге за останні півроку НКРЕКП в кадровому тупику через те, що повністю заблокована робота конкурсної комісії з відбору кандидатів, призначення яких мав би здійснити президент. Нагадаємо, голова НКРЕКП обирається членами шляхом таємного голосування кожні два роки.
НКРЕКП: хроніка очищення
Закон про НКРЕКП вступив у дію з 26 листопада 2016 року. З цієї дати й розпочався відлік до моменту звільнення усіх чинних на той момент семи членів НКРЕКП. Згідно із законом, до складу регулятора входять сім членів, в тому числі й голова НКРЕКП, рішення ухвалюється більшістю голосів, тобто голосувати повинні щонайменше чотири члени регулятора.
Ухвалюючи цей закон, депутати декларували повне оновлення складу членів НКРЕКП – з метою створення органу, незалежного від політично-олігархічних впливів. Саме тому в перехідних положеннях цього закону чітко визначено:
До голови та членів регулятора, які перебувають на посаді станом на день набрання чинності цим Законом, президентом України застосовується ротація, згідно з якою члени підлягають звільненню у такі строки:
- три члени - не пізніше 6 місяців з дня набрання чинності Закону (26 травня 2017-го);
- два члени - не пізніше 12 місяців з дня набрання чинності Закону (26 листопада 2017-го);
- два члени - не пізніше 18 місяців з дня набрання чинності Закону (26 травня 2018-го).
Відповідний план ротації з поіменним списком затвердив президент.
Посадовий оклад голови НКРЕКП – 50 розмірів мінімальної заробітної плати, члена НКРЕКП – 40 розмірів. За відмінне виконання службових обов’язків - місячна або квартальна премія – не більше 50% фонду посадового окладу за рік.
Отже, згідно з узаконеним планом ротації на момент звільнення попередніх членів мали б бути підготовлені нові кандидати. Але ротація заблокована. «Главком» детально описував, хто і чому взяв у заручники українську енергетику, щорічний обсяг цього ринку сягає 500 мільярдів гривень.
Суд заблокував конкурсну комісію
Відповідно до закону, призначення нових членів НКРЕКП має здійснюватися на умовах відкритого конкурсу. Конкурсна комісія на чолі з колишнім членом НКРЕКП Василем Котко встигла провести перший відбір кандидатів, але під час проведення другого конкурсу (на дві посади в члени НКРЕКП) суд заблокував його роботу. Відповідне рішення 14 травня ухвалив Окружний адміністративний суд Києва (суддя Н.М. Шевченко) відповідно до заяви позивача Антона Гудаченка (кандидат на посаду НКРЕКП, якому відмовили у зв'язку з відсутністю стажу у п’ять років в енергетиці). Суддя окружного адміністративного суду Шевченко ухвалила рішення, що конкурсна комісія має зупинити роботу повністю до вирішення спору за можливою поданою заявою по суті.
За результатами першого конкурсу 14 травня на розгляд президенту на посади членів НКРЕКП подано 10 кандидатів. В список увійшли Олександр Формагей, Олена Антонова, Дмитро Коваленко, Оксана Кривенко, Андрій Борисенко, Олексій Магда, Валерій Цаплін, Руслан Кайдаш, Євген Магльованний і Дмитро Олефір. З цих 10 кандидатів протягом місяця президент має затвердити п’ять членів. Проте президент не поспішає з розблокуванням роботи державного регулятора.
«Рішення суду ніяк не впливає на перший конкурс, який вже проведено. У президента є 10 кандидатур, із яких можна обрати необхідних членів НКРЕКП. Принаймні роботу регулятора можна розблокувати. Із поганого: амбіції деяких молодих спеціалістів руйнують реформу, імідж країни і абсолютно не відповідають запитам суспільства. Переконана, суспільство віддячить сторицею», - прокоментувала ситуацію у Фейсбуці народний депутат Ольга Бєлькова.
Але відбір кандидатів ще на двох членів НКРЕКП, повноваження яких завершилися 26 травня, завис у судовій тяганині. Варто додати, що раніше Конкурсна комісія не допустила чинного голову НКРЕКП Дмитра Вовка до конкурсу також через відсутність досвіду роботи протягом п’яти років в енергетиці, як цього вимагає закон про НКРЕКП. Але Вовк з цим не погодився і тепер позивається проти Конкурсної комісії - позов був зареєстрований 24 квітня. Перше судове засідання призначили на 17 травня, але слухання не відбулося, тому що позивач не з`явився. Дату наступного засідання перенесли на 5 червня на 15 годину.
Конкурсна комісія подала апеляцію
22 травня на підставі ухвали Окружного адмінсуду Києва у справі Антона Гудаченка Конкурсна комісія оголосила про призупинення другого конкурсу з відбору кандидатів на посади членів НКРЕКП - до вирішення спору по суті. Що цікаво, на засідання Конкурсної комісії прийшли представники Світового Банку (Богут) та USAID (Глазков), і схоже, саме це змусило Комісію, принаймні для вигляду, схвалити рішення про подачу апеляції на ухвалу суду.
Якщо судова тяганина затягнеться, робота державного регулятора буде заблокована надовго. У цій ситуації легко прослідковуються зв'язок між перешкоджанням роботі Конкурсної комісії і тим, що вона не допустила до конкурсу Дмитра Вовка. «Дуже цікаво, що перед ухваленням рішення суду Конкурсна комісія за ініціативи голови Василя Котка пішла на пряме порушення закону, і перенесла співбесіди з конкурсантами на 15 травня, тоді як згідно із законом співбесіди мали відбутися у місячний строк, тобто до 13 травня. Але, грубо порушуючи закон, їх чомусь перенесли на 15-16 травня. А 14 травня була отримана така ухвала суду. Ось так все співпало», - звертає увагу Андрій Герус.
«Суд вийшов за межі своєї компетенції під час розгляду заяви про забезпечення позову та фактично завчасно формує позицію, яка буде покладена в подальшому в рішення суду в разі подання позивачем адміністративного позову», - наголошує секретар Конкурсної комісії Світлана Голікова. За її даними, у справі Вовка проти Конкурсної комісії суддею Кузьменко винесена ухвала і задовільнене клопотання про залучення до справи в якості третіх осіб президента України, Верховної Ради та Кабінету міністрів. «До 5 червня вони готують правові позиції і я надіюся, що наше рішення підтримають», - сподівається Голікова.
Наталка Прудка, «Главком»
Коментарі — 0