Плагіаторка Дубінського, «засівальник» Яценко і фронтовик Рудик…
Черкащину у Верховній Раді представляють семеро народних депутатів. Найбільш знаним представником області залишається народний депутат Антон Яценко. Його переобрали у парламент вже вчетверте. І до, і під час війни він займається гречкосійством. І навіть останній корупційний скандал з Міндічем теж підсвітив у медіа родину Яценка – через тестя. Виявилося, що квартира, де жив Міндіч, належить тестю нардепа. Та сама, де всі побачили золотий унітаз.
Тут варто нагадати, що журналісти Bihus.info зняли розслідування «Тестесховище» і показали, як на тестя політика офомлюють майно, зокрема палац площею 1500 метрів.
П’ятеро нардепів Черкащини – «Слуги народу». Одна з представників партії влади – освітянка Любов Шпак. Вона одразу відзначилася тим, що сплагіатила свою передвиборчу програму у Олександра Дубінського. А після її голосування за скасування незалежності НАБУ і САП, в Київському національному університеті, в якому народна депутатка викладала, їй оголосили бойкот. У день, коли відбувалося голосування за заборону діяльності Московського патріархату, Шпак, як і її колега Віталій Войцехівський, голосувала за інші законопроєкти, а коли дійшла черга до питання національної безпеки – обоє вийняли картку для голосування зі слотів і так офіційно стали «відсутніми». Депутат-«слуга» Олег Арсенюк очолює підкомітет з питань антикорупційної політики, зокрема у земельних правовідносинах. Але це йому не завадило проголосувати «за» всі знакові закони із корупційними ризиками. З-поміж «слуг» від Черкащини пройшли ще два «парашутисти» – політики з Київщини. Це забудовник Андрій Стріхарський та Сергій Нагорняк, який був депутатом Вишневого від Блоку Петра Порошенка.
Народний депутат-самовисуванець Сергій Рудик, який на виборах у 2019 році, обійшов представника «Слуги народу», пішов на фронт з перших днів повномасштабної війни. Він з’ясував, що у парламенті поки його немає хтось голосує його карткою.
«Голка» разом з іншими громадськими організаціями склала перелік знакових для країни законопроєктів, які мали корупційні ризики, антиконституційні норми чи навпаки були корисними для захисту державності країни. Ці закони зібрані в новому інструменті «Перезаряди країну». Медіапартнер проєкту «Главком» продовжує публікувати цикл інформаційних матеріалів про роботу мажоритарників у різних областях України на основі цих голосувань.
Як голосує у Верховній Раді Антон Яценко?
Антон Яценко – один з тих небагатьох чинних народних депутатів, кому вдалося переобиратися вчетверте у Верховну Раду. Він у 2019 році виграв вибори попри те, що на більшості округів по Україні перемагали «Слуги народу».
У 2025 році Яценко виборцям вручав пакети із насінням. Це не що інше, як політичне гречкосійство.
А перед виборами Яценко відкривав на окрузі фонтани. Така агітація забезпечила голоси виборців на користь політика навіть після низки антикорупційних розслідувань.
Якщо зважати на знакові голосування, які стосувалися національної безпеки, боротьби з корупцією чи захистом екології, то Антон Яценко під час таких голосувань переважно відсутній. Так було під час голосування за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – НАБУ і САП.
Але тоді, коли політик з’являється у сесійній залі, то він підтримує рішення з корупційними ризиками. Так, Яценко голосував за скандальну містобудівну реформу (5655), яку розкритикували і Європарламент, і Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House зазначив, що проєкт може мати ризики появи картельної змови девелоперів. І тут варто нагадати, що Антон Яценко прекрасно розумів, що законодавча ініціатива має корупційні ризики. Саме він під час обговорення цього закону на комітеті з питань організації держвлади та місцевого самоврядування наголосив, що це «свічной заводик». У творі «12 стільців» так називали бізнес, який у всі часи дає стабільний прибуток. «Свічний заводик» особливо влучно звучить у часи війни і блекаутів. А ще він декларував членство в організації, яка «веде боротьбу з корупцією».
Яценко також голосував за скасування оцінки впливу на довкілля (проєкт 9516). Ця ініціатива теж дуже потрібна забудовникам. Утім проєкт не набрав достатньої кількості голосів. А якщо говорити про важливий для захисту довкілля закон, який підтримали партнери в Єврокомісії і який сформував основні засади державної кліматичної політики, то Яценко під час голосування утримався.
Політик не входить наразі до складу жодної фракції.
Як голосують за знакові закони «слуги»-мажоритарники?
Народний депутат з Черкащини Олег Арсенюк, як вже зазначалося вище, очолив підкомітет з питань антикорупційної політики, зокрема у земельних відносинах та містобудуванні. І як голова профільного підкомітету він проголосував за всі знакові закони, які мали корупційні ризики – і ліквідацію незалежності НАБУ та САП, і за містобудівну реформу (5655), і за норму, яка дозволяла будувати вітряки на високогір’ї Карпат.
Окрім того, Арсенюк голосував за законопроєкти, які негативно впливають на свободу слова, зокрема на роботу журналістів-розслідувачів. Мова про дві законодавчі ініціативи. Перша – це наступ на журналістську діяльність через розголошення суспільно важливої інформації (проєкт 10242 очікує на повторне друге читання). Проти цієї ініціативи виступили низка громадських організацій та ЗМІ, бо вона посилює кримінальну відповідальність під час роботи з реєстрами і такі зміни можуть суттєво обмежити роботу журналістів-викривачів, які ведуть антикорупційні розслідування, що становить загрозу для свободи слова та євроінтеграції країни.
А друга законодавча ініціатива, яка має охолоджувальний ефект на свободу слова – це проєкт народного депутата Григорія Мамки, який передбачає притягнення до відповідальності будь-якого громадянина, який ототожнить адвоката з клієнтом (12320). Цей законопроєкт подали для того, щоб жоден громадянин безкарно не міг написати фрази: «Олексій Шевчук був адвокатом Іллі Киви» або «Віталій Сердюк був адвокатом Януковича». Таким чином проросійські політики формують законодавче поле під вибори, коли громадянам не можна буде нагадати політичний шлейф того чи іншого адвоката, який вирішить, наприклад, як Олексій Шевчук, балотуватися в депутати. Наразі закон перебуває на розгляді у президента Володимира Зеленського і медіа закликали президента, щоб він його не підписував – наклав так зване тихе вето з огляду на те, що законні строки для ветування уже пройшли.
Столичний забудовник Андрій Стірхарський шість з половиною років тому вирішив потрапити до парламенту через округ на Черкащині. У столиці він розвивав свій бізнес у часи мера Києва Леоніда Черновецького.
Стріхарський увесь цей час роботи у парламенті під час розгляду знакових законопроєктів, чи то вони корисні, чи вони шкідливі, – завжди голосує «за». Це стосується ліквідації незалежності НАБУ та САП, закупівлю російських реакторів у Болгарії, за «закон Ігоря Мазепи», який обнулив претензії до дерибанників лісів та узбереж і який розкритикувала і Єврокомісія, і Євросоюз.
Із 34 знакових голосувань Стріхарський не брав участі лише у двох – одне з яких стосувалося відновлення декларування. А це під час війни була вимога суспільства.
Стріхарський – не єдиний «парашутист» з Київщини. Сергій Нагорняк до того, як потрапити у Верховну Раду завдяки виборцям з Черкащини, був обраний депутатом місцевої ради на Київщині у Вишневому. Тоді представляв Блок Петра Порошенка (нині – «Європейська солідарність»).
Мажоритарниця-«слуга» Любов Шпак майже не бере участі під час знакових голосувань і більшою мірою відсутня. Вона увійшла до об’єднання «Група Разумкова». Хоча Шпак голосує за знакові проєкти вкрай рідко. Втім, вона відзначилася під час голосування за скасування незалежності НАБУ і САП.
З огляду на те, що Шпак на той час викладала, її студентка Оксана Паращак закликала ігнорувати пари.
Якщо розглядати знакові голосування, які були пов’язані із протестами, то народна депутатка-викладачка Шпак також голосувала за засудження протестів на Банковій, коли мітингувальники вийшли підтримати Сергія Стерненка у 2021 році. З-поміж них було багато студентів. Тоді, нагадаємо, затримали та посадили під домашній арешт активіста і студента Романа Ратушного. Після повномасштабного вторгнення Ратушний пішов на фронт, і загинув як розвідник під час виконання бойового завдання.
Протести на Банковій тоді під час голосування засудили Олег Арсенюк, Сергій Нагорняк та Андрій Стріхарський.
У 2019 році від Черкащини до Верховної Ради потрапив ще один депутат – Олександр Скічко, який був ведучим «Євробачення-2017». Але політик у Верховній Раді довго не затримався – вибув у 2021 році, бо його призначили головою Черкаської обласної державної адміністрації. У лютому, перед повномасштабним вторгненням, стало відомо, що Скічко написав заяву про звільнення з посади. Борислав Береза тоді зазначив, що за таких обставин Скічку не доведеться займатися питаннями тероборони. Дружина Скічка, яка є донькою мультимільйонера, з трьома дітьми проживає нині в Італії.
На окрузі Скічка, до складу якого входять зокрема Канів та Золотоноша, до початку повномасштабного вторгнення встигли провести вибори. На них переміг ще один представник «Слуги народу» – тогочасний мер Золотоноші Віталій Войцехівський. VIP -агітаторами на окрузі в нього були особисто президент України Володимир Зеленський та тогочасний голова ОДА – Скічко. Громадська мережа «Опора» тоді писала про ознаки підкупу виборців з боку штабу кандидата Войцехівського.
Войцехівський, як майже всі його колеги із партії влади, голосував за скасування незалежності НАБУ і САП. Але, якщо говорити про законопроєкти із серйозними корупційними ризиками, тут є що додати. Він підтримував законодавчу ініціативу голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк, яка передбачала забудову узбереж водойм – річок, озер, водосховищ під прикриттям побудови морських портів (проєкт 9664).
Окрім того, на засіданні комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Войцехівський голосував за скандальний проєкт №7654 тогочасного голови Комітету народного депутата «Слуги народу» Андрія Клочка. Це була спроба зірвати прозорий конкурс на голову Національного антикорупційного бюро України, що могло б завдати шкоди роботі ключових антикорупційних інституцій – Національному агентству з питань запобігання корупції, Державному бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України. Ініціатива викликала критику з боку громадського сектору та країн «Групи семи» (G7), які вбачали в ній загрозу для незалежності антикорупційної системи.
Якщо ж говорити про питання національної безпеки, то заборона Московської церкви – не єдине питання, коли картка нардепа зникла зі слоту. Войцехівський не взяв участі у голосуванні за законопроєкт про деколонізацію географічних назв (проєкт №7253). Попри те, що його картка спершу була зареєстрована в системі, під час розгляду питання він вийняв її зі слоту та залишив залу, фактично проігнорувавши голосування.
Наразі Войцехівський на базі громадської організації «ВПО» будує свою політичну діяльність в регіоні.
Сергій Рудик працює «на два фронти»
Народний депутат Сергій Рудик у голосуваннях участі майже не бере. Але на це є причини. Він до травня служив у Збройних силах України – полковник. З минулого року перебував на посаді начальника управління цивільно-військового співробітництва Оперативного командування Сухопутних військ «Схід». У зоні його відповідальності пʼять областей – Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Дніпропетровська. Це оперативно-тактичне угруповання «Запоріжжя», до цього проходив службу в оперативно-тактичному угрупованні «Лиман», «Соледар», оперативно-стратегічне угруповання військ «Таврія».
Політик був одним із небагатьох народних депутатів-мажоритарників, який не представляв партію влади і виграв вибори на Черкащині як самовисуванець. Тоді йому довелося відстоювати результати виборів в суді, а щоб отримати посвідчення нардепа Рудик викликав правоохоронців.
Цьогоріч депутат виявив, що за його відсутності хтось скористався його карткою під час голосування. Рудик повідомив, що у зв’язку з цим відкрито кримінальну справу.
Тут варто додати, що у Рудика є своя іменна політична партія – «Команда Сергія Рудика. Час змін». І хоч вона не отримала на місцевих виборах на Черкащині представників у обласній та міській раді Черкас, та її представники є у місцевих радах регіону. Під час виборів деяких кандидатів від його партії не реєстрували.
Влітку на Черкащині поширювали газету Рудика з його інтерв’ю.
Також місцеве видання «18000» писало про рекламу, яка з’явилася на окрузі.
Нагадаємо, громадська ініціатива «Голка» раніше публікувала огляди про роботу народних депутатів, яких обрали в Києві, на Київщині, Харківщині та на Львівщині.
Громадська ініціатива «Голка» разом з коаліцією інших громадських організацій, зокрема з Центром розвитку інновацій та Українською природоохоронною групою, запустила волонтерський проєкт «Перезарядити країну». Аналітики склали перелік корисних та шкідливих для розвитку країни законодавчих ініціатив, голосування за які є маркерами для кожного з депутатів. Всі ці голосування наповнюють батарейку голосувань кожного парламентаря і показують, який заряд він дає країні. Окрім голосувань, які вже відбулися, інструмент містить єдине вікно для адвокації громадського сектору, куди будуть вноситися корисні та шкідливі закони, які перебувають на розгляді парламенту. Цей проєкт створений за кошти великого українського народу і з листопада 2025 року підтримується NED.
«Главком» виступає інформаційним партнером проєкту
Коментарі — 0
